Рада хоче скасувати громадські слухання щодо впливу на довкілля до кінця карантину. Що думає громадськість

Парламент 255-ма голосами ухвалив за основу проєкт закону №3438 про внесення змін до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Законопроєкт №3438 передбачає, що під час карантину (+30 днів після його завершення) громадське обговорення планованої діяльності, яка впливає на довкілля (тобто будівництво, реконструкція тощо, які передбачають втручання в природне середовище), проводиться виключно у формі надання письмових зауважень і пропозицій, у тому числі — в електронному вигляді.

У цей період громадські слухання не проводяться та не призначаються.

Заплановані раніше і не проведені слухання вважатимуть такими, що не відбулися, і повторно їх не проводитимуть.

Доповідач Олег Бондаренко — автор законопроєкту і голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування — закликав депутатів підтримати проєкт за основу і в цілому.

За словами нардепа, такий порядок допоможе з'ясувати думку громадськості без ризику для здоров'я і водночас розблокувати діяльність низки промислових і будівельних галузей.

Проєкт підтримали листами низка українських і закордонних організацій і бізнес-асоціацій.

«Що ми робимо? Ми замінюємо громадські слухання на електронні пропозиції та зауваження.

Ця позиція була обговорена з екогромадськістю», — додав очільник Комітету.

«За» ухвалення проєкту виступили представники фракцій «Слуга народу» і «Батьківщина», а також заступник міністра енергетики і захисту довкілля Роман Абрамовський.

Три фракції та депутатські групи висловили претензії до законопроєкту.

У фракції «Голос» наголосили на важливості ухвалення проєкту для економіки країни, але з допрацюваннями до другого читання.

У фракції «Європейська солідарність» зазначили, що питання можна вирішити на рівні уряду, інакше крім загрози довкіллю, є ризик критики природоохоронних організацій через порушення низки процедур і прав.

У групі «За майбутнє» виступили проти ухвалення частини проєкту, яка говорить, що «заплановані громадські слухання, дата проведення яких припадає на період дії карантину, вважаються такими, що не відбулися, і повторно не проводяться».

Через цей пункт нардеп Дмитро Лубінець назвав проєкт закону лобістським.

Зрештою, 277 депутатів проголосували за скорочену процедуру підготовки документу до другого слухання.

Для внесення правок і пропозицій у нардепів є 10 днів.

Дмитро Скрильніков, голова ГО «Бюро екологічних розслідувань» в коментарі «Детектору медіа» в цілому схвально відгукнувся про законопроєкт.

З одного боку, рішення зменшує ефективність участі громадськості, але не забороняє її.

З іншого боку, воно дає можливість розв'язати проблеми бізнесу, що виникли, і зменшити удар по економіці країни.

«Відповідно до всіх міжнародних угод, основне завдання — дати громадськості належним чином висловити свої зауваження.

Враховуючи екстраординарну ситуацію, що ніяк не можна провести громадські обговорення фізично через загрозу життю і здоров'ю людей, запропоновано такий варіант», — пояснив він.

Очільник ГО «Бюро екологічних розслідувань» додав, що законопроєкт готували давно, ще до ухвалення інших обмежень, пов'язаних із пандемією.

Поки його текст погоджували й редагували, в різних суб'єктів закінчилися терміни проведення громадських слухань: «Вийшла ситуація, у якій треба або гальмувати повністю процедури видачі бізнесу висновків, або щось робити з «простроченими» термінами громадських обговорень.

Ці слухання накопичувалися б, і після завершення карантину це могло би нести більше ризиків.

Це також сильно би вплинуло на ефективність процесу коментування».

На його думку, право громадськості коментувати не порушено, адже громадськості доступна вся документація та є можливість подати зауваження в письмовій та електронній формі.

Дмитро Скрильніков зазначив, що на міжнародному рівні це питання розглядають країни-підписанти Оргуської конвенції (Конвенція про доступ до інформації і участь громадськості в питаннях довкілля — ДМ).

Наприклад, у США пропонують бізнесу брати на себе ризик скасування дозволів і рішень, якщо слухання не проведені належно.

«Якщо це рішення тільки на період екстраординарної ситуації, то в багатьох країнах це вважають прийнятним.

Або це йде на власний ризик бізнесу, або чиновник бере відповідальність на себе» — зауважив експерт.

Не зовсім зрозумілими є продовження обмежень на 30 днів після завершення карантину — додав Дмитро Скрильніков.

На його думку, можлива причина цього — умови адаптивного карантину та, відповідно, різні дати виходу з нього в різних областях.

Ідею перевести слухання у формат онлайн Дмитро Скрильніков вважає не зовсім доцільною.

Причини — необхідність легалізації такого порядку та обмежені можливості доступу до інтернету в багатьох населених пунктах: «Це (онлайн обговорення — ДМ) може бути додатковим заходом до громадських слухань, але ніяк не заміщати персональні громадські слухання».

«Це рішення — відповідь на екстраординарну ситуацію, і вона має залишитися лише в рамках цієї ситуації.

У майбутньому слухання мають відновитися і проводитися в повній мірі», — резюмував Дмитро Скрильніков.