Про ракетну програму ЗСУ та створення нового міністерства: інтерв'ю з Даніловим

Про те, чому про Збройні сили України мовчать та яке нове міністерство в Україні планують створити – в інтерв'ю програмі "Є питання" на 24 каналі розповів секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов. 

Про досягнення ЗСУ

Попередні 5 років ми щодня бачили в новинах інформацію про досягнення і реформи Збройних сил України. Це давало людям надію на те, що ЗСУ – надія і опора. Рейтинги довіри до ЗСУ були ледь не найвищими за усі інші інституції. Останній рік ми за Збройні сили майже нічого не чуємо. Що там зараз відбувається?

По-перше, я не можу з вами погодитись. Наші Збройні сили мають таку ж повагу, як у 2014 році. Це ті люди, які боронять нашу країну.

По-друге, була стадія, коли на фронті була гарячіша ситуація. Сьогодні ми розуміємо, що там відбувається кожного дня. Ми кожного дня вдячні тим людям, які боронять наш суверенітет на Сході України. Не тільки там, наші Збройні сили перебувають і на території Миколаївської, Херсонської області, і на Західній Україні.

Була первинна ситуація, коли у нас були проблеми у багатьох сферах. Зараз вони більш-менш вирішені, закриті. Зараз інший етап – наприклад, ракетне озброєння. Це інші технології, але вони не є публічними. Ми не можемо кожного дня розповідати про ті закриті проєкти, які існують в нашій країні. Повірте, їх багато, вони дуже сучасні і ми вдячні партнерам, які допомагають у багатьох питаннях.

Данілов: Зараз інший етап – ракетне озброєння / Фото 24 канал

РНБО – орган, який збирає і акумулює великий обсяг інформації, всі процеси, які є у секторі безпеки оборони. Повірте, я не бачу сьогодні глибоких провалів. Ще раз наголошу, раніше багато процесів були публічними, бо йшлося про те, що одягу не було, озброєння. Зараз трохи інше.

Ви вважаєте, що зникли з інформаційного простору, бо стало менше питань, які треба вирішувати усім світом?

Ще раз наголошу, є такі речі, які ми не можемо виносити на публіку. Таких речей з’явилось значно більше, ніж було у 2014 – 2017 роках.

Я розумію, що питання секретне. Однак, якщо коротко, ракетна програма буде завершена?

Вона є, відпрацьовується. Скажімо так, у нас по ракетній програмі, Богу дякувати, все добре. Я не можу вам говорити деталі, але повірте, вона перебуває на контролі у Володимира Зеленського і ми періодично маємо доповіді щодо того, що і як відбувається у ракетній програмі.

Про створення нового Міністерства

Ви заговорили про оборонно-промисловий комплекс. Зараз він перебуває на початку реформування. Є проєкт від самого Укроборонпрому. Він, як я розумію, піддався критиці саме з боку РНБО?

Треба повертатися до початку, звідки з’явився Укроборонпром?

В 2011 році об’єднались всі оборонні підприємства.

Для чого?

Для того, щоб було зручно розпилювати гроші. Так, тому його треба дореформувати.

Бачите, ви відповідаєте. Цю інституцію на початку очолював Саламатін, громадянин Російської Федерації та полковник ФСБ, якщо не помиляюсь.

Хто такий Дмитро Саламатін?У минулому він був заступником голови Комітету з питань науки і освіти, членом Комітету з питань бюджету, гендиректором держконцерну "Укроборонпром", міністром оборони України часів президентства Віктора Януковича та ексчленом РНБО.

Варто зазначити, що діяльність відомств, які очолював Саламатін, постійно викликала сумніви щодо здатності виконання ними низки важливих для України контрактів. Через це Саламатіна, його заступника Перегудова і наступника Громова пов'язують з провалом пів мільярдного контракту, який передбачав постачання бронетранспортерів для Іраку.

Після Революції Гідності Саламатін втік до Росії. За версією українського слідства, він мав зв'язки з вищими військовими чиновниками Росії і співпрацював з російськими спецслужбами. Також відомо, що у 2015 році Саламатін їздив до проросійських бойовиків на окуповану територію Луганщини.

У мене є питання – чому до цього часу ця структура не мала реформуватись? На мою думку, її мали би реформувати ще за часів Петра Олексійовича Порошенка.

Підтримую, але так уже сталось.

Сьогодні є рішення Ради нацбезпеки й оборони №59 від 18 лютого. Там йдеться про те, що мають створити орган центральної виконавчої влади, який має опікуватися питаннями оборонно-промислового комплексу. І те, що вони там собі можуть реформувати – я тільки "за". Мають право.

Але я хочу розуміти, що завдання у них трошки інше записане – вони мали б підвищити те, за що вони відповідають: щоб літаки випускалися, ракети і таке інше. Вони не можуть самі себе реформувати, це нонсенс. Для цього є держава, інституція, Кабінет Міністрів – там розписано, як все має відбуватися і хто ким має керувати.

У мене є одне маленьке уточнююче питання. Створення органів виконавчої влади – це мається на увазі міністерство?

Віцепрем'єр-міністр – міністр оборонно-промислового комплексу. Це буде вперше в історії України, якщо буде створено.

Так планується за звичних умов?

Це пересмикує дуже багато бажаючих зайти у Радянський Союз – ніякого Радянського Союзу не буде. Ми усвідомлюємо і розуміємо, що має бути з оборонно-промисловим комплексом. Ми розуміємо, що без енергії наших партнерів і тих людей, які сьогодні мають бажання вкладати гроші – ми далеко не зайдемо. Особливо в тому стані, у якому зараз Укроборонпром.

Ми – за приватну ініціативу, за приватну участь. Дуже багато секторів нашої економіки, в тому числі й сектори оборонно-промислового комплексу – до певних меж. Бо є речі суто державними, які ми не можемо нікому віддавати, бо це є наше надбання.

А чим буде відрізнятися міністерство оборонно-промислового комплексу від концерну Укроборонпрому? "Шапкова" організація і та, й інша. Тільки одна має безпосереднє місце в Кабінеті Міністрів, а інша – ні.

У вас дуже спрощена уява про цей процес. Я хочу, щоб ви розуміли, що у нас на сьогодні дуже велика кількість приватних підприємств, які займаються питанням оборонно-промислового комплексу, якими ніхто в державі не опікується. Немає сектору, де вони б могли радитися, отримати додаткову інформацію і багато-багато інших речей.

Це реформа не тільки Укроборонпрому. Це хтось так вважає. Однак Укроборонпрому належить лише 30%, а 70% – це приватні компанії. У нас сьогодні приватні компанії оборонно-промислового комплексу поставляють дуже багато озброєння за кордон.

В наших технологіях мозок українського народу дуже-дуже продуктивний. І сьогодні казати, що це тільки Укроборонпром і міністерство – це спрощення. Ми розуміємо звідки це йде і для чого.

Данілов розповів про нове міністерство / Фото РБК-Україна

Ніякого Радянського Союзу тут не буде – це по-перше. По-друге, у реформуванні йдеться не тільки про Укроборонпром. Там є цілі підприємства, наслідки, коли ми 18 лютого приймали це рішення. Ще раз наголошую, що Укроборонпром – це спрощення, нібито він переходить в міністерство. Це зовсім інші речі, у нас є дуже багато галузей, які треба сьогодні взяти до уваги, з якими треба почати співпрацювати, які треба залучати. Коли буде якась енергія, тоді буде зовсім інший результат.

Я згоден, енергія – це дуже правильно, чудово. Всі організації думають про те, як додати 2 і 2 та отримати 6.

2 додати 2 – це не 6. Щоб ви розуміли, навіть не 4.

Про підтримку держави 

Якщо говорити про приватну частину оборонного комплексу України, вона утворилася без підтримки держави. Ба більше, вона утворилася і підтримала державу в складний момент, коли держава не могла забезпечити своє військо ніяким чином: ні грошей не було, ні виробничих потужностей, які могли б ще використати. Невже ви вважаєте, що зараз, коли цей приватний сектор оборонної промисловості виріс і сформувався, – їм потрібна підтримка держави? Їм потрібно, щоб їм не заважали.

Я не знаю звідки ви взяли, що їм не потрібна підтримка держави. Цей сектор є дуже-дуже вразливий до багатьох питань, і повірте, майже кожне підприємство має велике бажання, щоб держава їм допомагала. Щоб держава не вставляла палки в колеса – і це також, так має бути.

І коли ми кажемо про створення міністерства та цієї посади – для того, щоб була координація, щоб вони могли спокійно виконувати те, чим вони займаються. Я можу відкрити вам велику таємницю: вони на сьогодні без Укроборонпрому не можуть нікуди нічого відправити. А це треба прибирати для того, щоб у нього не було монополії. А ви кажете, що не треба.

Я кажу, що Укроборонпром треба реформувати, це однозначно.

Довідка. Заступник гендиректора Укроборонпрому Роман Бондар розповів, що в Укроборонпромі планують створити щонайменше 6 галузевих держкорпорацій. Окрім цього, сам концерн мають ліквідувати. Однак додав, що реформа Укроборонпрому безпосередньо залежить від ефективності Верховної Ради.

Дуже цікава розмова з вами. Ви зводите Укроборонпром і міністерство – ні. Укроборонпрому в цьому процесі може 10%, не більше. В нас дуже багато інших речей. Коли його створять, ви побачите, чим воно буде займатися і всім стане все зрозуміло.

Сьогодні є велика група людей, яка не має великого бажання втратити вплив на Укроборонпром, який у нас залишився ще з часів Петра Олексійовича.

У мене його немає.

Я не за вас кажу ж. Ще з тих часів у нас залишився вплив на Укроборонпром і вони дуже перелякані, що втратять цей вплив. Я можу сказати, що не треба лякатись. Все буде, як казав класик, прозоро – все буде зрозуміло. І такого "щось собі сам там навигадував" – не буде. Все буде згідно по-державницьки.

Останнє питання: Міністерство економіки і торгівлі не може…

Міністерство сільського господарства – не може. Уявляєте собі країну, в якій Міністерство сільського господарства займається Укроборонпромом?

Я уявляю країну, де Міністерство економіки займається і економікою, і сільським господарством, і оборонною промисловістю, і важкою, машинобудівною промисловістю.

Коли ви побачите остаточний результат усіх цих процесів, вам буде зрозуміло про що йде мова. Там є декілька етапів у цьому процесі, і повірте, воно буде все на сучасному рівні. У нас з’являться ті інституції, які є в країнах НАТО, ті інституції, які займаються стратегічними питаннями, це так само буде. Це буде відбуватися в процесі реформування.

Про територіальну оборону

Добре, чекаємо проєктів публічних. Я пам’ятаю, коли Кривонос був заступником секретаря РНБО, він казав, що тоді розроблялася концепція територіальної оборони, в якій кожен громадянин повинен бути носієм суверенітету і тією ланкою в обороні. Чи продовжують розробляти цю концепцію? І коли ми зможемо побачити готову структуру, в якій кожен, хто хоче долучитися до оборони держави, зможе знайти собі місце?

По-перше, всі, хто хоче долучитися до оборони держави, сьогодні може знайти собі місце. Кожен відповідальний громадянин відповідає за незалежність нашої держави – не дай Бог щось станеться, ми знаємо, що 99,9% встане на захист нашої країни. Це очевидно і ми це довели.

Сергій Кривонос / Фото УП

По-друге, сьогодні є декілька концепцій, проєктів, які стосуються територіальної охорони. Однак я хочу нагадати, що є указ президента, який прийняли у грудні 2019 року, де все чітко прописано: коли, як і в який спосіб це має відбуватися.

Цей закон прийматиме Верховна Рада. Сьогодні продовжуються дискусії, тому що це не такі прості питання, на які ми з вами могли б дати відповідь. Сьогодні в нашому суспільстві відбувається дуже багато процесів. Просто так взяти і роздати зброю, щоб вона була у всіх – у мене є велике питання.

Це ж за останніми подіями.

Ви бачили, що у нас дуже багато таких речей відбувається, коли люди починають застосовувати зброю навіть коли не мають права її брати: чи то на рибалку, чи ще десь. Тому я був би дуже обережний щодо всіх цих речей. Інша справа, що згідно з Конституцією та наших внутрішніх переконань – кожен громадянин має бути підготовлений до захисту нашої держави. І це обов’язково буде, ми це обов’язково зробимо через законопроєкт. Коли це буде прийнято – це вже до депутатів Верховної Ради.

Робота над цими моментами йде кожного дня. У нас за це відповідає перший заступник генерал-полковника, згідно з указом президента. Нещодавно, якщо я не помиляюсь, цього тижня, відбулася велика нарада в Міністерстві оборони, де генерал-полковник Хомчак збирав усіх і обговорювали ці питання.

Кожен громадянин зможе долучитися тільки в одному випадку – якщо він буде точно знати, що йому треба робити в "час Ч".

Наше завдання, щоб кожен знав, де вони мають бути, чим вони мають займатись в час "Ч".

Довідка. "Час Ч" – це загальноприйнятий у військовій справі на пострадянському просторі термін, яким позначається час початку військової операції. 

Коли буде та дата, коли кожен буде знати? Бо цей "час Ч" може настати або через годину, або через тиждень, або через 2 роки, а може ніколи?

Цей "час Ч" може настати в будь-який час. У нас зараз дуже-дуже непрості відносини із нашим сусідом і цей час може настати будь-коли. Але це перебуває в стадії розробки, коли ви побачите законопроєкт, тоді буде зрозуміло.

Рада з нацбезпеки й охорони тільки допомагає розробляти законопроєкт, у нас є свої розробки, ми їх обговорюємо з лобістами, з депутатами Верховної Ради й з усіма дотичними. Всі інституції сектору безпеки оборони, який є в нашої країни, а їх 16 тисяч, – вони всі в цьому беруть участь.