Головні новини 21 травня: обстріл вантажівки з військовими, День вишиванки

Найважливіші новини України та світу за сьогодні:

Бойовики атакували вантажівку ЗСУ

Загинув 31-річний боєць Євген Сафонов

21 травня вибухнула вантажівка ЗСУ, у яку влучила міна підконтрольних Росії бойовиків. Трагедія сталася на Луганщині, коли окупанти гатили по українських захисниках із забороненої Мінськими домовленостями зброї.

Загиблим виявився 31-річний Євген Сафонов – боєць 93-ої окремої механізованої бригади "Холодний Яр".

За словами журналіста Андрія Цаплієнка вибух стався о 4 годині ранку.

За однією з версій, бойовики встановили на шляху машини протитанкову ТМ-62м. Втім, на місці вибуху є воронки та осколки від 120-міліметрової міни. Може, обстріл? Проте, неподалік від цієї підірваної автівки вчора загинув на міні командир батальйону "Луганськ-1",
– розповів журналіст.

Зеленський підписав антиколомойський закон

Президент Володимир Зеленський підписав закон щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності 21 травня. Цього ж дня закон завізував і спікер парламенту Дмитро Разумков.

Закон про банки – остання умова МВФ

За словами президента Зеленского, банківський закон – остання умова для підписання угоди між Україною та МВФ. Підписати меморандум з Міжнародним валютним фондом для отримання траншу можуть вже у травні.

Як ухвалювали законопроєкт

• 13 травня законопроєкт №2571-д підтримали 270 депутатів. За закон проголосували 200 депутатів від "Слуги народу", 23 нардепи "Європейської солідарності". Також голосували депутати "Голосу", групи "Довіра" і позафракційні. Водночас жодного голосу не дали ОПЗЖ та "Батьківщина".
• У першому читанні законопроєкт схвалили ще 16 квітня. Після цього нардепи, яких пов'язують з олігархом Коломойським, подали понад 16 тисяч правок.
•  Рада ухвалила закон про внесення змін до регламенту, аби уникнути тривалого розгляду важливих законопроєктів, які з тих чи інших причин блокуються правками.
• Після прийняття законопроєкту у другому читанні народні депутати Антон Поляков та Олександр Дубінський ("Слуга народу") зареєстрували проєкти постанов про скасування голосуванняза "антиколомойський" законопроєкт про банки.
• Розблокувати скандальний закон змогли лише 19 травня.

Що передбачає "антиколомойський" законопроєкт

• Розпочаті процеси виведення з ринку неплатоспроможних банків не можуть зупинятись судами. Таким чином рішення судів не вплинуть на акти уряду, Мінфіну чи Нацкомісії з цінних паперів.
• Законопроєкт забороняє арешт майна і грошей банку, який визнано неплатоспроможним або щодо якого схвалено рішення про відкликання банківської ліцензії чи ліквідацію банку. Цей пункт не стосується випадків ліквідації банку за рішенням його власників.
• Втім ключовим пунктом "антиколомойського" законопроєкту є те, що колишні власники чи власники банків, права яких були порушені незаконними рішеннями органів державної влади, зможуть отримати компенсацію лише грошима.
• Тобто законопроєкт фактично виключає можливість повернення націоналізованого банку його колишньому власнику навіть у тому випадку, якщо буде доведено протиправність націоналізації. Втім гроші ексвласнику таки будуть компенсовані, якщо порушення буде доведено.
• Вартість акцій, а відповідно й завданої колишньому власнику шкоди, визначатиметься міжнародною аудитерською компанією. Її призначатиме суд і ця компанія повинна відповідати визначеним вимогам НБУ.

Коли відкриють кордони: відповідь МВС

Повністю кордони із сусідніми державами Україна планує відкрити до середини липня. Тоді за кордон зможуть їздити усі, а не лише люди з відповідними документами.  Про це повідомив глава МВС Арсен Аваков.

За його словами, наразі їхати в Румунію або Польщу може тільки той, хто має паспорт цієї країни або посвідку на проживання.

Ми очікуємо, що цей режим зміниться десь у середині липня і ми зможемо відновитися в повному обсязі,
– зазначив Аваков.

Коли відкриють метро 

Рішення про відкриття метро в Києві з 25 травня має прийняти Кабінет Міністрів України. Однак, за даними "РБК-Україна", уряд схиляється до думки поки не відкривати підземку в столиці.

Причиною такого рішення називають погану статистику випадків захворюваності COVID-19.

Водночас у КМДА та "Київському метрополітені" очікують на офіційне рішення уряду, яке вони повинні отримати, щоб запустити метро. І поки не бачать підстав, щоб воно не запрацювало з 25 травня

Станом на 21 травня в Києві підтвердили 2 475 випадків зараження коронавірусною інфекцією. З них 315 людей одужали. На жаль, 57 пацієнтів померли від ускладнень, спричинених хворобою. За показниками місто Київ на другому місці по захворюваності після Чернівецької області.

Натомість метро у двох інших українських містах – Харкові та Дніпрі – повинно запрацювати з 25 травня.

А як щодо потягів?

Міністр інфраструктури Владислав Криклій заявив, що уряд готується до відновлення залізничного сполучення з 1 червня 2020 року. Втім наразі це стосується лише внутрішнього сполучення.

Щодо відкриття міжнародного залізничного сполучення у Мінінфраструктури кажуть, що конкретно про терміни можна буде говорити, коли Кабмін завершить перемовини з урядами інших країн.

Що відновить роботу в Україні з 22 травня / Інфографіка 24 каналу

Нові подробиці у справі про вбивство Павла Шеремета

Підозрюваним у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета змінили підозри. У новій редакції Андрій Антоненко тепер не організатор, а виконавець, а Юлія Кузьменко лише заклала вибухівку. Про це повідомив керівник юридичної фірми "Сенс Консалтинг" Леонід Маслов. Адвокати цієї фірми захищають одного з підозрюваних, а саме Антоненка.

Нове формулювання звинувачень

За його словами, з формулювання звинувачень забрали "ультранаціоналістичні ідеї", "велич арійської раси" та інші схожі.

Тепер невстановлені особи, діючи з особистих мотивів, вирішили створити вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту,
– написав Маслов.

Та додав, що у формулюванні йдеться також, що ці невстановлені особи "залучили" Андрія Антоненка, Яну Дугарь і Юлію Кузьменко. Про гроші у кваліфікації вбивства даних немає.

Можливе завершення розслідування

Також юрист зазначив, що 22 травня, ймовірно, відбудеться завершення розслідування та розкриття усіх доказів.

Кого та у чому звинувачували досі

• Юлію Кузьменко – волонтерку і військового медика. За версією слідства, у ніч перед вбивством журналіста вона разом з Антоненком закладали вибухівку під авто Шеремета. А наступного ранку Кузьменко нібито підірвала цю вибухівку.
• Яну Дугарь – бойового медика 25 повітряно-десантної бригади. За даними слідства, вона вела фотозйомку камер відеоспостереження в межах підготовки вбивства Шеремета та зберігала у себе зброю. Дугарь перебуває під цілодобовим домашнім арештом.
• Андрія Антоненка – ветерана бойових дій на Донбасі, бійця Сил спецоперацій, музиканта Riffmaster. Він перебуває під вартою.
• Владислава Грищенка – ветерана бойових дій на Донбасі з позивним "Буча".
• Інну Грищенко – дружину Владислава, військову з позивним "Пума". Сім'я Грищенків перебуває під вартою через підозру в іншій справі – підготовці вбивства Михайла Чекурака на Прикарпатті, яке так і не сталося.

Важливо! Автомобіль із Павлом Шереметом за кермом вибухнув 20 липня 2016 року в Києві. Журналіст загинув на місці. 

Кожара – на волі під заставу

Колишній міністр закордонних справ Леонід Кожара вийшов на волю після внесення необхідної суми застави. Раніше його заарештували за підозрою у вбивстві екскерівника телеканалу "Інтер" Сергія Старицького.

Застава – 2,1 мільйона гривень

Про те, що ексміністр на волі, повідомила у фейсбуці дочка вбитого Сергія Старицького – Катерина. 18 травня суд зменшив суму застави для Кожари до 2,1 мільйона гривень.

Коротко про вбивство Сергія Старицького

• 21 лютого екскерівника телеканалу "Інтер" Старицького знайшли з вогнепальним пораненням голови у селі Чайки, що у Київській області. Тіло виявили у будинку ексголови МЗС України Леоніда Кожари.
• Першою версією поліції було самогубство. Однак вже наступного дня справу перекваліфікували на умисне вбиство.
• 25 березня Кожару затримали, а через 2 дні взяли під варту до 25 травня з альтернативою застави.
• Під час судового засідання адвокати Кожари заявили, що в момент вбивства сам ексміністр перебував на іншому поверсі будинку. Тим часом Козерод побачила у руках Старицького пістолет, а коли спробувала відібрати зброю, пістолет вистрелив.

Як День вишиванки відзначали

21 травня – Всесвітній День вишиванки. У цей день українці традиційно одягають неймовірні вишиті сорочки і плаття, що захоплюють своїм різноманіттям і унікальністю. До святкування долучаються і політики, які хизуються своїми колоритними вишиванками.

Президентська сім'я у вишиванках

Президент України Володимир Зеленський вранці опублікував світлину з дружиною Оленою, де вони одягнені в красиві вишиванки. У глави держави сорочка вишита в біло-чорних кольорах, а от перша леді похизувалася яскравою вишиванкою у темно-синьому тоні.

Єрмак та Шмигаль – у вишиванках

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль також долучився до святкування і показав світлину у вишиванці, зроблену в парку біля Кабміну. 

Голова Офісу Президента Андрій Єрмак опублікував світлину, на якій він ще дитиною позує у вишиванці. За словами чиновника, фото зроблене в радянські часи, коли День вишиванки не відзначали. 

Курйоз з подарунками

Володимир та Олена Зеленські у День вишиванки передали подарунки світовим лідерам. Вишиті сорочки отримали лідери США, Німеччини, Франції, Канади, Польщі. Втім, в Офісі Президента, звітуючи про подарунки, написали, що вишиванку отримав неіснуючий "президент Канади". Помилку за декілька годин виправили.

День вишиванки – на 24 каналі

День української вишиванки відзначили і в редакції 24 каналу. Дивіться фото: