Карантин оскаржують у Конституційному суді: що відомо

Детальніше про оскарження карантину у КС

Про те, що Верховний Суд оскаржує запроваджені Кабінетом Міністрів карантинні обмеження від 20 травня, повідомляє пресслужба Конституційного суду. Рішення звернутися з поданням до КС ухвалив пленум Верховного Суду 29 травня.

Так, Верховний Суд просить перевірити, чи відповідають Конституції заборони щодо:

• проведення масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів з кількістю учасників більше ніж 10 осіб;

• роботи закладів громадського харчування (окрім діяльності на відкритих майданчиках), торговельно-розважальних центрів, закладів культури, фітнес-центрі тощо ;

• здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні;

• проведення планових заходів з госпіталізації з боку закладів охорони здоров’я (окрім, зокрема, надання такої допомоги вагітним і онкохворим, а також планової госпіталізації інфікованих COVID-19);

• осіб, які досягли 60-річного віку (вони мали перебувати на самоізоляції).

Також це стосується загалом самоізоляції (тобто, такі особи повинні постійно перебувати в одному місці та утримуватися від контакту з іншими особами).

Водночас Верховний Суд просить КС перевірити на відповідність Конституції деякі положення закону про Держбюджет. Мовиться, зокрема, про розмір зарплати та грошового забезпечення працівників бюджетних установ. Він у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому скасовують карантин, не має перевищувати 10 розмірів мінімальної заробітної плати (47 тисяч 230 гривень). 

Як такий крок аргументують у ВС

У Верховному Суді це пояснюють тим, що передбачені урядом протиепідемічні заходи, пов’язані із самоізоляцією, обмежують право особи на свободу пересування. Водночас обмеження діяльності авіаперевізників, закриття пунктів пропуску через кордон прямо суперечать конституційним гарантіям.

"Цим порушується право осіб вільно залишати територію України, яке може бути обмежено лише законом, а не актами уряду", – наголошують у ВС.

Також тут вважають, рішенням органу виконавчої влади не можна встановлювати обмеження права громадян на мирні зібрання. Адже, згідно з Конституцією, громадяни мають рівні конституційні права та свободи та є рівними перед законом.

Крім того, у Верховному суді зауважили, що конституційним гарантіям суперечать установлені урядом положення щодо самоізоляції осіб, які досягли 60 років, а також дозвіл одним суб’єктам господарювання працювати, а іншим – ні.

Згідно з поданням пленуму, акти Кабміну обмежують й інші конституційні права, що можливо лише в умовах надзвичайного або воєнного стану: права на підприємницьку діяльність і на доступ до медичної допомоги.

Водночас, на думку пленуму ВС, законом, яким до завершення карантину обмежено заробітну плату та грошове забезпечення працівників бюджетних установ (нардепів, прокурорів, працівників Нацбанку тощо) здійснено непропорційне втручання в майнові права цих осіб.

Зауважимо, що пленум Верховного Суду попросив КС визнати провадження за цим поданням невідкладним і розглянути його в строк, який не перевищує один календарний місяць.