Музеї в Україні: чому легендарні художники нікому не потрібні

Втомлений вірусом світ відривався наповну! Народилися тисячі нових проектів і перспективних ідей, як у майбутньому створювати-розвивати-презентувати-продавати музеї.

"Музеї – кладовища культури" (Альфонс де Ламартін)

Цього понеділка, 18 травня, світ відзначив Міжнародний день музеїв і супутню йому Ніч музеїв.

Відзначив досить кретивно – "завдяки" карантину. Стильні онлайн екскурсії, супертехнологічні цифрові виставки, дивні аж до стресу перформенси… Сподіваюся, цей "вірус" заразив і українців. Хоча… Навряд. Спробую на одному прикладі пояснити, чому в Україні все дуже сумно. Ніч, темно…

Виставка Івана Марчука в Києві. Темно... Але світло на душі… / Фото автора

Переосмислення. Слова

Якраз цими днями в Україні – у Києві та Дніпрі в культурних просторах "Atrarea" – мали відбуватися одразу дві виставки легендарного художника Івана Марчука "Знакові твори, які повернулися Україну" і "Секрети геніальності". Організація там була блискуча (автор побував на експозиціях у Києві – справді, велика подяка "Atrarea"). Але обидві експозиції були, звісно, закриті через карантин. Чи будуть відновлені після відміни обмежень? Складне питання, на яке організатори навряд чи зараз дадуть відповідь.

Киянам більше пощастило – вони все-таки побачили дві експозиції (хоча не всі встигли, бо друга закрилася передчасно). А дніпряни не побачили нічого… Але мова не конкретно про Київ чи Дніпро. Тепер взагалі не зрозуміло, чи будуть ще в Україні виставки Марчука – в найближчому майбутньому, коли мине вірусна біда. Сам художник ще до карантину налаштований був скептично. І ось чому…

На початку року стало відомо про плани Кабміну створити Музей сучасного мистецтва України, де будуть зібрані твори видатних українських художників і скульпторів. Що сказати? Ідея хороша, але не нова. Про такий музей говорять давно – кожна влада божиться, що наше укрсучмистецтво матиме свій дах. І кожна слова не дотримує…

Новий план озвучила тодішня заступниця міністра культури, молоді та спорту Світлана Фоменко. Нині вона в.о. міністра культури та інформаційної політики України, тож може за слова пізніше таки відповість. "Робота запланована з цього року, і вона триватиме до 4-5 років, – казала тоді Фоменко. – Бо поки що ми не маємо чіткого рішення, чи це буде будівництво музею, чи може бути приміщення, яке вже існує, і потрібна його ревіталізація і переосмислення..." Переосмислення?

І далі: "Думаю, що окремий виставковий зал, окреме крило, має бути присвячене таким митцям, як Іван Марчук і багато інших видатних сучасних українських художників".

Автопортрет Івана Марчука. Погляд – запитання: що далі? / Фото автора

Хто такий Іван Марчук? Народний художник України, лауреат Національної премії України імені Шевченка (1997), почесний громадянин Києва і Тернополя, член Золотої гільдії Римської академії сучасного мистецтва. Його ім’я – у числі сотні геніїв сучасності (за версією британської газети The Daily Telegraph).
Народився 12 травня 1936 року в селі Москалівка Лановецького району Тернопільської області у родині відомого ткача. У 1951-1956 навчався у Львівському училищі декоративно-прикладного мистецтва імені Івана Труша. У 1959-1965 – у Львівському інституті декоративно-прикладного мистецтва. У 1965 році митець переїхав до Києва, де віднайшов власний шлях у мистецькому просторі, котрий дозволив стверджувати: "Я – єсмь!". У 1979 році пройшла перша офіційна персональна виставка у Москві. 1989-2001 – період еміграції (Австралія, Канада, США). 2006 – Міжнародна академія сучасного мистецтва у Римі прийняла Івана Марчука до лав "Золотої гільдії" та обрала почесним членом наукової ради. 2013 – 2018 – великий виставковий тур у Європі, Азії, Африці. 2016 – виставка "Генотип вольності" відбулася у Європарламенті.
Доробок митця – близько 5000 творів, понад 150 монографічних та 50 колективних виставок.

Держава. Обличчя

От про Марчука у цьому контексті, мабуть, дарма чиновниця згадала. Річ у тім, що легендарному митцю вже давним-давно обіцяли створити персональний музей. А при президентстві Віктора Ющенка в Києві навіть заклали капсулу на місці майбутньої будівлі. Не знаю, що там зараз – може хмарочос височить… Але точно не музей Марчука.

До речі, сам Іван Степанович з висоти свого життєвого досвіду скептично дивиться на всі ці дрібні потуги влади відкрити музей.

Рік тому в інтерв’ю ЗН він сказав:

Ідея музею у столиці давно списана! Українська влада не надто переймається мистецтвом. Вони не хочуть нічого будувати для людей. Владу не можна примусити виділити такому художнику, як я, 300 м стіни. Адже я віддав би в цей музей увесь свій доробок, який створив протягом життя. Я їм казав, що музей Ван Гога в Амстердамі годує все місто. Бо туристи приїжджають з усього світу, я сам стояв у черзі в цей музей…

А минулої осені у розмові з ВВС Марчук висловився ще песимістичніше:

Мені вже набридло виставлятись, Київ мені набрид, а я – Києву. Хоча люди все одно підходять на вулиці і запитують, де можна вас побачити? А я відповідаю: "Йдіть до нашої влади і питайте, коли буде музей?". У музеї будете мене дивитися, скільки хочете, навіть, коли мене не стане… Я дуже сподівався, що мій музей у Києві буде, але вже не сподіваюсь. Україні музеї не потрібні. А що таке музей? Це ж обличчя держави. Всі ми їздимо по світу і куди ми ходимо? В музеї. А в Україні в музеї не ходять, може одну людину там зустрінете...

Кому ще Іван Марчук покаже свої секрети геніальності? / Фото автора

Влада. Народ

Чи зможе нинішня влада – на відміну від попередників – створити музей сучасного мистецтва або музей Марчука? Зовсім не впевнений. Ну зовсім! Може тому, що перша спроба ось саме цієї влади піти на зустріч прекрасному була вкрай невдалою.

Про що мова? Про ідею перенести Адміністрацію президента в інше приміщення, а будівлю на Банковій віддати під художній музей. Але цілком очікувано президентський офіс і його адміністратори-"художники" залишилися на місці. Новий музей в Україні так і не з’явився…

До речі, минулого року на сайті Офіційного представництва президента України відбувалося голосування за петицію "Щодо створення музею народного художника України Марчука Івана Степановича". За більш ніж два місяці "за" проголосували… 619 українців. З 25 тисяч необхідних.

Питання для роздумів: якщо народу музеї не треба, навіщо владі їх створювати?

Сигнал. Внікуди

Але музей Івана Марчука в Україні таки є! Його створили в рідному селі художника – Москалівка Лановецького району на Тернопільщині.

Це маленька кімнатка в маленькій школі. Місцева вчителька – заслужений працівник освіти Галина Поплавська багато років збирала картини іменитого краянина і знаменитого українця. Відкривав музей – ні, давайте писати з великої літери… Відкривав Музей сам Іван Марчука. Перерізавши стрічку, маестро розчулився, дістав хустинку, приклав до очей… "Такої позитивної екзекуції я не відчував на жодному континенті".

І додав:

Москалівка подає сигнал.

Натяк зрозумілий. Але Україна сигнал не почула…