Зацікавленість українського бізнесу в роботі з медіа останнім часом зросла, – Олександр Мартиненко

У межах спецпроєкту «Детектора медіа» «Медіа vs Covid-19» досвідом кризового менеджменту, долання викликів карантинної доби, а також знахідками позитиву вже поділилися керівники розмовних та музичних радіостанцій, телевізійних каналів та холдингів і мультимедійних інтернет-платформ.

А чи впоралися українські та світові медіа з новими обставинами та як коронавірусна пандемія та прийдешня криза далі вплинуть на журналістику й медіаринок, «Детектор медіа» запитав у медійних експертів.

Ми вже публікували відповіді на наші запитання від Ніни Кур’яти, Насті Станко, Сергія Рачинського, Отара Довженка, Павла Казаріна та Віктора Трегубова, Катерини Коберник, Олексія Мацуки, Наталії Лигачової, Гайгисиза Гелдієва.

Юрія Бутусова.

Наступним про вплив пандемії на медіа розмірковує генеральний директор інформагентства «Інтерфакс Україна» Олександр Мартиненко.

– Пане Олександре, як змінилося ваше професійне життя з початком коронавірусної пандемії та карантину?.

– Карантин практично повністю змінив розпорядок дня агентства – починаючи з нарад у Zoom і закінчуючи зменшенням фізичних контактів з ньюсмейкерами та клієнтами.

Онлайн-наради при цьому так і не замінили повністю живе спілкування, залишившись його сурогатом.

Хоча ми, швидше за все, будемо їх інколи використовувати і по поверненні до нормального режиму.

Головна проблема в тому, що наша робота – колективна, тому значно більше часу, ніж раніше, доводиться витрачати на координацію, але зробити її бездоганною до кінця не вдалося.

Робота у віддаленому режимі вимагає від співробітників відповідальності, інакше знижується її інтенсивність і, як наслідок, може знизитись якість нашого продукту.

Це, в свою чергу, небезпечно з точки зору продажів – у кризові часи наші передплатники можуть намагатися знизити витрати, в тому числі, за рахунок інформації.

Тому в цей час треба працювати більше та краще – і це, ймовірно, дозволить не втратити клієнтів та залишитися на місці.

Про зростання поки що не йдеться.

Головне в цей час – бути корисними та постійно шукати відповідь на запитання, яке непокоїть наших передплатників: що буде далі?.

– Які джерела і які особистості (не обов’язково журналісти, медійники) допомагають вам краще зрозуміти ситуацію та її можливі наслідки – у тому числі економічні, політичні, геополітичні?.

– Беззаперечних авторитетів в розумінні того, що відбувається і чим це закінчиться, я не знайшов.

Як варіант – їх просто немає.

Якщо говорити про медичний аспект – намагаюсь читати в Фесбуці лікарів-практиків, здебільшого з США, Італії, Німеччини.

Все інше пробую аналізувати сам, виходячи з дій та заяв реальних гравців на різних ринках – компаній та політиків.

Оскільки найважливішим для мене сьогодні є економічна та професійна стійкість агентства, цікавить, перш за все, майбутнє ринків, оскільки ми від цього залежимо.

Чіткого розуміння навіть середньострокової перспективи немає ні у кого, але, як мені здається, найбільш негативний сценарій стрімкого падіння менш ймовірний.

Виживемо, хоч і втратимо.

– Які позитивні та, навпаки, негативні тенденції в українських та світових медіа ви спостерігаєте за час пандемії та обмежувальних заходів? Чи вдалося медіа швидко і сповна трансформувати свою роботу в нових обставинах? Кого ви можете поставити в приклад іншим?.

– Медіа за останні три місяці практично повністю замкнулися на темі пандемії, що було виправдано, оскільки люди шукали інформацію саме про це.

Коронавірус витіснив із нашого життя звичні новини та теми.

В принципі, головну функцію – інформування – як на мене, медіа в Україні виконали, а скандали та непорозуміння були викликані швидше представниками влади на різних рівнях, деякі з яких не розуміли, що і навіщо роблять.

З негативу – наявність в інформпросторі шахраїв та божевільних, хоча, з іншого боку, їх могло бути і більше.

Принаймні, в докризові часи їх концентрація в телеефірах, мені здається, була навіть вищою.

Мені важко виділити когось, хто спрацював краще або гірше.

Підсумки підведемо, коли все це закінчиться.

Ясно одне – виграє (або багато не програє) той, хто був та буде клієнтоорієнтованим.

– Як, на вашу думку, коронавірусна пандемія і економічна, соціальна криза, які прийдуть за нею, можуть змінити журналістику і сферу медіа в Україні та світі? Чи прогнозуєте ви зміни у моделях фінансування медіа?.

– Якщо наслідком епідемії буде скорочення ділової активності та падіння економіки, звісно, це призведе до скорочень у медіа та зменшення доходів журналістів.

Це буде характерно як для ринкових медіа, так і для олігархічних – олігархи також страждають.

Конкуренція за глядача та читача буде більш жорсткою, причому навіть якість продукту врятує далеко не завжди.

Наприклад, якщо цільовою аудиторією видання чи програми був малий бізнес чи сфера сервісу, йому в будь-якому разі буде нелегко, навіть якщо продукт був високопрофесійним та повністю задовольняв потреби користувачів.

Проблеми очікують проєкти, в які вкладались інвестиції з розрахунку на зростання економіки.

Деякі з них доведеться скоротити, деякі – закрити.

З іншого боку, українська специфіка може в цей раз спрацювати на користь медіаринку.

Зацікавленість українського бізнесу в роботі з медіа останнім часом зросла.

Як на мене, це пов’язано зі змінами у відносинах бізнес–влада.

Склалася ситуація, при якій жоден бізнес, навіть великий, не може забезпечити собі реалізацію у владі своїх інтересів.

Руйнуються механізми представництва у владі бізнесу, а сама влада не може забезпечити будь-якому підприємцю елементарної безпеки.

До багатьох прийшло розуміння, що при відсутності захисту у владі, його треба шукати в публічній сфері.

Далі вже – справа медіа: як не перетворитися на медіакілерів у корпоративних війнах та використати цей фактор, не порушуючи стандартів.

Важко, але можна.

Ну і місцеві вибори.

Бюджети будуть не захмарні, але в цей важкий час зайвими точно не будуть.

Всі інші джерела фінансування можуть тільки скорочуватись, і надії на pay-wall та інші форми фінансування медіа з боку користувачів будуть чекати тих часів, коли у споживачів з’являться вільні кошти.

– Як, на вашу думку, зміниться медіаспоживання? Чи залишиться в людей (і як надовго) звичка споживати медійний контент так, як під час карантину? За рахунок чого медіа зможуть утримати здобуту аудиторію після карантину?.

– Коли люди повернуться на роботу, часу на споживання медіа продуктів у них об’єктивно буде менше, якщо мати на увазі продукти, які вживаються на відпочинку, а саме entertainment та політика.

Інтернет та соцмережі були місцем, де люди проводили вільний час, якого на карантині було більш ніж достатньо.

Тому єдина додаткова аудиторія, яка залишиться як спадок після карантину, – це безробітні.

Отже, єдиний реальний шлях для медіа – бути корисними та цікавими.

Загальне правило для всіх – працювати більше, щоб залишитися на місці.

– На вашу думку, чи опанували більше українців за час пандемії навички інформаційної гігієни та медійної грамотності? Чи залишаться ці навички з ними? Як ви дійшли таких висновків?.

– З моєї точки зору, рівень інформаційної гігієни та грамотності під час карантину не змінився.

Фейки працюють настільки ж ефективно, брехня викликає зацікавленість, по інтернету гуляють інтерв’ю з фантомами.

Все як завжди.

Фото – архів «Детектора медіа».