Безкарність Портнова: як влада допомагає соратнику Януковича уникати покарання

Нещодавно інтернет підірвала новина про закриття справи за фактом зоофільських погроз Портнова прокурору, який керував розслідуванням проти нього. Більше про безкарність Портнова – читайте та дивіться у відеоблозі "Правосуддя по-новому" на 24 каналі.

Переконаний у повній безкарності Портнов продовжує свої чорні справи та погрожує уже тим, хто забезпечив його безкарність. Андрій Портнов є архітектором "системи керованого кривосуддя", яке старанно розбудовував Янукович.

Протнов наживався за часів Януковича

Саме Портнову треба дякувати за те, що у судах масово торгували рішеннями, процвітала корупція, а на посади суддів в основному призначали або за хабарі, або родичів, або завдяки зв'язкам. Сам Портнов на повну використав свої можливості часів Януковича. Його родичі та помічники масово ставали суддями.

Колишня дружина та мати 2 його дітей Інна Белоконна є суддею Оболонського суду Києва.

Які ще судді є родичами Портнова:

• Олена Ісаєвська, яка за даними журналістів є рідною сестрою Портнова, обійняла посаду судді Печерського суду;
• рідний брат дружини Портнова Андрій Секірський став суддею господарського суду Луганської області;
• Анжела Секірська, його дружина, стала суддею Окружного суду Луганської області.

Цікаво, що Портнов настільки відверто використовував свої повноваження, що особисто брав участь у голосуванні за призначення суддів Секірських, попри очевидний конфлікт інтересів.

Є свої люди і у Окружному адмінсуді Києва. Там вершить правосуддя експомічниця Портнова Тетяна Скочок. І це лише найочевидніші речі, які лежать на поверхні. Насправді свої люди є майже у всіх судах.

Судочинство під час Революції Гідності

Але найгірше, що у часи Портнова повністю знищено поняття "незалежності судді". Навіть якщо суддею ставала чесна людина, яка виносила справедливі рішення, то вона не могла відмовити проханням впливових людей. Інакше її одразу ж ламали і викидали з системи.

Найжахливішим наслідком "портновської" моделі судочинства стало правосуддя часів Майдану. Тоді сотні суддів засуджували сотні невинних без будь-яких доказів їх вини. Просто тому що отримали вказівку з Адміністрації Януковича. І це не просто припущення.

Ексголова Оболонського суду Ірина Мамонтова прямо розповіла, як отримувала вказівки щодо справ учасників поїздки до Межигір'я Януковича. Коли ж вона відмовилась виконати вказівку, то її змусили звільнитись з посади голови суду. Після Майдану прокуратура розпочала сотні справ щодо суддів, але щоб довести факти вказівок потрібні показання. А судді відмовлялись їх давати.

І тут питання не лише у круговій поруці. Вони справді бояться. І тепер зрозуміло чому.

Справа Портнова і погрози прокурору

Дії Портнова почали розслідуватись одразу ж після Майдану. Йому навіть оголосили підозру та внесли у санкційний список. Але згодом одну справу закрили, а щодо інших прокурори намагались і далі вести розслідування.

Старшим групи прокурорів був Олександр Божко. У березні 2019 року він отримав на свій мобільний ось таке повідомлення:

Повідомлення прийшло з телефону Портнова, який він сам вказував, як свій контактний телефон. Тобто сумнівів у його авторстві не було. І це був тільки початок. Далі пішли взагалі збочені повідомлення:

Тут, насамперед, привертає увагу стиль розмови та особливість сексуальних фантазій автора. Але насправді суть у іншому. Погодьтесь, що такі повідомлення на особистий номер є очевидною погрозою.

Портнов завжди себе позиціює як конкретного пацана, який за слова відповідає. Тому прокурор Божко, а особливо його дружина з маленьким сином, цілком справедливо сприйняли ці повідомлення не просто як фантазії, а як реальні погрози.

Але прокурор Божко виявився не з боязких. У статті 345 Кримінального кодексу України чітко вказано, що погрози працівнику прокуратури у зв'язку із виконанням ним своїх обов'язків є злочином, за який дають до 3 років тюрми. А 343 стаття передбачає до року виправних робіт за будь-який незаконний вплив на працівника прокуратури.

Тому прокурор чітко задокументував усі дії Портнова і подав заяву про злочин, на підставі якої ДБР ще у квітні 2019 року почало розслідування. Але насправді слідчі нічого не робили. Лише після того, як новина щодо погроз Портнова зірвала інтернет – слідство зарухалось. Точніше справу нарешті передали з "портновського" ДБР у СБУ.

На це Портнов відреагував відвертим знущанням. У своєму телеграмі публічно визнав, що це саме він писав прокурору та надіслав йому чергову порцію погроз.

Тобто усі докази як "на блюдечку", а потенційний обвинувачений сам у всьому признався та обіцяв продовжувати свою злочинну діяльність. Що ще потрібно, щоб вручити підозру, пред'явити обвинувачення та нарешті покарати очевидне зло, яке вирішило, що воно всесильне.

Справу Портнова закрили

Однак у СБУ справа теж особливо не рухалась. Нова генпрокурор Ірина Венедіктова пообіцяла забезпечити належне розслідування, але далі обіцянок справа не пішла. Портнова навіть не допитали. І який результат після року розслідування ? А ніякий.

2 квітня суддя Голуб з Шевченківського суду відмовилась продовжити строк розслідування. На думку судді, слідчий Криворучик не довів, що не міг закінчити розслідування протягом року. До речі, суддя Голуб одна з тих, яка у часи Майдану засуджувала майданівців за поїздку до Межигіря Януковича і точно знає, що таке тиск Портнова.

Отже, у підсумку – справу закрили за відсутністю складу злочину. Як пояснила Венедіктова, начебто експертиза не побачила погроз у цих повідомленнях.

Справді? Це не погрози? Що тоді є погрозою? Можливо, Портнов мав відео зняти, як він буде реалізовувати свої обіцянки?

На моє переконання справу просто злили і дали можливість Портнову вчергове уникнути будь-якої відповідальність та відчути повну безкарність. Але найгірше, що у такий спосіб реально принижено, а за "портновськими поняттями" – опущено усю прокуратуру. І тепер будь-хто, за прикладом Портнова, може безкарно публічно посилати, погрожувати і оголошувати свої збочені фантазії щодо прокуратури чи інших державних органів.

Портнов і його наступники у Раді 

Зрештою так і трапилось. Сам Портнов тепер регулярно бризкає своєю фантазією уже щодо Венедіктової. І у нього з'явились такі яскраві наступники як Дубінський, Бужанський та Кива. Вони тепер на кожному кроці цитують улюбленого юриста та транслюють спільні збочення про "тупий собачий рот". Проте це далеко не кінець історії. Вона яскраво продемонструвала, хто чого вартий.

Божко довів, що є справжнім прокурором, який знає, що таке правдива незалежність, честь та гідність. Він не планує зупинятись і продовжить боротьбу за свою честь та честь здорової частини прокуратури.

І якщо ви думаєте, що боротьба марна, то помиляєтесь. За принципову позицію його справді поважають і нещодавно призначили заступником прокурора Тернопільської області, що є реальним кар'єрним зростанням. Тому боротьба за власну гідність завжди має сенс і приносить результат, а справедливість однозначно переможе.