Медіачек: висновок щодо матеріалу сайту «Крим.Реалії»

«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти.

На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги.

Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються.

Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ.

У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок № 55.

щодо матеріалу сайту «Крим.

Реалії» під заголовком «Телеведущие, пенсионеры, безработные: кто идет в крымское правительство».

Дані щодо скарги та оскаржуваного матеріалу.

24 березня 2020 року до Ініціативи «Медіа.

Чек» надійшла скарга від громадянки на цей матеріал.

Скаржниця пише, що в матеріалі є лише мінімальні згадки про окупацію Криму Росією, назви посад в окупаційних органах не взяті в лапки, а також немає балансу думок.

Матеріал опубліковано на сайті «Крым.

Реалии» (проєкт «Радіо Свобода») 19 листопада 2019 року, авторка — Вікторія Веселова.

Матеріал розповідає про відбір кандидатів на посади членів російського окупаційного уряду Криму.

Стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин.

Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):.

«Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного.

Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п.

«Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано.

Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів» (п.

Оцінка розглядуваного матеріалу.

Орієнтовані на кримчан українські медіа мають дилему при висвітленні питань роботи його окупаційної адміністрації.

Тим часом більш нейтральний тон може бути сприйнятий проукраїнськими читачами як визнання належності Криму до Росії.

У скарзі як вияв незбалансованості наведено відсутність пояснення в матеріалі, що таке проєкт «Твое правительство», а також відсутність коментарів з української сторони або коментарів фахівців.

Проте відсутність роз̕̕яснення, чим є цей проєкт, та відсутність коментарів незалежних експертів стосуються повноти подання інформації, а не її збалансованості (у матеріалі надано посилання на веб-сайт проєкту, яке наразі не відкривається).

Що ж до відсутності офіційної позиції України щодо подій, про які йдеться в публікації, то Україна вже не раз висловлювала незгоду з анексією Криму Росією.

Різні форми протиправного формування окупаційної адміністрації на території Криму є похідними від анексії.

Тож окремого конфлікту між Україною і Росією через відбір кандидатів на посади «міністрів» російського окупаційного уряду Криму немає.

До того ж, матеріал присвячений не факту формування окупаційного уряду, а способу добору його членів.

Тож Ініціатива не вважає, що цьому матеріалу бракує окремої позиції України.

Ставлення авторки до анексії Криму.

Скаржниця закидає журналістці, що та не вживає лапки у формулюваннях на зразок «уряд», «парламент» тощо.

Однак лапки — стилістичний засіб, використання якого регулюється редакційними правилами медіа та не може вважатись обов’язковим.

Лапки багатозначні, і їхнє вживання може бути розцінене не лише як спосіб дистанціюватись від узятого в лапки слова, але й як переносне значення і навіть цитата.

Тож невживання лапок не може бути трактоване як визнання законного статусу окупаційної влади.

Водночас у матеріалі вжиті вирази «подконтрольного России правительства», «российского правительства Крыма», «российских выборах в крымский парламент», «подконтрольной России администрации», сказано, що так звані «місцеві вибори» в Криму восени минулого року визнали незаконними Україна та низка інших держав.

Отже, проблемну легітимність конкурсу, якому присвячений матеріал, авторка не замовчує.

Матеріал є не новинним, а оглядово-аналітичним, тому авторка могла включити до нього оцінку незаконності російського контролю над Кримом або нагадати позицію України та ООН щодо належності Криму, але це є правом, а не обов̕̕язком.

Окупація Криму Росією не є ні безпосередньою причиною, ані наслідком подій, яким присвячений цей матеріал.

Ініціатива вважає, що питання включення або невключення цих оцінок або згадок у матеріал лежало в межах розсуду журналіста та редакції.

Те саме стосується відсутності в матеріалі коментарів незалежних експертів.

Проєкт «Радіо Свобода» «Крим.

Реалії», судячи з інформації, зазначеної на сайті, визнає Крим окупованим та анексованим Росією.

Це може бути причиною поміркованості критики на адресу Росії та окупаційної адміністрації в матеріалах видання.

Такий підхід можна оцінювати по-різному, однак він не є порушенням ані законодавства України (адже видання не заперечує російської агресії і того, що Крим є частиною нашої держави), ані журналістської етики.

Ініціатива «Медіа.

Чек» констатує, що в матеріалі проєкту «Радіо Свобода» «Крим.

Реалії» під заголовком «Телеведущие, пенсионеры, безработные: кто идет в крымское правительство» немає порушення професійних журналістських стандартів збалансованості і повноти, а використовувана в матеріалі термінологія не порушує норм законодавства та журналістської етики.