Обшукали помешкання юриста, який нібито міг видалити докази вбивства Шеремета: чому це незаконно

Проте Маслов не є адвокатом Антоненка, але він допомагає групі захисту із правовою позицією. В лютому Маслов опублікував пост, що заходив на сторінку Антоненка. Про це йдеться у відеоблозі "Честь і НЕчесть" на 24 каналі.

Розглядаючи клопотання слідчих, Білоцерківець мав не лише детально перевірити наявні докази, а й оцінити, чи є обшук пропорційним заходом. Чи є ризик знищення доказів у кримінальній справі та чи можна цьому запобігти. Проте ні слідчий, ні слідчий суддя не навели жодних доказів на користь того, що речі, документи чи інформація не може бути отримана в інший спосіб.

Білоцерківець в постанові не назвав доказів, які б підтверджували те, що Маслов дійсно заходив в акаунт та міг видалити звідти дані. Його рішення ґрунтувалось лише на припущенні слідчого, що "Маслов може мати доступ до інших речових доказів, знищувати їх або переховувати від слідства". Виключно на підставі цього припущення суддя надав дозвіл на обшук та вилучення не лише комп'ютерів чи телефонів, з яких можна зайти в соцмережах, а й до:

• блокнотів;
• чорнових записів адвоката;
• топографічних карт;
• незареєстрованої зброї;
• вибухівки;
• комплектуючих до вибухових пристроїв;
• магнітних пристроїв та інших речей.

Тож це рішення було не лише необґрунтованим, а й не пропорційним. Ряд громадських діячів назвали це рішення політично вмотивованим. Слідчі ж зазначали, що такий радикальний захід є необхідним для збереження доказів, адже Маслов публічно і різко критикував версії слідства та дії міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

У чому саме підозрюють Антоненка? За версією слідства, у ніч перед вбивством Шеремета Андрій Антоненко разом з Юлією Кузьменко закладали вибухівку під авто журналіста. Також він нібито відповідав за організацію злочину.

Автомобіль Павла Шеремета вибухнув 20 липня 2016 року в Києві. На жаль, журналіст загинув на місці.

► Це не вперше коли Білоцерківця підозрюють в політичних рішеннях. У 2017 році цей суддя надав доступ до телефонних трафіків активістів Автомайдану у справі щодо "побиття яйцями" депутата Олега Барни. За те, що активісти кинули 3 яйця у Барну, їм загрожувало від 4 до 7 років в'язниці. Всі обставини так званого злочину були повністю зафіксовані у відео з різних ракурсів і в присутності багатьох поліцейських.

Хоч час, місце і обставини були з'ясовані, прокуратура все одно просила доступ до списку телефонних дзвінків, повідомлень та місця знаходження активістів. Білоцерківець цей доступ забезпечив, проте не лише на день акції, а й на 12 днів до і 27 днів після неї.

Ця справа мала усі ознаки переслідування активістів. Тож юристи Фундації DEJURE подали на Білоцерківська 2 скарги до Вищої ради правосуддя за необґрунтовані ухвали про обшук помешкання та доступ до телефонних дзвінків. ВРП уже відмовилась відкрити провадження за останньою скаргою.

Хоча в січні цього року рада притягнула до відповідальності суддю Оксану Криворот у аналогічній справі. З однією відмінністю – Криворот дозволила детективам НАБУ отримати доступ до телефонних трафіків цивільної дружини ексзаступника голови Адміністрації Президента Олексія Філатова. А от Білоцерківець дав доступ до дзвінків простих смертних та ще й активістів, які так часто критикують ВРП.

Рішення по другій скарзі ще немає. Цікаво, чи застосує ВРП і тут подвійні стандарти. Премію "НЕ.ЧЕСТЬ тижня" отримує суддя Печерського суду міста Києва Олег Білоцерківець за необґрунтований та непропорційний доступ до телефонних розмов активістів та обшук помешкання адвоката.

Честь тижня

Проте не всі судді так ставляться до верховенства права. Коронавірус тимчасовий, а Конституція – вічна. Так вважає лауреат нашої сьогоднішньої премії "Честь тижня". В квітні поліцейські склали адмінпротокол на чоловіка, який спілкувався з 2 друзями біля кафе у Львові. Той вину не визнав і сказав, що зі знайомими спілкувався на відстані 2 метрів.

Правоохоронці надали відео, в якому чутно, як поліцейський пояснює суть правопорушення чоловікові. Однак суддя Личаківського районного суду Львова Сергій Гирич з поліцейським не погодився, бо місце, де спілкувались чоловіки, не можна назвати сквером.

Довідка. Сквер – це упорядкована й озеленена ділянка площею від 200 квадратних метрів до 2 гектарів, яка є елементом оформлення населених місць, призначена для короткочасного відпочинку. Львівська міська рада ще в 2014 році затвердила перелік скверів у Личаківському районі міста Львова, але майданчик біля кафе "VIOLIN" у цьому переліку відсутній.

Працівник поліції вирішив, що частина вулиці є громадським місцем лише за принципом "бо там є лавочки". На думку Сергія Гирича, це є правовим свавіллям. Крім того, суддя звернув увагу, що право вільного пересування територією України не може бути обмежене, крім випадків, передбачених Конституцією.

Також статтею 7 Кодексу про адмінправопорушення визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Карантинні обмеження щодо пересування передбачені не Конституцією і не законом, а постановою Кабміну. Тому будь-яке адміністративне покарання за порушення постанови Кабміну буде незаконним. Карантинні обмеження є дійсно необхідним для захисту громадян від пандемії, але вводити ці обмеження, як і покарання за їх порушення, мала через запровадження надзвичайного стану Верховна Рада, яка представляє народ України.

Тож премію "Честь тижня" за захист конституційного права громадян на свободу пересування отримує суддя Личаківського районного суду Львова Сергій Гирич.