Китай та боржники: які країни не здатні повернути гроші

На початку пандемії коронавірусу в Китаї отримали дзвінок з Пакистану. Ісламська республіка через свого міністра закордонних справ повідомляла, що не може виплатити взятий раніше в Піднебесної борг. 24 канал переклав статтю на цю тему.

Китайська дилема: вимагати чи забути 

І вона така була не одна – Киргизстан, Шрі-Ланка та кілька африканських націй просили про теж  саме – списати або реструктуризувати мільярди доларів США, які КНР їм позичила. З кожним подібним запитом репутація Китаю як світового банкіру для небагатих країн зазнавала ударів. Вона будувалася, щоб просувати інтереси Китаю в світі та посилювати китайський вплив. А тепер може відкинути його назад. 

Китай став політичною та економічною наддержавою. На його гроші світ будує залізниці, шахти, порти, заводи, але не може їх вчасно повернути. Й зараз так стається все частіше на фоні пандемії коронавірусу.

Якби Китай відмовився від цих займів, йому довелося забирати стратегічні активи в держав, які не можуть прогодувати своїх громадян, – розповів NYT Ендрю Смолл, старший дослідник Німецького Фонду Маршала. 

Китай на роздоріжжі КНР має складний вибір: списати борги – і наразитися на гнів своїх громадян та ризикувати власною фінсистемою. Вимагати виплат – і погіршити відносини з багатьма країнами, чиї уряди й так вже злі на Пекін через коронавірус. Вони звинувачують Піднебесну ледь не у створенні біозброї, заниженню показників хворих на пандемію, виходу її за межі КНР. Глобальні амбіції – під загрозою.

Інститут Кіля в Німеччині підрахував, що загальний кредит Китаю для світу – 520 млрд доларів або й більше. Так багато не давали навіть МВФ та Світовий Банк. В основному гроші були виділені на будування проектів в рамках ініціативи Китаю "Один пояс один шлях" загальною вартістю у 1 трильйон доларів США.

З 2013 року, коли OBOR (One Belt One Road) стартував, КНР дала в борг майже 350 млрд доларів. Більше половини – боржникам з високим ризиком неповернення коштів. Головним банком, який працює з кредитами OBOR, є Експортно-імпортний банк Китаю – 1800 проектів на 149 млрд доларів. 

Повернути борг: перемовини та критика 

Плати або втрачай активи, такою є політика Китаю / Фото ABC

Китай вирішив обрати другий шлях, але не рубати з плеча, вимагаючи повернути гроші. Пекін заявив, що готовий до кредитних перемовин. Наприклад, Киргизстан вже заявив: Китай погодився перенести погашення боргу у 1,7 млрд доларів на пізніший термін.

Шрі-Ланка навіть отримала додаткову кредитну лінію на 700 млн доларів! Так в китайських кабінетах вирішили допомогти острову покращити економіку та вийти кризи. Ставка по кредиту була знижена, терміни відсунуті ще на два роки. Втім, комплексного рішення як вирішити проблему поки що немає, кажуть джерела NYT в країні. 

Як кредитує КНР Китай дає в борг під високі проценти та зазвичай вимагає повернення за короткий термін. Такі умови, в свою чергу, вимагають рефінансування кожні пару років. Це нормально, бо країни не встигають погашати заборгованості. Система була стабільна, хоч і працювала з бідними країнами та їх національними активами (про що йшлося вище). 

Дехто, як-от Сун Вей з Міністерства торгівлі, відкрито критикує підхід як "складний та неефективний". Цей коментар, що цікаво, вийшов у виданні The Global Times, яке контролюється Компартією (що може свідчити про різні точки зору всередині апарату – 24).

"Що має зробити Китай?" – питає Сун Вей. Відповідь: відродити реалізацію проектів, на які видавалися кошти та отримати пізніше з них прибуток, а не просто списувати всі борги. Тим часом, державні компанії самі винні багато коштів, що призводить до напруження в системі. 

Дехто всередині країни теж критикує, що зароблені ними кошти утікають закордон. Ще до пандемії історичне зростання економіки Китаю почало зменшуватись. Коронавірус завдав серйозного удару, вперше з епохи Мао Цзедуна. Зараз китайське домогосподарство має менше чверті прибутку ніж розвинені країни. Кредитний станок став об'єктом цікавості за межами КНР. Але це в основному ставалося, коли ситуація ставала трохи екстремальною. Наприклад, борг Джибуті перед КНР різко зріс на 80% річного об'єму виробництва, ефіопський – 20% від виробництва, Киргизстан – 40%.

Адміністрація Трампа звинувачує Китай, серед іншого у цьому: китайські банки спеціально видають бідним країнам більше грошей ніж потрібно. Щоб потім захопити стратегічні активи в знак виплати. І, таким чином, виконати місію розширення політичного та економічного впливу. 

Що буде далі: незадоволення зростає 

Китайські проекти часто залишаються недобудованими,залишаючи платникам податків країн величезні рахунки. Наприклад, з тим же Цейлоном (він же – Шрі-Ланка) вийшла невесело – Китай таки захопив місцевий порт собі. Це окрема велика історія, яку ми тут розглядати не будемо. Але зазначимо, що вже у 2018 році Китай частково чи повноцінно фінансував побудову близько двох десятків портів по всьому світу. 

Циркулює і інформація, що Китай спирається на секретні перемовини по своєму проекту "Пояс та Шлях", щоб змусити місцевих чиновників погодитися на китайські умови.

Втім, дехто обирає шлях відкритої боротьби. Малайзія в 2019 році повернула Китаю кредитний пакет на 16 млрд доларів. Китай домовився на кредит лише у 11 млрд доларів за другим разом. В Пекіні, мабуть, не чекали проблем з кредитами по всьому світу майже одночасно. І все ще планують розмовляти з урядами "сам-на-сам", ніж виробляти якусь загальну стратегію. 

"Разом країни-учасники "Один Пояс Один Шлях" сильніші, ніж окремо, тож Китай хоче розділити їх", – пояснив NYT Бенн Стейл, директор з міжнародної економіки Ради з міжнародних відносин.

Іноді публічність таки приносить успіх: Пакистан, з якого почалася наша розповідь, вирішив проблему. Голова кабінету Імран Хан звернувся з проханням полегшити борговий тягар економік, що розвиваються. Через два тижні, G-20 таки заморозила виплати до кінця року! 

Малайзія – одна з небагатьох, хто наважився на відкриту конфронтацію /Фото The Express Tribune

Тиск на Китай буде зростати, вважають автори статті, через глобальну економічну кризу, спричинену коронавірусом. Багато країн активніше вимагають від Китаю переглянути їх борги в сторону полегшення. Не дивно, що в цій категорії – кілька країн Африки, куди КНР останніми роками активно інвестує. Як приклад – Ефіопія. Одна з найбільш швидко зростаючих економік континенту. Аддіс-Абеба звернулася до Пекіну з проханням списати частину боргу собі та іншим з Африки від її імені. 

Китай наголошує, що проекти в країнах, що розвиваються, будуть продовжені, незважаючи на вищевикладені ризики. Наприклад, Пакистан буде будувати на китайські гроші дамбу вартістю 5,8 млрд доларів! Для цього створили спільне підприємство між китайською держкомпанією та комерційним відділом армії Пакистану. 

Вірогідність висування проти Китаю єдиного фронту незадоволених країн-боржників – реальна. Мінімальне що вони можуть зробити – розкрити умови, на яких Пекін видає гроші. Це вдарить по репутації КНР доволі сильно і покаже, що з його політикою можна боротися.