Медведчук вважає, що законопроект Зеленського про всеукраїнський референдум не відповідає Конституції

Медведчук вважає, що основні положення законопроекту «Про народовладдя через всеукраїнський референдум», внесеного до Верховної Ради президентом Володимиром Зеленським, не відповідають нормам Конституції, а сам зміст документа має ознаки плагіату. Про це заявил голова Політради партії «Опозиційна платформа – За життя», народний депутат Віктор Медведчук.

Політик нагадав, що 9 червня президентом був внесений в Раду проект Закону України «Про народовладдя через всеукраїнський референдум» (реєстр. № 3612), визначений главою держави як невідкладний.

«Аналіз основних положень законопроекту вказує на його невідповідність нормам Конституції України, що гарантує повноту влади народу і його право на управління державними справами (статті 5 і 38 Основного Закону України), а сам зміст законопроекту має ознаки плагіату», – зазначив Медведчук.

Парламентарій нагадав, що на підставі розпорядження голови ВРУ від 13 січня 2020 року в парламенті була створена робоча група для розробки проектів законів з питань народовладдя.

«Зазначеною робочою групою був розроблений проект Закону "Про всеукраїнському референдумі ", оприлюднений 4 березня 2020 року на веб-сайті парламенту для громадського обговорення. 13 травня 2020 року голова Верховної Ради України звернувся з запитом про думку Венеціанської комісії щодо проекту Закону України "Про всеукраїнському референдумі". Текст Законопроекту, внесеного президентом України, по суті, є відтворенням проекту закону, підготовленого парламентською робочою групою», – зазначив Віктор Медведчук.

Народний депутат акцентував увагу на тому, що органи Верховної Ради ‒ не підрядна організація президента по підготовці його законодавчих ініціатив, а мовчазна використання законодавчих розробок народних депутатів – це плагіат, що неприйнятно в правовій державі, в якій конституційно визначено принцип поділу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову.

«В силу статті 93 Конституції України народні депутати України, як і глава держави, є самостійними суб'єктами законодавчої ініціативи. Український народ відповідно до частин другої, третьої, четвертої статті 5 Конституції України є єдиним джерелом влади, яку він здійснює безпосередньо і не може бути ніким обмежений чи позбавлений права висловлювати свою волю на всеукраїнському референдумі», – підкреслив Медведчук.

Парламентарій послався на Конституційний Суд України, на думку якого положення частини третьої статті 5 Конституції україни слід розуміти так, що народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції на всеукраїнському референдумі.

Також Суд вказав, що «із нормативно-правового змісту положень частин другої, третьої статті 5 Основного Закону України, за якими народ є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні та народові належить право визначати і змінювати конституційний лад в Україні, випливає, що народ має право приймати нову Конституцію» (Рішення від 5 жовтня 2005 року № 6-рп/2005).

«Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України "за змістом статей 5, 72, 74 Конституції України народ як носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні, здійснюючи своє волевиявлення через референдум, може в порядку, який має бути визначений Конституцією і законами України, приймати закони, вносити зміни до чинних законів, скасовувати їх (крім законів з питань податків, бюджету, амністії)" (Рішення від 16 квітня 2008 року № 6-рп/2008)», – навів Віктор Медведчук позицію КСУ з даного питання.

Крім того, продовжив політик, положення частини першої статті 3 законопроекту, які визначають предмет всеукраїнського референдуму, нівелюють право українського народу як єдиного джерела влади на управління державними справами, у тому числі на прийняття нової Конституції, законів, внесення змін до законів на всеукраїнському референдумі, тим самим звужують зміст і обсяг існуючих прав громадян України, що суперечить частині третій статті 22 Основного Закону.

«Статтею 74 Конституції України закріплено, що референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії.

Законопроект розширює перелік питань, які не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму, а саме:

1) суперечать положенням Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, закріпленим у першу чергу у Загальній декларації прав людини, Конвенції про захист прав людини і основних свобод, протоколів до неї;

2) спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;

3) щодо законопроектів з питань податків, бюджету, амністії;

4) віднесені Конституцією України і законами України до відання органів правопорядку, прокуратури або суду», ‒ підкреслив Медведчук.

Парламентарій також зазначив, що на всеукраїнський референдум може виноситися тільки одне питання (частина третя статті 3 законопроекту), а «контроль відповідності Конституції України питання всеукраїнського референдуму покладено на Конституційний Суд України (стаття 21 законопроекту)».

Політик вказав і на те, що, виходячи з конституційно визначених функцій і повноважень КСУ є судом права, а не факту.

«Дача висновків, зокрема, з питань, які "спрямовані на створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі", знаходиться поза сферою компетенції органу конституційної юрисдикції. Це, по суті, кримінальні делікти, правову оцінку яким повинні давати правоохоронні органи», – підкреслив Медведчук.

Він зазначив, що, на відміну від законопроекту, внесеного в Раду президентом, запропонований «Опозиційної платформою ‒ За життя» проект Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми за народною ініціативою» – це реальний механізм народовладдя.

«Предметом законодавчого референдуму є прийняття Конституції України, законів про доповнення Конституції України, внесення змін або визнання недійсними законів чи окремих їх положень, якими були внесені зміни до Конституції України («народне вето»); законів України, законів про визнання недійсними або зміну законів (правових актів), прийнятих Верховною Радою України (український народ як суб'єкт права власності на землю та її надра не може бути позбавлений права визначати, наприклад, статус землі сільськогосподарського призначення та її невідчужуваність як джерело свого добробуту)», – перерахував основні відмінності Віктор Медведчук.

Також, повідомив нардеп, законопроектом від ОПЗЖ передбачаються погоджувальні референдуми (узгодження з боку українського народу дій органів державної влади або дозвіл на прийняття ними конкретних рішень як у сфері внутрішньої життєдіяльності держави, так і у сфері міжнародних відносин, наприклад, вступ України в НАТО або ЄС) і контрольно-відкличні референдуми, якими передбачено здійснення народом контрольних функцій з виконання обов'язків державою в особі уповноважених нею органів, їх посадових осіб, які вони повинні виконувати у відповідності з приписами Конституції України.

«Громадяни отримають можливість на референдумах висловлювати недовіру Кабміну і Верховній Раді і тим самим відправляти їх у відставку, приймати рішення про відставку глав районних і обласних державних адміністрацій, рад усіх рівнів, голів сільських, селищних і міських рад», – пояснив Медведчук.

Законопроект, підготовлений ОПЗЖ, зазначив політик, спрямований на здійснення повноважень українського народу через всеукраїнський та місцеві референдуми і відповідає демократичній європейській практиці.

«Так, в частині країн ‒ членів ЄС (Австрія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Словенія, Німеччина, Франція) передбачена можливість прийняття законів на загальнодержавних референдумів. За народною ініціативою законодавчі референдуми можуть проводитися в Італії, Латвії, Литві, Мальті, Польщі, Словенії, Угорщини», – підкреслив Віктор Медведчук.