Хто і як захищатиме викривачів корупції: деталі законопроєкту

Що очікує на українців, які викрили корупцію на роботі, в навчальному закладі та наскільки вони захищені, – в новаціях проєкту закону розбиралась журналістка 24 каналу та адвокат, кандидат юридичних наук Денис Головін.

Хто такі викривачі корупції

У Верховній Раді зареєстровано проєкт закону стосовно викривачів, який називається "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань захисту викривачів" (№ 3450).

Законопроєкт підготували у комітеті Верховної Ради з питань антикорупційної політики у співпраці з Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК). Ним пропонується внести зміни до закону "Про запобігання корупції". Завдяки цим змінам буде створено правову основу для повідомлень викривачів через Єдиний портал. Це сприятиме якісному упорядкуванню процедури розгляду повідомлень про корупцію.

Хто такий викривач?Людина, яка надає допомогу у запобіганні й протидії корупції. Тобто людина, яка переконана, що володіє достовірною інформацією та повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних з нею правопорушень, вчинених іншими, якщо про це викривач дізнався на роботі, службі, навчаючись або виконуючи господарську, громадську, науковою діяльність тощо.

Також проєктом закону пропонується внести зміни до низки законів. Зокрема, до закону "Про запобігання корупції", Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України. Ці зміни гарантуватимуть викривачам захист у судах та представлення їх інтересів адвокатами системи безоплатної правової допомоги.

Адвокат має зауваження до законопроєкту щодо викривачів / Фото Дениса Головіна

Отже, найголовнішою новелою проєкту закону є створення Єдиного порталу повідомлень викривачів корупції.

На думку парламентарів створення такого порталу забезпечить:

• високі стандарти захисту інформації, яка отримується від викривачів;
• єдиний підхід до обробки повідомлень;
• зменшення ризиків несанкціонованого доступу до повідомлень, що отримуються від викривача;
• значну економію коштів державного бюджету.

Діюче законодавство зобов’язує всі державні органи створити захищені анонімні канали зв’язку для повідомлень викривачів про корупцію. Проте створювати такі канали у кожному державному органі – це довго та дорого, тому нардепи пропонують створити Єдиний портал повідомлень викривачів,
– розповідає Денис Головін.

У разі, ухвалення проєкту, подання повідомлень про можливі факти корупційних або пов’язаних правопорушень здійснюватиметься через відкритий для цілодобового доступу портал та спеціальні телефонні лінії. Такі звернення попередньо розглядатимуть протягом 10 днів із дня внесення цієї інформації до Єдиного порталу повідомлень викривачів.

У Дениса Головіна виникає слушне питання: чи можна довіряти єдиним українським базам даних? Ситуація минулого тижня з додатком "Дія" приголомшила всіх українців. А в ньому, щонайменше, доступні водійські права, техпаспорт автомобіля, студентські квитки, а також біометричні закордонний паспорт і ID-картки. Тобто, особисті документи людини.

"Єдиний портал повідомлень викривачів – це щось космічне для України, і навіть не в плані грошей чи технічних можливостей. Все досить просто: отримати з нього інформацію "потрібним людям" буде досить нескладно. А, таким чином, нівелюється захист як такий", – переконаний Денис Головін.

Чи захищені викривачі

Чинним українським законодавством тих, хто повідомляє про можливі факти корупційних дій, убезпечено від незаконного звільнення з роботи. Крім того, їм гарантується право на захист щодо них та їхніх близьких у разі загрози життю і здоров’ю та на відшкодування витрат, понесених задля убезпечення себе.

Депутати пропонують змінити закон про викривачів корупції / Фото з сайту ВРУ

На рівні закону, закріплено права викривачів, зокрема, на:

• безоплатну правову допомогу;
• конфіденційність та анонімність повідомлень;
• винагороду у визначених законом випадках;
• отримання психологічної допомоги.

Наразі в судах викривачів можуть захищати адвокати системи безоплатної правової допомоги та працівники НАЗК. Новелою законопроєкту пропонується виключити право НАЗК звертатися до суду з позовом в інтересах викривача, а також можливість залучати НАЗК третьою особою до справи в інтересах викривача.

Нардепи вважають, що слід чітко визначити, що захист здійснюється саме адвокатами системи безоплатної правової допомоги (БПД), оскільки:

• працівники НАЗК не є адвокатами, а отже їх професійна готовність до представництва інтересів викривачів у судах є об’єктивно нижчою, ніж у практикуючих адвокатів системи БПД;

• мала чисельність персоналу відповідного відділу НАЗК;

• НАЗК не має територіальних підрозділів, тоді як система БПД представлена у всіх областях України.

• НАЗК, на відміну від системи БПД наділено повноваженням проводити перевірки дотримання законодавства у сфері захисту викривачів усіма суб’єктами із внесенням обов’язкових приписів та накладенням штрафів на тих, хто їх не виконує. А це, своєю чергою, створюватиме конфлікт інтересів та порушуватиме принцип рівності сторін у судовому процесі, адже в такому разі представник НАЗК, діючи на боці викривача, отримуватиме перевагу, маючи можливість паралельно застосувати санкції до відповідача.

Однак, на переконання адвоката, у цих змінах доречно ставити питання про "адвокатську монополію", з якою бореться наш президент.

Як Рада ухвалювала закон про викривачів корупції, дивіться тут:

Як нагадує Денис Головін, у липні 2016 року відбувся пік так званої судової реформи Петра Порошенка. Верховна Рада ухвалила закон "Про зміни до Конституції України (щодо правосуддя)" і новий закон "Про судоустрій та статус суддів". Основний закон доповнили статтею, яка й стосувалась адвокатури. В тій статті йшлось про те, що лише адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Фактично це означало, що після набуття чинності цієї норми, будь-яка людина, котра потребувала представництва в суді, могла звернутись лише до юриста, який мав посвідчення адвоката або захищати себе самостійно.

Скасування адвокатської монополії було в "пакеті" змін до Конституції, поданих Володимиром Зеленським у перші дні роботи парламенту нового скликання. Відповідним законопроєктом пропонується кілька суттєвих змін, одна з яких скасовує обов’язкове представництво у суді саме адвокатом, окрім захисту у кримінальних справах. У цивільних, господарських, адміністративних справах людина не буде зобов’язана користуватися послугами адвоката, а зможе звернутися до будь-якого юриста. 14 січня Рада схвалила цей законопроєкт у першому читанні.

Положення щодо виключного захисту викривачів адвокатами системи безоплатної правової допомоги є недалекоглядним,
– переконаний Денис Головін.

Таким чином, законопроєкт досить "сирий". Він потребує конкретних допрацювань, з чіткими механізмами та без усяких "але".

Детальніше про захист своїх прав можна прочитати в Telegram-каналі Дениса Головіна.