Медведчук: Земельний дерибан Зе-влади – від бліцкригу до повзучому поглинання

Найбільш примітною рисою нинішнього владного конгломерату в Україні (президент, Кабінет Міністрів, правляча коаліція у Верховній Раді – монобольшінство і що приєдналися до нього "Європейська солідарність" і "Голос") є маніакальне прагнення швидкими темпами забезпечити переділ найбільшого багатства Українського народу – земель сільськогосподарського призначення. Про це заявив голова політради партії "Опозиційна платформа – За життя", народний депутат Віктор Медведчук.

Він зазначив, що показовим в цьому плані було прийняття в першому читанні 13 листопада 2019 року горезвісного законопроекту № 2178-10, який фактично запускав ринок сільськогосподарських земель і передбачав можливість концентрації у кінцевого бенефіціарного власника до 200 тис. га даного виду земель. У разі якщо би дана норма пройшла друге читання, в нашій країні вже були б створені небачені у світовій практиці тепличні умови для тотальної латифундизації сільськогосподарських земель і тим самим були б відкриті шлюзи для масового обезземелення українських селян, для яких земля – основний фактор виживання в умовах глибокої стагнації національної економіки.

"Опозиційна платформа – За життя" зробила все можливе для того, щоб зберегти землю сільськогосподарського призначення у власності і користуванні Українського народу. Саме безкомпромісна позиція депутатів нашої фракції змусила парламентська більшість відмовитися від законодавчих норм стартовою редакції законопроекту № 2178-10, які передбачали можливість надмірної концентрації земель в одних руках (200 тис. га), продажу земель державної та комунальної власності, надання іноземцям права купувати сільськогосподарські землі. Але час показав, що такі "поступки" влади були тимчасовими і виступали свого роду відволікаючим маневром, спрямованим на те, щоб приспати пильність державницькому налаштованих політичних сил та громадських організацій", – зазначив Медведчук.

Він підкреслив, що нещодавнє прийняття монобольшинством і приєднаними до нього "Європейської солідарністю" і "Голосом" законопроекту, який фактично передає національну банківську систему в зовнішнє управління, означає початок нового і, можливо, вирішального для глобального капіталу наступу на національний суверенітет України і на національне багатство Українського народу, основною складовою якого є землі сільськогосподарського призначення. Першими ластівками у новому настання глобального спекулятивного капіталу на українську землю сільськогосподарського призначення є два земельних законопроекту – № 3012 і № 3012-1.

"Ці законопроекти об'єднує те, що вони фактично спрямовані на приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій. Різними є лише форми і методи поглинання найбільш ласих шматків земель сільськогосподарського призначення, якими виступають цілісні земельні масиви, які перебувають у державній та комунальній власності", – сказав політик.

На його думку, ухвалення такого роду законопроектів буде означати завуальовану реанімацію тимчасово приторможенного бажання монобольшинства і його сателітів ("Європейської солідарності" і "Голоси") забезпечити законодавче оформлення продажу земель державної та комунальної власності і тим самим виконати домашнє завдання, яке їм дав Джордж Сорос і його емісари в Україні.

"Як зазначалося вище, "Слуга народу" і її парламентські товариші були змушені на вимогу нашої політичної сили та інститутів громадянського суспільства "накласти табу" на продаж сільськогосподарських земель державної та комунальної власності при ухваленні у другому читанні законопроекту № 2178-10. Ймовірне прийняття законопроекту № 3012 або № 3012-1 фактично дає зелене світло процесів поглинання державних та комунальних земельних активів (повторюся – найбільш ліквідних, найбільш ласих шматків української землі, оскільки вони представлені цілісними земельними масивами). До таких земель в першу чергу належать землі науково-дослідних установ", – сказав Медведчук.

Він уточнив, що сільськогосподарські землі науково-дослідних установ – це надбання всього українського народу, оскільки їх унікальні характеристики є результатом титанічної праці багатьох поколінь, результатом значних уречевлених витрат держави у попередні десятиліття. Тому вони повинні належати всьому українському народу, а не тільки нинішньому поколінню співробітників цих установ, серед яких припускають розподілити паї доморощені "лібертаріанці", щоб потім перерозподілити на користь компрадорського капіталу.

"І взагалі економічно невиправданою, антисоціальною та антинародної слід вважати приватизацію сільськогосподарських земель державної та комунальної власності в умовах, коли національна економіка фактично досягла стагнаційного дна, що призвело до подальшого зубожіння українських селян, згортання масштабів виробництва у фермерських господарствах, збитковості значної кількості сільськогосподарських підприємств. І тому вони в переважній більшості не мають можливості брати в користування або купувати додаткові площі сільськогосподарських угідь", – додав політик.

Він додав, що за таких умов продаж сільськогосподарських земель державної і комунальної власності означає лише одне: влада готує такі землі для передачі представникам глобального капіталу і форсує ці процеси прискореними темпами. Оскільки значне згортання ділової активності в національній економіці в результаті пандемії коронавіруса і провальної економічної політики в 2014–2020 роках створило можливості, щоб продати дані земельні активи за демпінговими цінами.

Як і перед початком ініційованої "Слугою народу" кампанії щодо запуску ринку земель сільськогосподарського призначення, так і зараз "Опозиційна платформа – За життя" ні на йоту не відступить від своєї принципової позиції, зазначив політик.

"Наша принципова позиція полягає в тому, що стратегія поглиблення земельної реформи має містити наступну базову норму: поки не буде максимальною мірою реалізовано право кожного громадянина України на безоплатне отримання земельної ділянки, запускати процес приватизації земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності прямо (купівля-продаж) або опосередковано (розподіл паїв серед працівників державних та комунальних підприємств) не можна, як з точки зору дотримання державних інтересів, так і з точки зору цивілізаційних цінностей.

Землі сільськогосподарського призначення – надбання всього Українського народу. І тільки Український народ шляхом референдуму (а ідею його проведення, згідно з різними соціологічними дослідженнями, підтримують 75% населення) повинен вирішувати долю основного національного багатства. Наші нащадки не пробачать нам того, що ми не зберегли для них нашу головну цінність – благодатну українську землю", – додав Медведчук.