Пішохід завжди винний: що ще передбачає новий закон

Як змінить наше життя нещодавно ухвалений закон та на чий бік стають суди, коли йдеться про порушення ПДР з вини пішохода, – журналістка 24 каналу дізналась у адвоката, кандидата юридичних наук Дениса Головіна.

Водію комфорт, пішоходу відповідальність

У середу, 3 червня 2020 року, Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до статті 127 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності пішоходів за порушення правил дорожнього руху" (№ 2697). Свої голоси за цей законопроєкт віддали 277 нардепів. Тож, депутати відмінили негласний принцип – пішохід завжди правий, який раніше існував. 

Цей законопроект з’явився на сайті Ради ще у грудні 2019 року і передбачає підвищення розмір штрафу за порушення пішоходами правил дорожнього руху. Зокрема, у разі перебування їх у стані сп’яніння, або якщо такі дії призвели до створення аварійної ситуації. Також в документі пропонували виключити такий вид адміністративного стягнення як попередження.

На думку авторів закону, такі зміни обумовлені необхідністю виправлення ситуації щодо невідповідності розміру штрафів, які застосовуються до учасників дорожнього руху за порушення ПДР.

На переконання членів профільного комітету ВРУ, в ньому не виявлено факторів, які можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень. І це тоді, коли практика розгляду справ категорії "водій-пішохід" є однією з най корумпованих, в принципі,
– зауважує Денис Головін.

Крім того, на думку адвоката Головіна, дещо дискусійною є пропозиція виключити із переліку санкцій таке стягнення, як попередження. Якщо пішохід порушив правила дорожнього руху вперше і це не призвело до негативних наслідків для учасників дорожнього руху, то цілком виправданим буде не стягувати з нього штраф, а обійтися попередженням.

Пішоходів суворіше каратимуть / Фото 24 канал

Що відбувається в реальності

Буква закону – це одне, інша справа практика. Що ми маємо на сьогодні в Україні, – ділиться своєю практикою адвокат Денис Головін.

•  По-перше, найчастіше в разі смерті пішохода судові експерти в Україні приписують вину останньому, бо "ту людину вже не повернеш, а водія ще можна врятувати". У більшості випадків усе закінчується виплатою грошової компенсації рідним загиблого. Рідше – роками судової тяганини. Реальність така, що кількість смертей із вини пішохода насправді є меншою за ту, що зазначають у статистичних звітах.
• По-друге, більшість дорожніх інцидентів із тяжкими наслідками відбувається внаслідок перевищення водіями швидкості, невлаштованості пішохідних переходів, порушення правил переїзду перехрестя, керування авто в нетверезому стані. З цього випливає й інше судження. У пояснювальній записці говориться про невідповідність розміру штрафів, які застосовуються до учасників дорожнього руху за порушення ПДР.

Наприклад, наразі в Україні доволі низькі штрафи для водіїв за перевищення швидкості – лише 255 гривень. У такій ситуації підвищувати суму грошового стягнення для пішоходів досить дивно, оскільки ще варто враховувати співрозмірність шкоди, завданої водієм та пішоходом у кожному конкретному випадку!

Необхідно вести мову про підвищену відповідальність водіїв, оскільки кожен з них – пішохід, але не кожен – водій. Водійське посвідчення – це "винагорода" за набуті навички вже у дорослому, усвідомленому житті; коли людина, сідаючи за кермо, бере на себе відповідальність за всіх оточуючих навколо,
– роз'яснює Головін.

Безумовно, є ситуації, коли насправді винен пішохід. На практиці їх чимало. Але як бути з умовами, що передують таким ДТП? Стан доріг, некоректне планування вулиць, невідповідність знаків та розмітки, незаконність встановлення знаків тощо. Відповідальність мають нести й ті, хто займається адмініструванням системи. Чомусь нардепи про це не думають.

Потрібно не пішоходів карати, а дороги ремонтувати / Фото 24 каналу 

Тож, потрібно не дисциплінувати пішохдів, а створювати належні умови. Людям часто потрібно довго обходити, аби перейти дорогу в призначених для цього місцях. Як наслідок, пішоходи переходять вулицю там, де зручно, а не там, де потрібно, і це абсолютно нормально. І ось саме з цим "абсолютно нормально" потрібно щось робити. Карати – дуже просто, створити умови – як бачимо, ні.

Європейська практика

У пояснювальній записці до проекту закону необхідність його прийняття обґрунтовують тим, що на сьогодні "значна кількість ДТП відбуваються саме за вини пішоходів", оскільки вони, "грубо ігноруючи правила дорожнього руху, переходять вулиці у непередбачених для цього місцях, часто й у стані сп’яніння". Це "типовий приклад культури автомобілізму". Всі зусилля управлінців спрямовані на створення максимально зручних умов для пересування користувачів приватних автомобілів.

У цьому контексті є цікавим приклад Німеччини, де законодавчо не забороняють переходити дорогу не на переході. Щоправда, в такому випадку пішохід це робить на свій страх і ризик. Водночас, у містах знижують дозволену швидкість до 30 км/год. На такій швидкості складно вбити людину, не маючи такого наміру.

Тобто пішохід вільний вибирати оптимальний для себе маршрут, самостійно відповідаючи за свою безпеку. Але йти на червоне світло посеред міста не дуже ризиковано, адже автомобілі там рухаються повільно.

Як пішоходів штрафуватимуть за порушення ПДР, дивіться тут:

Прийняття такого закону радше наближає нас до поліцейської держави, а не стандартів ЄС, – вважає Головін.

Ідея збільшувати відповідальність пішоходів суперечить практикам, прийнятим в Європейському Союзі, і європейським рекомендаціям. У Європі діє Хартія пішоходів та директива ЄС "Про захист пішоходів та інших уразливих учасників руху".

Як розповідає Денис Головін, згідно з цими документами всі нові й легкі комерційні автомобілі обов’язково повинні бути обладнані системами аварійного гальмування. Там також впроваджують системи, що попереджають про загрозу зіткнення з пішоходом чи велосипедистом та зменшують їхнє травмування в момент наїзду. Що вже казати про такі країни, як Фінляндія, Швеція чи Бельгія, де безпека та комфорт пішоходів є одним з державних пріоритетів.

Отже, пропоновані зміни просто узаконюють автоматичну вину кожного з нас у випадку аварії. Це зовсім неправильний підхід до вирішення існуючої ситуації в Україні,
– переконаний Головін.

Чи буде працювати цей закон? Навряд. Треба ще й враховувати рівень правової культури українців, який є дуже низьким.