Китай готовий душити протести: що змінить для Гонконгу скандальний закон

Що передбачає новий закон про безпеку Гонконгу? 

Новий закон з Китаю може змінити обличчя Гонконгу / Фото Al-Jazeera

Парламент Китаю (відомий як Національний Народний Конгрес) затвердив резолюцію, яка дає змогу його Постійному комітету написати новий закон для Гонконгу. 2878 депутатів проголосували "за", лише один – "проти", шестеро – "утримались". Сам закон мають голосувати у червні. 24 канал розібрався, чого чекати від такого кроку Гонконгу та світу.

Найголовніше – КНР тепер має повне право  придушувати протести в місті-автономії, спираючись на власні сили. І не тільки протести, а й "підривну діяльність", "відділення", "тероризм" та будь-яких дій, які можуть загрожувати нацбезпеці. Місто ж повинне створити "нові інститути для захисту суверенітету". 

В самому Китаї під "тероризм" підпадає дуже багато чого. Наприклад, поправки від 2015 року кажуть таке: "Виробництво та розповсюдження книжок, аудіо та відео-матеріалів або інших речей, що пропагують тероризм або екстремізм… через навчання або розповсюдження інформації". 

Як влучно оголосив Держсекретар США Майк Помпео, Гонконг більше не визнано "широкою автономією". Тож, відбувається перехід у ще більшу залежність від КНР.

Це може призвести до відкату фірм та корпорацій з Гоконгу (а тільки американських там 1200! 800 з них це регіональні або центральні офіси). В напівавтономії проживає 85 тисяч американців. Товарообіг склав 31,1 млрд доларів США в 2019 році – це найбільший торговий профіцит серед всіх торгових партнерів! 

Уряд США повинен щорічно перевіряти та звітувати перед Конгресом, чи місто користується достатньою автономією від Китаю. Якщо ні, то воно ризикує втратити свій особливий торгово-економічний статус. Він звільняв його від тарифів та експортного контролю, які накладені на материкову частину країни. 

Скільки свободи китайський уряд залишить для "бунтівного міста", буде ясно у наступні тижні, коли закон поповнять додатковими підзаконними актами. Вступ в дію очікується у вересні 2020 року. 

Законодавство з підтримки нацбезпеки – чисто внутрішня справа Китаю, яка не допускає іноземного втручання, – каже представник МЗС Китаю Чжао Ліцзянь. 

Протести з колоніальними прапорами можуть стати незаконними / Фото RTHK

До цього, за правилами, в Гонконгу була своя поліція, яка не залежала від Китаю та в принципі мала діяти за британськими правилами (Гонконг довно був колонією Великої Британії, перейшов до Китаю лише наприкінці ХХ століття – 24). Втім, минулі та сучасні протести показали, що "британська модель поліції" – міф.

КНР могла, якби хотіла, надсилати підкріплення з материкової частини країни, але вони стояли на кордоні та психологічно тиснули на протестувальників. Зараз, уряд Гонконгу та Китаю кажуть, що поліція та прокуратура в місті будуть працювати і далі, а КНР – підключатиметься "за потреби". Але в цьому вже є обгрунтовані сумніви. 

Що може змінитися за новим законом: 

• групи активістів (такі як Demosisto та інші) можуть бути заборонені; 
• суди зможуть виносити серйозні вироки за порушення безпеки; 
• страхові компанії Китаю відкрито працюватимуть в місті; 
• можуть відкритися філіали Міністерств держбезпеки (шпіонська мережа) та суспільної безпеки (поліція та митниця КНР).

Головна адміністраторка Гонконгу Керрі Лем теж зазначила, що часи свободи можуть закінчитися: "Поки що у всіх є право говорити те, що люди хочуть сказати. Але права і свободи не є абсолютними". Уряд автономії вже оголосив, що буде плідно працювати з центральною владою в Пекіні.

Дві основних конституції міста – Основний Закон та Білль про Права –дають багато цивільних свобод, але є виключення, які стосуються нацбезпеки. От саме їх КНР зараз і використовує. Причому не консультуючись з експертами в автономному регіоні. Це підтвердила и Керрі Лем: "це робота центрального уряду, а отже, я боюся, що консультацій не буде". Очікується, що нова легіслатура буде вбудована в гонконгську. 

Напис: "Прийняття закону про безпеку закінчить принцип "одна країна, дві системи" / Фото Time Magazine

Гонконг вважає Пекін остаточним арбітром, коли треба роз'яснити конституційні складнощі. Втім, Колегія адвокатів Гонконгу вже занепокоєна, бо стаття 22 Основного Закону прямо забороняє втручання в управління містом "будь-яких органів центрального уряду". Попередні протести були пов'язані з проектом депортації скоївших злочин на території Гонконгу до Китаю. Пекін обіцяє, що заборона цього передбачена в їх проектів (цьому, звісно, мало віри). 

Чи були подібні спроби раніше? Так, звісно. У 2003 році протест в Гонконгу зірвав законопроект про нацбезпеку. В Макао прийняли щось подібне, але там цей закон майже не використовували за всі 11 років з часу прийняття. Але в Макао ніколи й не було такого про-демократичного руху, як в Гонконгу. Але й там два роки тому заборонили партію, яка виступала за незалежність. 

Новий виток конфлікту між КНР та США 

Зрозуміло, що нових санкцій та обмежень з боку США щодо КНР не уникнути.

Серйозний аргумент проти КНР За інформацією South China Morning Post, Трамп розглядає можливість задіяння Акту про Надзвичайні Міжнародні Економічні Повноваження (International Emergency Economic Powers Act, IEEPA), щоб накласти санкції на КНР. Він дозволяє президенту США це робити у випадку "незвичної або екстраординарної загрози" з боку як людей так і країн. Раніше під його дію підпадали Сирія, Іран, Колумбія та Нікарагуа. 

Вже відомо, що китайських аспірантів та дослідників, які мають зв'язки з китайськими військовими школами, можуть відрахувати та анулювати їхні візи. Держдеп США з 2018 року обмежує подібні візи до одного року з можливістю продовження. Подальша заборона зачепить до 3000 людей (невелика частка з 360 тисяч, але вони можуть працювати над важливими проектами). 

Розглядаються і більш широкі візові рішення. Пекін може відзеркалити заходи, заборонивши американцям навчатися в Китаї. Чиновники США підозрюють, що китайські студенти можуть отримувати доступ до ноу-хау, які потім будуть передані китайській "оборонці". Обговорюють також заборону на переклад з китайської мови на державних заходах.

Взагалі, згода на таку діяльність – часто єдина умова виїзду за кордон та виплати за навчання, пояснюють американські чиновники. ФБР вважає, що деякі китайські студенти навчені деяким прийомам шпіонажу, бо після навчання вони йдуть у великі технологічні компанії (а це вже можливий промисловий шпіонаж). 

Американські університети залежать від студентів з КНР,  бо вони часто можуть сплатити повну вартість навчання і не завжди потребують стипендію, тож очікується, що виші виступлять проти. 

24 канал звернувся до члена правління аналітичного центру "Українська призма", відомого вченого-китаїста Сергія Герасимчука за оцінкою та коментарем. 

"Схоже, що у США та КНР зовнішню політику визначають яструби (у Китаї свій новий підхід називають тактикою "войовничого вовка"). Це значить, що чергові ескалації можливі і ймовірні", – визнав експерт.

І додав: "Сі потрібно довести, що його державі ніхто не диктуватиме умов – це дає змогу експлуатувати китайський націоналізм, хвиля якого зростає. Трампу потрібен "ворог", образ якого можна інструментуалізувати в ході виборчої кампанії". 

Європа між КНР та США У незручному становищі опинилося ЄС. Європі потрібна як співпраця зі США так і ринок КНР (особливо в умовах, коли німецька економіка сповзла у рецесію). Не виключено, що й на червневих онлайн-переговорах ЄС з КНР і на червневій зустрічі G7 європейці, і насамперед Берлін, намагатимуться віднайти формулу компромісу для Вашингтону та Пекіну. Однак Трамп до Меркель ніколи не дослухався, а нині й Сі та "войовничі вовки" китайського МЗС дедалі менше її чують, тож надій на компроміси мало.

Тайвань стане наступним? 

Китайська Республіка на Тайвані теж не може відчувати себе у безпеці /Фото CFR

Ми запитали пана Герасимчука, яка доля може чекати Тайвань після того, як Пекін остаточно придушить бунт в Гонконгу і чи варто нам готуватися до ескалації на цьому напрямку. 

"Свого часу Сі казав, що питання Тайваню буде вирішено ще за його каденції. Звісно, каденція тепер необмежена в часі, а сам Сі в хорошій формі, тож часу, щоб виконати обіцянку в нього вдосталь. Тож не виключено, що Тайвань буде скоріше предметом непублічного торгу", –розповів Сергій Герасимчук.

Однак, якщо США вирішать посилити Тайваню військовими засобами, то Пекін піде на ескалацію щонайменше, щоб не "втратити обличчя". США в такому випадку звісно докладуть усіх зусиль, щоб обмежити впливи Китаю на глобальному рівні, і на підтримку з ЄС Пекіну тоді теж не варто розраховувати.

Брюссель та Берлін тривалий час намагалися всидіти на двох стільцях, проте в умовах конфронтації США-КНР (особливо, якщо американці вміло поєднуватимуть "пряник" ціннісної близькості з Європою і санкційний "батіг" до тих, хто цінності не поділяє) з високою вірогідністю європейці пристануть до традиційних союзників.