Мінські переговори: чому представники Путіна влаштовують істеричні демарші

На мінських переговорах щодо врегулювання збройного конфлікту на Донбасі Росія намагається агресивно залякати Україну. Що викликало таку поведінку Росії і до чого це може призвести, – в матеріалі 24 каналу.

Кремлю не вдалося реалізувати свій план

Як розповів 24 каналу політичний експерт Сергій Постоловський, головна причина нападок представників Росії на Україну на переговорах Тристоронньої контактної групи – у Кремлі не змогли добитися забезпечити процес прямих перегорів України з окупаційними адміністраціями.

Демарш представника РФ Гризлова пов’язаний із тим, що Кремль думав протягом року реалізувати план щодо прямих переговорів України з бойовиками. Щоб Росія мала такий статус, як Німеччина і Франція, - спостерігача. На щастя, що Україні вдалося уникнути цієї пастки. І це великий плюс для нас,
– наголошує Сергій Постоловський.

Україна не стане вести переговори з ватажками ОРДЛО / Фото соцмереж

По-друге, Росії дуже необхідно хоча б послабити санкції, оскільки в країні зараз багато проблем. У Кремлі сподівалися на запуск газопроводу "Північний потік-2". Утім навіть Німеччина 15 травня оголосила, що відмовляється від боротьби за долю газопроводу на підставі рішення Федерального мережевого агентства і норм оновленої газової директиви ЄС.

При цьому, зазначає Постоловський, у наступному році РФ потрібно повертати багато кредитів. За словами експерта, внаслідок коронавірусу і падіння цін на нафту погіршилася економічна ситуація в Росії. Відповідно соціальна ситуація в РФ також напружена. Якщо почнуться масові протести в окремих регіонах, то це матиме ефект доміно по всій Росії.

На чому наполягає Україна і як реагує Росія

На пресконференції 20 травня президент Зеленський заявив, що не хотів би застосовувати план "В" і "С" у мінських переговорах. За його словами, Україна боротиметься до кінця за "Мінськ", адже з домовленостями пов'язані санкції проти РФ. Президент додав, що через коронавірус мінський процес загальмував.
При цьому Зеленський відзначив: мінський формат у пріоритеті, але інші формати ніхто не скасовував. Україна готова до будь-якого формату переговорів, якщо це допоможе закінчити війну на Донбасі.
Україна також неодноразово наполягала на поверненні контролю над кордоном, виведенні з ОРДЛО іноземних збройних формувань, після чого можна буде говорити про проведення місцевих виборів. Глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що після виведення російських військ і повернення Україною контролю над кордоном так звані "ЛДНР" і їх "адміністрації" будуть розпущені.
20 травня ватажки терористичних організацій "ДНР" і "ЛНР" повідомили про приведення військ у бойову готовність.
Після цього президент Володимир Зеленський заявив про скликання екстреного засідання Тристоронньої контактної групи.
27 травня на переговорах ТГК Росія звинуватила українську сторону в начебто небажанні обговорювати додаткові заходи про дотримання режиму припинення вогню. А представник РФ у Тристоронній контактній групі Борис Гризлов заявив, що проросійські бойовики не планують скасовувати рішення про так звану "бойову готовність" на Донбасі.
Гризлов висловився категорично проти відновлення контролю України над кордоном. Гризлов також пригрозив, що "будь-які спроби Києва змінити мінські домовленості, в тому числі в частині черговості виконання заходів, можуть призвести до непоправних наслідків".

Карта окупованих територій / Інфографіка 24 каналу

Зауважимо, що канлерка ФРН Ангела Меркель виступила за збереження санкцій проти Російської федерації до того часу, поки країна не почне дотримуватися мінських домовленостей.

Нагадаємо, 28 травня російські дипломати влаштували скандал на зустрічі делегатів ОБСЄ у Відні. Причиною став виступ українського представника щодо ситуації в Чорному і Азовському морях. Зокрема, мілітаризації Росією Азово-Чорноморського басейну.

Також на засіданні Радбезу ООН 28 травня російська делегація фактично шантажувала міжнародну спільноту. Представники Кремля заявили, що глобальне припинення вогню (в тому числі, з боку проросійських бойовиків на Донбасі) залежить від скасування міжнародних санкцій.

Як діятиме Росія і що буде з мінським процесом?

На думку Постоловського, Росія далі шантажуватиме Україну посиленням бойових дій на Донбасі. Наразі варто очікувати активізації військового напруження, провокацій, посилення інформаційного тиску.

Найбільший ризик – щоб Росія не почала через Херсон прокладати сухопутний коридор на Крим. На півострові дуже критична ситуація з водою і енергетичним забезпеченням,
– зауважує Сергій Постоловський.

Хоча, зазначає політолог, сумнівно, що Росія ризикне йти на Крим суходолом. У такому випадку світова спільнота реагуватиме жорстко. Посилення санкцій, аж до відключення Росії від міжнародної системи грошових переказів SWIFT.

Путін може спробувати прокласти коридор на Крим / Фото Getty

До речі, за даними "Інформаційного спротиву", Росія біля кордону України обладнує сучасний полігон площею понад 50 квадратних кілометрів для підготовки російських військових частин. Вже у вересні Росія має провести навчання "Кавказ-2020", які загрожують Україні.

Водночас Постоловський наголосив: мінські угоди треба перезавантажувати.

Мінські домовленості мертві, і так довго тривати не може. Рік-три. Але не вічно. Потрібно буде змінювати цей формат або модернізувати угоди. Або підписувати нові домовленості та виконувати їх усім сторонам конфлікту,
– підкреслив Постоловський.