Як коронавірус ускладнив життя політиків в Україні та ЄС

У кількох країнах ЄС цьогоріч передбачені вибори. Розповідаємо як вони відбудуться, як коронавірус впливає на настрої виборців в Європі та Україні, а також чи переживе пандемію демократія – у матеріалі 24 каналу.

В яких країнах ЄС передбачені вибори у 2020?

Кільком країнам пощастило спокійно провести вибори у 2020 до поширення смертельно небезпечної пандемії. Серед них Греція, Ірландія, Словаччина та частково Франція, яка провела лише 1 тур. Деякі країни перенесли вибори, а на інших ще чекає прийняття цього рішення.

Попереду такі вибори в ЄС у 2020:

• Польща (президентські) – мали відбутися 10 травня, новий термін буде призначено маршалком Сейму;
• Литва (парламентські) – 11 жовтня;
• Чехія (місцеві) – жовтень;
• Хорватія (парламентські) – 23 грудня
• Румунія (парламентські) – 2020/2021

А також місцеві вибори в Україні – 25 жовтня.

Які країни перенесли свої вибори?

У березні Франція провела перший тур місцевих виборів. Але через пандемію та введення карантину, другий тур відклали. Поки дата невизначена, бо ситуацію з поширенням COVID-19 неможливо передбачити точно. Але зрозуміло, що карантин вплине на результат другого туру, до якого увійшли кандидати з найбільшою кількістю голосів. Якщо один тиждень мало що міняє для виборців, то кілька місяців можуть бути негативними для фаворитів 1 туру.

Іспанія також перенесла свої вибори. Зазначимо, що ці дві країни входять у топ 5 за кількістю інфікованих коронавірусом.

Державна виборча комісія Польщі 10 травня визнала, що президентські вибори у країні не відбулися у зв’язку з "неможливістю голосування за кандидатів". Керівна партія навіть пропонуваоа провести вибори поштою, але було вирішено, що вони відбудуться виключно шляхом кореспонденційного голосування як в першому, так і другому турах.

Чому влада так прагнула вчасних виборів?Боротьба проти COVID-19 підвищила рейтинги чинного президента Анджея Дуди та його правлячої партії "ПіС" (Право і Справедливість). Соціологічні опитування показують, що якщо якби вибори відбудулися 10 травня, то президент здобув би абсолютну більшість у першому турі. А тепер лунає все більше розмов про другий тур.

Зараз під час карантину президент Польщі часто комунікує з населенням через звернення щодо ситуації, брифінги та інше. Він повсюди у медіапросторі. Натомість його опоненти під час карантину втратили важливий інструмент – особистий контакт з виборцями. Тож карантин дає перевагу президенту.

Більше того, якщо вибори перенесуть на осінь, то ситуація для чинного президента погіршиться. Коронавірус може і відступить, але економіка буде лиш у гіршому становищі. Тому виборці бачитимуть Дуду вже не як героя, що бореться з вірусом, а як їхнього лідера, який не здатен впоратися з економічними проблемами.

Як коронавірус впливає на рейтинг Зеленського

Важко сказати, чи коронавірус має безпосередній вплив на рейтинг Зеленського, адже довіра серед українців до нього впала ще у січні-лютому, а як відомо, перший випадок захворювання COVID-19 в Україні зафіксували на початку березня. За 2 місяці карантину чинний президент втратив по 2% симпатій українців.

За останнім опитуванням КМІС, за Зеленського готові проголосувати 27,7% серед усіх виборців та 42,6% серед тих, хто визначився.

Менше половини українців підтримують дії влади у боротьбі з COVID-19. У березні таких було 40%, а у квітні вже 46%. Проте деякі експерти сходяться на думці, що економічні наслідки пандемії та введення карантину будуть гіршими для президента та провладної партії, аніж сам коронавірус.

За емоційними оцінками пандемії й карантинних заходів прийдуть раціональні оцінки, коли мова бути йти про зарплати, пенсії, ціни, курс гривні, закриття підприємств і бізнесу. І це, на мою думку, буде мати значно більший вплив на рейтинги влади, аніж навіть кількість смертей від коронавірусу,
– сказав директор групи "Рейтинг" Олексій Антипович у коментарі РБК-Україна.

Результати соцопитування / Інфографіка 24 каналу

Представники бізнесу, особливо малого та середнього, не підтримують дії влади, адже карантинні заходи змусили багатьох закритися або обмежити діяльність. Експерт з економіки Олег Гетьман у коментарі24 каналу розповів, що Україна обрала невдалу модель карантину. На його думку, треба було піти шляхом азійських тигрів: ввести ризикоорієнтований карантин та дозволити економіці працювати.

Думка, що ми зупинимо підприємства, економіку, торгівлю і при цьому уникнемо смертей від вірусу – абсолютно неправильна, тому що передчасні смерті людей від масового безробіття, зупинки економіки, банкрутства будуть не меншими, а на нашу думку, навіть більшими, ніж прямі наслідки вірусу,
– розповідає експерт Олег Гетьман.

Цікаво, що пандемія для значної частки населення приховала проблеми з економікою, які були ще до появи COVID-19. Тепер більшість проблем скидають на вірус та карантин. Але насправді проблеми почалися давно. Зокрема у січні недовиконали близько 25% надходжень до бюджету, почасти через те, що уряд заклав неправильні цифри до бюджету (йдеться про курс гривні).

Коли будуть місцеві вибори в УкраїніМісцеві вибори в Україні заплановані на 25 жовтня. В оновленому бюджеті-2020 гроші на проведення виборів зменшили удвічі. Але як пояснюєексперт з економіки Олексій Кущ – це суто технічна правка, аби бюджет "зійшовся". Напередодні початку виборчого процесу гроші знайдуть. Інша річ – це карантин. Якщо його продовжать до липня включно, то вибори доведеться перенести.

Як COVID-19 впливає на демократію в Європі

1 квітня 13 країн-членів ЄС оприлюднили заяву з попередженням, що певні надзвичайні заходи, які були вжиті країнами під час пандемії коронавірусу, можуть підірвати принципи верховенства права та демократії. Це переважно стосується центрально-східної Європи, де демократія не така міцна як у західній.

До прикладу, парламент Угорщини прийняв закон про надання пленарних повноважень уряду кваліфікованою більшістю голосів. Це означає, що уряд може приймати будь-яке рішення без жодних обмежень. А прем’єр-міністр Віктор Орбан по суті керуватиме державою до тих пір, поки вважатиме за потрібне. Закон надає право уряду ув’язнювати тих, хто оприлюднює неправдиві факти, що заважають "успішному захисту" охорони здоров’я, або можуть створити "плутанину або заворушення", пов’язані з COVID-19. Про це повідомляє Bloomberg. Нечіткість прописаного закону створює широке поле для його трактування, а отже і для маніпуляцій та зловживань.

Урсула фон дер Лейен, очільниця Європейської комісії, заявила, що стурбована угорськими надзвичайними заходами і що в цьому не було необхідності, а німецький Майкл Рот запропонував застосувати економічні санкції проти Угорщини.

Міністерство охорони здоров’я Польщі заборонило медичним консультантам видавати незалежні висновки щодо епідеміологічної ситуації, загрози медичному персоналу та методів захисту від інфекції. Національний інститут онкології видав співробітникам повну заборону на висвітлення у ЗМІ (включаючи соціальні медіа) про те, як працює лікарня. Як повідомляє польське видання Onet, за порушення можуть звільнити.

Крім того рішення Польщі щодо проведення виборів поштою політичні опоненти правлячої партії називають недемократичним, адже таким чином не буде забезпечена анонімність.

Демократичним державам важче боротися з пандемією, ніж більш авторитарним країнам. До прикладу, в Китаї ввели жорсткий контроль за населенням, де моніторили практично кожен крок. І це було реально зробити, тому що вже була напрацьована база. У демократичній Європі так поводитися не можна. Навіть процес прийняття рішень значно довший: те, що можуть прийняти за день у Китаї, розтягується на дні чи тижні у Європі, адже різні гілки влади мають погодити важливі рішення. А в цей час вірус лиш більше розповсюджується.