Міфи й спам тютюнових лобістів. Керівниця ГО «Життя» відповіла на критику законопроєкту проти тютюну

Ще в 2006-му році Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну.

З того часу в країні прийнято низку законодавчих змін, які мають на меті зменшити смертність від хвороб, викликаних вживанням тютюну.

Адже проблема куріння в Україні колосальна — розповідає Лілія Олефір, виконавча директорка ГО «Життя».

20 травня Верховна Рада внесла в порядок денний одразу 5 законопроєктів про зміни до деяких законів України щодо охорони здоров'я населення від шкідливого впливу тютюну.

Перший із них — проєкт закону №2813 — ініціатива ГО «Життя».

Організація більше 10-ти років бере участь у регулюванні антитютюнового законодавства України.

Вона — член міжнародних коаліцій з боротьби проти тютюну, має досвід співпраці з ВООЗ.

Законодавчі ініціативи, підтримувані ГО «Життя», напрацьовуються Комітетом з питань охорони здоров'я, в тому числі — і проєкт №2813.

Серед пропозицій активістів — ввести низку нових понять (на кшталт «електронна сигарета»), обмежити представлення продукції на вітринах, переглянути цінову політику, чітко прописати вимоги до оформлення пачок цигарок.

Зокрема, зробити однаковий дизайн для всіх виробів, обмежити текст, брендування та зображення в дизайні упаковок.

Натомість за останній місяць у низці публікацій критикують ініціативи ГО «Життя».

Наприклад, у сюжеті каналу «Прямий» спікери зазначають, що нові норми сприятимуть не скороченню кількості курців, а розквіту контрабандного ринку та втраті податкових надходжень у бюджет від легальних виробників.

Зокрема, Ксенія Ляпіна, голова Державної регуляторної служби в 2015—2019 роках розповідає журналістам, що подібні заборони не мають жодного відношення до питань здоров'я: «Усунення брендування та заборона викладки на прилавку виключно вплине на вибір тих, хто вже вживає.

Це вибір в сторону більш дешевих цигарок… Контрабандні цигарки дешевші, бо, як правило, вони завозяться з тих юрисдикцій, де вартість пачки нижча.

А податки з них не сплачуються».

Лілія Олефір розповіла «Детектору Медіа» більше про протистояння тютюновим корпораціям і пояснила суть альтернативних законопроєктів: «Норми законопроєкту №2813 — комплексні.

Вони відповідають положенням і керівним принципам Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну.

Звісно, звинувачення лунають від тютюнових лобістів, тому що ці норми ефективні».

Тютюновим компаніям потрібен прибуток, і тому вони націлені на дітей і молодь — вважає Лілія Олефір: «Тютюнові корпорації постійно шукають заміну людям, які від куріння помирають передчасно.

Йдеться про дітей і молодь, адже 95% курців починають курити у віці до 21-го року.

Доведено, що тютюнові корпорації впливають на дітей і на молодь шляхом маркетингу, намагаються привабити їх до куріння.

Цьому маркетингу треба протидіяти.

Є цінові та нецінові заходи, які довели свою ефективність в багатьох країнах, і Україні треба слідувати цим прикладам».

Лілія Олефір пов'язує інформаційну хвилю критики зі внесенням законопроєкту №2813 у порядок денний Верховної Ради.

Натомість альтернативні законопроєкти мають недоліки:.

«Насамперед треба розуміти, що альтернативні законопроєкти зареєстровані депутатами, які пов'язані з тютюновою індустрією.

Наприклад, один із співавторів альтернативних проєктів Мар'ян Заблоцький до депутатства очолював громадську організацію, яка кілька років поспіль отримувала благодійні пожертви від "Філіп Моріс"», — зазначила Лілія Олефір.

Хоча знову ж таки потрібно розуміти, що ці проєкти розроблені тютюновими корпораціями, і єдина мета цього законодавчого спаму — не допустити прийняття ефективного закону №2813.

Адже саме він розроблений профільним Комітетом з питань здоров'я нації».

Щодо звинувачень у сприянні контрабанді сигарет — Лілія Олефір розповідає, що цей міф — найпоширеніший аргумент тютюнових лобістів: «Посилення цінових і нецінових заходів з контролю над тютюном абсолютно не впливають на контрабанду.

Контрабанда взагалі не пов'язана з посиленням законодавства.

Контрабанда — це відповідальність митниці та правоохоронних органів.

Чимала кількість досліджень говорить про те, що тютюнові компанії навмисно використовують аргумент контрабанди, щоб протидіяти будь-яким заходам з контролю над тютюном».