Кагарлик може означати початок кінця президента Зеленського, - думка

Але насправді порівняти Врадіївку і Кагарлик можна буде виключно у політичному сенсі.

Врадіївка стала, багато в чому, прелюдією до Майдану 2013-2014 років.

Вона підірвала авторитет тодішнього міністра внутрішніх справ і продемонструвала гризню у оточенні Віктора Януковича.

Оточення тодішнього глави держави було готовим боротися за владу і фінансові потоки без розуміння того, до яких суспільних наслідків може привести ця боротьба, яким може бути результат резонансу тієї чи іншої справи.

В результаті до Майдану Янукович прийшов уже значно ослабленим, його у буквальному сенсі слова не було кому захистити, крім бійців елітних підрозділів.

У Януковича залишилися старі вороги, патріоти України, а от байдуже населення - виборці Януковича - відчували огиду до свого недавнього кумира.

Програв і Янукович, і ті, хто допустив Врадіївку, і ті, хто використовували трагедію заради боротьби із конкурентами.

І в цьому сенсі Зеленського, якого оточують такі ж непримиренні і жадібні соратники, як і Януковича і якого підтримує таке ж байдуже до майбутнього країни населення, як і Януковича, цілком може очікувати доля Януковича.

Кагарлик - це сигнал того, що процес пішов, - пише Віталій Портников для Еspreso.

Але у Кагарлика є і куди більш похмурі наслідки, на тлі яких доля Зеленського може виглядати усього лише дрібною деталлю у загальній картині можливої ​​катастрофи.

Врадіївка нагадувала про вседозволеність, про повну деградацію системи.

Кагарлик - це нагадування про майбутню деградацію суспільства.

Адже, власне, який злочин "розкривали" поліцейські з Кагарлика? Дрібну крадіжку! Злочин, який вже точно не вимагав від них таких "зусиль".

Але дуже скоро саме такі дрібні крадіжки в магазинах стануть - якщо вже не стали - можливістю виживання для тисяч людей.

Ми повертаємося у 1990-ті роки.

Фінансових потоків буде не вистачати на всіх "господарів життя".

І від того, що ці господарі перейменували себе на "слуг", безпеки в їхньому житті буде не більше, а менше, а саме життя стане коротшим.

Набагато коротшим.

Тим більше тоді, коли відкривається ринок землі.

Але основній масі населення буде не до їхніх проблем.

Основна маса буде виживати.

І дрібна крадіжка стане частиною побуту.

При цьому основна частина населення буде ставитися до такого способу життя як до норми - не ми такі, а життя таке.

Зате вимога зупинити злочинність стане головною вимогою бізнесу - насамперед дрібного і середнього.

І тут - парадокс.

Цей бізнес не є опорою популістської влади, однак він є її частиною.

У кожного поважного "господаря життя" - ой, вибачте - "слуги народу" є ресторанчик.

Або ломбардик.

Так-так, в наших умовах саме пограбування ломбарду може стати злочином століття! А ви що думали?.

Так поліція - особливо на місцях - перетворюється на останню греблю.

На останню можливість захистити тих, у кого хоч щось ще є від тих, у кого вже нічого немає.

І найближчими роками не буде - тим більше, якщо вони переоберуть свою безвихідь на другий термін.

І деякі поліцейські вже почали відчувати цю свою "потрібність" і цю свою вседозволеність.

Кагарлик - не просто доказ цього.

Кагарлик - це спогад про майбутнє.