Лотерейний пул нардепів заважає легалізації грального бізнесу – ЗМІ

КИЇВ. 13 травня. УНН. Майже рік влада намагається легалізувати азартні ігри в Україні але наразі вдосконалення запропонованого законопроекту вдерлося в інтереси лотерейного пулу депутатів, які всіляко намагаються зберегти монопольне становище лотерей і пов’язані з ними сірі схеми роботи інших видів азартних ігор. Про це йдеться у статті сайту 24 каналу, повідомляє УНН.

Мова йде про законопроєкт 2258-д, який до другого читання ризикує зайти в сесійну залу з вмістом ряду фундаментальних проблем, які просто зведуть “нанівець” весь позитивний ефект від легалізації грального бізнесу в Україні.

“Мотивація депутатів з лотерейного гуртка зрозуміла — вони просто відпрацьовують корупційну ренту своїх патронів. А ось про що думають близькі до президента Зеленського депутати — незрозуміло. У разі провалу легалізації або неотримання очікуваних результатів все це перетвориться на купу каміння, яке без сорому будуть кидати в президента як опозиція, так і будь-які інші недруги. Тим більше, що президент взяв це питання під особистий контроль”, — йдеться в статті.

Автори вважають, що до сьогоднішньої ситуації призвела наявність впливового лотерейного пулу та винятково теоретичне розуміння врегулювання сфери азартних ігор у нардепів. Все це звожить професійну дискусію до обговорення “хотєлок”.

“Найбільша проблема полягає в тому, що робота над профільним законом ведеться без врегулювання податкового аспекту організації азартних ігор. Такий підхід загрожує тим, що оператором азартних ігор для ведення бізнесу по-білому необхідно буде платити у вигляді податків 50-60% від прибутку. У такій ситуації легалізація залишиться тільки на папері, як і довгоочікувані надходження в казну”, — зауважується в статті.

Вказується, що це питання слід вирішити швидко, а налаштування системи онлайн-моніторингу для відстеження валового ігрового доходу (GGR) вимагає значного часу і навчання фахівців, логічним було б залишити високі ліцензійні платежі, але прибрати податок на GGR. Нагадаємо, що за одну ліцензію на 5 років операторам азартних ігор в Україні доведеться викласти (ред. — враховуйте коливання курсу): казино — від 5,8 мільйона доларів до 20 мільйонів доларів, в залежності від кількості номерів в готелі; букмекерам — понад 21 мільйон доларів; розповсюджувачам лотерей — 14,7 мільйона доларів; гральним залам — 145 тисяч доларів; онлайн-казино — 2,4 мільйона доларів.

При цьому податок на GGR законодавці планують встановити в діапазоні 18-25%. Хоча в той же час існує законопроєкт 2713-3, який скасовує податок на валовий ігровий дохід.

В цілому, світовий досвід передбачає вибір між двома опціями — або великий ліцензійний збір, або податок на GGR. Точніше при податку на GGR — ліцензійний збір може стягуватися, але його розмір тоді встановлюється на дуже низькому рівні.

Так, в Британії одноразовий збір за подачу заявки на ліцензію на азартні ігри складає 5 730 євро, а ліцензія на персонал/керівництво — близько 330 фунтів стерлінгів. Директор грального закладу також зобов’язаний платити щорічний внесок, щоб гарантувати, що його діюча ліцензія продовжує діяти. Щорічний ліцензійний збір залежить від валового обороту компанії. Також азартні ігри в Англії обкладаються двома податками: 15% податок на загальний ігровий дохід, і 18% податок на прибуток.

У Нідерландах оподаткування діяльності з організації та ведення азартних ігор також досить велике. Оператори казино повинні платити 29% податку з валового доходу від ігор. Крім того, вони також повинні внести 1,5% вкладу на розвиток гральної асоціації та 0,25% до фонду боротьби з наркоманією.

У Франції правила розрахунку податкових ставок такі: податок з обороту від азартних ігор становить 8,5%, додатково сплачується податок на прибуток за стандартною ставкою 28%. Також всі казино платять певні фіксовані збори. Так, до бюджетів муніципалітетів щодня надходить 12 євро від кожної першої рулетки, що відкрилася і 6 євро від відкриття наступних рулеток.

У більшості країн, де азартні ігри легалізовані, влада прекрасно розуміє, що гральний бізнес приносить в бюджет достатньо доходів, а для цього необхідно створювати адекватну податкову базу.

“Для введення податку на GGR необхідна оптимальна система моніторингу. Її не потрібно перевантажувати, як це роблять наші парламентарії, які прагнуть запхати в моніторинг все, що можна і не можна. Такий похід знову ж є свідченням дуже поверхневих і чисто теоретичних знань авторів таких ідей. Адже для нарахування GGR найважливішим є контроль входу і виходу засобів. Наприклад, якщо в квартал завели 2 мільйони гривень, а виграшів віддали на 1,8 мільйона гривень, то з 200 тисяч і буде розраховуватися GGR. Все гранично просто. Також інформацію в системі онлайн-моніторингу краще передавати в не персоналізованому вигляді і пакетом, а не в режимі реального часу і з усіма даними про гравця, адже в іншому випадку будь-який збій призводить до зупинки роботи оператора або до ненавмисного порушення закону. Але поки таку просту і ефективну систему не запропонують, краще використовувати високу ставку ліцензії і не нараховувати GGR”, — пояснюється у статті, додаючи, що у випадку, якщо гральний бізнес тиснути ще в зародку, то бюджет нічого не отримає. А тому необхідно формувати адекватну податкову політику.

У багатьох країнах розподіл податкових надходжень від грального бізнесу йде по спеціальних бюджетних статтях. У Данії 65% йде безпосередньо в міністерство культури і направляється на розвиток спорту і культурного життя. У Фінляндії прибуток від лотерей і казино направляється через міністерство освіти на фінансування розвитку національної культури, а доходи держави від парі на скачках — на стимулювання розвитку національного конярства та проведення змагань з кінного спорту.