Апогей безкарності: рік тому у Вінниці фанати побили арбітра

Апогей безкарності: рік тому у Вінниці фанати побили арбітра.

Читач Football.

ua Вадим Шевчук — про жахливий випадок безкарності на футбольному полі.Рівно рік тому, 15 травня 2019 року, у Вінниці відбувся, на перший погляд, звичайний матч чемпіонату Другої Ліги між місцевою Нивою та житомирським Поліссям, який завершився перемогою гостей з рахунком 2:1.

Перебіг тієї гри був доволі цікавим, Вболівальники на стареньких трибунах Центрального міського стадіону перебували у напруженні до останньої секунди зустрічі.

На 35-й хвилині господарі відкрили рахунок матчу, завдяки голу Дугієнка.

На початку другого тайму арбітр призначив у ворота Ниви надзвичайно суперечливий пенальті, а форвард Полісся Соломка впевнено реалізував одинадцятиметровий.

Той же Соломка на четвертій компенсованій хвилині приніс Поліссю перемогу, оформивши дубль ударом з середньої дистанції.

Гучний скандал викликала ганебна поведінка вже згаданих вболівальників.

Одразу після закінчення матчу шестеро чоловіків вибігли на поле, та, наздогнавши головного арбітра зустрічі Дениса Рєзнікова, накинулись на нього з кулаками.

Втихомирити агресивних нападників вдалося лише завдяки втручанню поліції.

Особливу увагу хочеться приділити наслідкам, адже цей кричущий інцидент так нікого нічому і не навчив.

Нерви та даремні надії.

Головною причиною настільки агресивних дій з боку вболівальників стала, без сумніву, робота головного арбітра матчу.

Але існують декілька менш очевидних факторів, які спровокували напад на людину в чорному.

Маленьке уточнення.

У цьому матеріалі я в жодному разі не збираюсь когось виправдовувати.

Напад на арбітра футбольного матчу – абсолютно дикий вчинок, якому навряд чи знайдеться виправдання.

Проте, для повного розуміння ситуації потрібно окреслити всі її причини.

Турнірне становище.

Матч між Нивою та Поліссям був дуже важливим з турнірної точки зору.

На той момент команди були прямими конкурентами у боротьбі за вихід до Першої Ліги, а перемога у звітній зустрічі дозволила б одній з команд закріпитися на лідируючих позиціях.

До того ж, у попередніх чотирьох матчах Нива здобула чотири перемоги.

Занадто великі надії.

Успішна гра Ниви навесні минулого року була дуже неочікуваною, адже за кілька місяців до того команда перебувала в просто катастрофічному стані.

Ще в січні на контракті у вінничан залишалося тільки 10 футболістів.

Під час зимової перерви Нива змогла підписати лише кількох досвідчених футболістів.

Здебільшого ж, вінницькому клубу довелось розраховувати на юних вихованців власної академії.

І ця, зібрана нашвидкоруч, команда почала давати результат, подарувавши власним уболівальникам несподівану та, як виявилося, марну надію на підвищення в класі.

Причини нефутбольні.

Крім того, існує вірогідність, що того прохолодного та дощового дня, деякі глядачі могли вживати, назвемо їх так, певні міцні зігріваючі алкогольні напої.

Саме під тієї цих напоїв вони й могли напасти на арбітра.

Та сьогодні уже неможливо підтвердити або спростувати наявність алкоголю в організмі хуліганів.

Проте, як уже згадувалося, головною причиною побиття вболівальниками арбітра Рєзнікова, було незадоволення його суддівством.

Після матчу навіть звучали заяви про підкуп головного арбітра керівництвом Полісся.

Відео тієї гри не може стовідсотково відповісти на усі питання, зокрема, через не найкращу якість зображення.

Проте, один надзвичайно важливий висновок можна зробити, лише відслідкувавши хід подій зустрічі.

На 86-й хвилині арбітр показав другу жовту картку гравцеві Полісся Ходулі.

Якби Рєзніков дійсно був упередженим по відношенню до Ниви, то він точно не став би залишати Полісся в меншості.

Тим паче, у суперечливому епізоді.

Тому розмови про упередженість арбітра видаються досить безпідставними.

Скоріше, мала місце погана якість арбітражу у конкретно взятій грі.

Проблема, найпевніше, криється не в заангажованості, а в кваліфікованості Дениса Рєзнікова.

У будь-якому випадку, відповідальність за інцидент, майже повною мірою лягає на шістьох людей, які вирішили, що вони мають право на вчинення самосуду над футбольним суддею.

Але, по суті, вони скоїли злочин, що нашкодив репутації не тільки вінницької Ниви, а й усього українського футболу.

У дев’ятнадцятому столітті новина про побиття арбітра вболівальниками просто на футбольному полі навряд чи когось здивувала б.

Але ж у двадцять першому столітті такі речі просто неприпустимі.

Тим більше, усе відбувалося у великому та розвиненому місті, де вболівальники начебто повинні поводити себе цивілізовано.

Звісно, усі винуватці побиття мали б бути покарані.

Ключові слова – мали б….

Коли забуття – найзручніший вихід.

Вже через кілька годин після закінчення матчу, відео нападу на арбітра розлетілося ледь не всіма ЗМІ.

Шокуючий інцидент став однією з головних тем для обговорення у футбольних колах.

Та потім інформаційна хвиля несподівано спала.

Вже через тиждень про перепитії навколо матчу Нива — Полісся майже всі забули.

Дуже швидко і дуже раптово.

ПФЛ, судячи з усього, від самого початку прийняла позу переляканого страуса, вважаючи за краще взагалі не помічати дану подію.

Офіційні особи так і не знайшли чи то часу, чи то можливості, щоб дати хоч якийсь коментар з цього приводу.

Але ж ПФЛ, на правах організатора змагань Другої Ліги, мала б хоч якось відреагувати на ганебний інцидент.

Та Професіональну Футбольну Лігу, напевно, більше хвилювало збереження власної репутації.

Знаєте, якби щось подібне сталося в матчі Прем’єр-Ліги, то всі керівники УАФ та УПЛ почали б наввипередки обіцяти невідворотне покарання усіх винних та допомогу усім постраждалим.

Ці обіцянки, напевно, так і залишилися б лише обіцянками, але інцидент хоча б залишався на слуху.

А от про агресію по відношенню до арбітра у матчі Другої Ліги швидко забули за мовчазною згодою усіх зацікавлених сторін.

"Труднощі" пошуку винних.

Та повернімося до історії з покаранням винуватців побиття.

Особи людей, які лупцювали арбітра, так і не були встановлені.

Здається, ніхто й не збирався цим займатися.

Саме такий висновок можна зробити зі слів виконуючого обов’язків президента Ниви Вадима Кудіярова.

В одному з інтерв’ю Кудіяров заявив, що особи нападників буде дуже важко встановити через те, що вони були в капюшонах, які повністю закривали їхні обличчя.

У будь-якій європейській країні на розпізнання та пошуки порушників футбольного правопорядку пішло б максимум кілька днів.

В Україні ж нездоланною перепоною для цього є щільно натягнуті на голови капюшони.

Цілком логічно, що єдиною реально покараною стороною стала саме Нива.

Спочатку за рішенням Контрольно-дисциплінарного комітету УАФ, Нива мала заплатити 50 тисяч гривень штрафу та зіграти п’ять найближчих домашніх матчів за порожніх трибун.

Згодом кількість матчів без глядачів зменшили до трьох.

Це все колись повториться?.

За рік про інцидент з побиттям арбітра усі благополучно забули.

Як відомо, безкарність продовжує вседозволеність.

Не покаравши тих, хто безпосередньо напав на арбітра, ми легалізуємо таку поведінку.

Складається враження, що й будь-які майбутні витівки можуть зійти вболівальникам з рук, Такий підхід породжує ще більший безлад та дуже сильно віддаляє нас від футбольних стандартів цивілізованих країн.

Величезною проблемою є правопорядок під час проведення футбольних матчів.

Якщо у Прем’єр-Лізі за безпекою ще якось наглядають, то у нижчих дивізіонах з цим справжня біда.

Поведінка фанатів на матчах Першої та Другої ліг майже не контролюється.

Якщо так продовжуватиметься і далі, то цілком вірогідно, що одного разу незадоволені чимось уболівальники почнуть атакувати арбітрів або гравців просто під час гри.

Та й рівень суддівства у Другій Лізі залишається дуже низьким.

Чи не у кожному турі арбітри припускаються очевидних помилок.

При чому ці помилки уже нікого не дивують.

Вони стали абсолютно звичним явищем.

А арбітрів за такі помилки можуть, в кращому випадку, відсторонити на кілька матчів.

Арбітри Другої Ліги просто не відчувають тиску відповідальності за власні дії, адже є майже безкарними.

Найбільша ж проблема полягає в тому, що побиття арбітра у Вінниці ні для кого не стало уроком.

Тому особисто я не здивуюсь, якщо рано чи пізно на одному з українських стадіонів щось подібне трапиться знову.

Вадим Шевчук, читач Football.

Редакція нашого сайту продовжує приймати ваші матеріали у рамках проекту "Фан-сектор".

Надсилайте свої статті на скриньку fansectorua@gmail.