Феномен поганої влади: чому Україна стала світовим лідером недовіри до уряду

Чому так відбувається і що цьому може завадити – читайте в матеріалі 24 каналу.

► Рейтинги українських політиків стрімко падають

Ми в Україні часто повторюємо – у нас погана влада. Це така собі універсальна відповідь на всі наші негаразди. Можливо, це пов'язано з тим, що українці дуже довго не мали вланої держави і тому будь-яку владу сприймають як чужу.

Існують дослідження, які доводять, що хоч свою державу ми маємо вже як 30 років, але досі ставимося до неї так, ніби це окупаційний режим. Звісно, це трішки перебільшення, але втім, подивіться, що відбувається з рейтингами всіх без винятку українських політиків і партійних проєктів. З яким би результатом вони не фінішували на виборах, наприкінці каденції рівень довіри до них падає нижче плінтуса.

Феномен Зеленського, звичайно, вніс певні корективи до абсолютних цифр, але не до існуючоїї тенденції. Уряд Гончарука, який починав із 67% підтримки, наприкінці всього за пів року діяльності "здувся" до 23,5 %.

Рейтинг уряду Гончарука / Скриншот

► Україну офіційно проголосили антилідером довіри до уряду

Гадаєте, вюди так? Адже, напевно, в цілому світі ніхто не любить своїх політиків і не довіряє уряду. Ні.

Наприкінці 2018 року міжнародна соціологічна компанія Gallup офіційно проголосила Україну світовим антилідером з найнижчим ніж будь-де рівнем довіри до уряду – 9%. У світі – а це понад 200 країн – середній показник був 56%. 

Довіра до уряду в Україні та світі / Скриншот

Можливо, в нас синдром пострадянської країни? Але теж ні. На просторах СНД (країн колишнього СРСР мінус балтійські республіки) рівень довіри до урядів складав 48%.

Довіра до уряду в Україні та в країнах СНД / Скриншот

► Що таке влада?

Тобто це факт – українці є найнедовірливішими до влади у світі. Однак коли ми говоримо влада – що ми маємо на увазі? Імовірно, йдеться про збірний образ певного чиновника, бюрократа, політика.

Він не персоналізований, але якого ми наділяємо цілком конкретними рисами: 

• Влада краде. В опитування Gallup в цьому були переконані 91% респондентів. 
• Влада егоїстична і не дбає про народ. Мовляв, якби дбали, то чи була б Україна – найбіднішої країною Європи?

Це все, напевно, так. Але нумо візьмемо Конституцію, де в статті 5 вказано: "Носієм суверенітету і єдиним носієм влади в Україні є народ".

Стаття 5 з Конституції / Скриншот

Виходить, що влада все-таки в народу. Чи ні?

► Виборча демократія в ідеальному світі

Нумо поглянемо, як працює виборча демократія. Виборці обирають політиків, які обіцяють вирішити ті чи інші проблеми – тобто представити інтереси свого виборця на рівні держави.

В ідеалі – всі громадяни беруть активну участь у виборах, всі добре розбираються в партійних програмах і точно знають, за кого і чому голосують. При цьому, політики, яких вони обирають, є відповідальними, компетентними, а не цинічними злоодіями і брехунами.Тоді будується чудова і ефективна держава. Але, на жаль, ми живемо не в ідеальному світі, тому демократія може працювати в Україні не так добре, як би хотілося.

► Не все залежить від виборчої системи

Як зазначила координаторка політичних програм громадської мережі "Опора" Ольга Айвазовська, за роки незалежності Україна еволюціонує від мажоритарної системи до пропорційної з відкритими списками. Зараз ми на перехідному етапі.

Пропорційна система дає більше можливостей для обрання і формування ефективного парламенту і уряду.  Але сама собою виборча система не може розв'язати проблеми держави.

Все залежить відо того, наскільки свідомо і відповідально ставиться до голосування сам виборець,
– наголосиала Айвазовська.

► Не всі виборці ходять на вибори

Не всі виборці ходять на вибори. Це проблема. Візьмімо парламенстькі вибори 2019 року, в яких президентська партія "Слуга народу" взяла фантастичні для України 43,16% голосів, що разом з перемогою в багатьох мажоритарних округах дало їм вперше в українській історії монобільшість – тобто можливість ухвалювати закони без створення коаліції з іншими політичними силами. Грандіозний успіх.

Результат парламентських виборів 2019 / Скриншот

Але вибори 2019 року цікаві ще одним показником – найнижчою в історії явкою. В голосуванні взяли участь вперше від проголошеної незалежності менше від половини зареєстрованих виборців: 

• з 29 з половиною мільйонів виборців, які мають право голосу, скористалися ним 14,7 мільйонів,
• а приблизно 14,8 – не прийшли на дільниці.

За "Слугу народу" проголосували 6,3 мільйона виборців. Це в 2 з залишком рази менше ніж ті, хто не прийшли.

Явка на парламентських виборах 2019 / Скриншот

Уявіть, що всі ті, хто не голосував, проголосували б за якусь одну партію. Та партія б не просто отримала більшість –  це була б тотальна конституційіна більшість. Ці виборці могли б змінити будь-що в цій країні. Але вони просто не прийшли, залишилися вдома нарікати на погану владу. Цього, звісно, ми не знаємо. Але точно знаємо, що через них демократія спрацювала менше, ніж на половину своєї ефективності.

► Не цікавить політика –  не чекай результату

Ще аргумент для молодих виборців, які кажуть, що не цікавляться політикою. Просто зрозумійте, якщо парламент обиратимуть пенсіонери – не дивуйтеся потім, що уряд підвищує пенсії за ваш рахунок, а не думає про створення робочих місць чи доступну якісну освіту. Депутати захищають інтереси свого виборця. А ваш депутат просто не пройшов до парламенту.

Більше про розчарування та недовіру до політиків – дивіться далі у відео програми.

Програму "Вибори навиворіт" створено в рамках проєкту USAID "Місцеве спостереження за політичними процесами в Україні. Позиція USAID може не співпадати з думками, висловленими у програмі. Створено спільно з Громадянською мережею "Опора" та "Громадським".