Як киянин відкрив власну мережу кав’ярень Espressoholic: історія успіху

За словами власника мережі кав’ярень Espressoholic, за останні п’ять-шість років українці багато дізналися про кавову культуру та полюбили цей напій. Тому такий бізнес доволі прибутковий. Тож, як Олексію Таранушенко вдалося відкрив 5 закладів у Києві – читайте у матеріалі.

Олексій відкрив Espressoholic у 2011 році, коли таких кав’ярень у Києві ще не було. Адже тоді люди тільки починали цікавитися кавовою культурою, пише видання The Village.

Зараз мережа має п’ять кав’ярень у різних районах Києва. "Це повноцінний прибутковий бізнес. Espressoholic належить двом співвласникам. Але у щоденному режимі закладами керую я", – каже Олексій Таранушенко.

Олексій Таранушенко – співвласник закладів Espressoholic

За словами власника, окремо вони мають кухню, де виготовляється випічка та десерти. Проте, наприклад, круасани можуть випікати окремо на кожній локації.

З чого все почалося

Олексій раніше не був у бізнесі, адже в нього економічна освіта. Проте він зізнається, що завжди захоплювався кавовою культурою.

"Мені подобався процес приготування напою. А коли я зрозумів, що вдома готую кращу каву, ніж це роблять у київських закладах, то з’явилася ідея відкрити своє місце", – розповідає чоловік.

Він вирішив варити каву лише на свіжообсмажених зернах, хоча багато людей говорили, що це невигідно та не вписується у жодну бізнес-модель. Однак, Олексій тоді не думав про бізнес-модель чи бізнес-план, а діяв на ентузіазмі.

Тому він разом з другом-співвласником вклали свої збереження та перший рік працювали для себе: гроші особливо не рахували, просто домовилися не вкладати понад певну міру. А згодом почали на цьому заробляти.

Пошук персоналу

Головною проблемою під час запуску був пошук персоналу, адже головним для них було як продукт, так і якість обслуговування.

"Бариста повинен бути людиною, для якої спілкування з іншими приноситиме задоволення і знайти такі кадри дуже складно. Зараз шукають кадри адміністратори, але якщо у мене є час, то я намагаюся проводити співбесіди", – додає Олексій.

Ще не так давно люди не знали, хто такий бариста, а нині ця професія дуже престижна. "Для молоді цікаво працювати в цій галузі – здебільшого це люди від 16 до 25 років. Вони діляться досвідом, ходять одне до одного у гості – кав’ярень, на щастя, у Києві достатньо", – зауважує чоловік.

Про роботу кав’ярень та конкурентів

Підприємець зізнається, що він ніколи не намагався догодити певній аудиторії і робить каву абсолютно для всіх. Так, за словами Олексія, на вулиці Хорива каву п’ють школярі і пенсіонери, і архітектори, і судді, і поліцейські, і всі стоять на рівних у черзі.

Перше обладнання для альтернативи Олексій Таранушенко замовляв на eBay в одиничних екземплярах. Власноруч випробовував його на кухні, а на наступний день біг до кав’ярні і намагався впровадити на місці.

"Були історії, коли з людиною могли цілу годину проговорити. Адже треба було розповісти, приготувати, дати скуштувати каву. Потім пояснити, чому кава така водяниста, звідки ця кислинка і чому її краще пити без цукру", – розповідає співвласник.

Хто головний конкурент Espressoholic? За словами Олексія, важко назвати одну кав’ярню. Закладів, які готують гідний продукт, є дуже багато. Загалом вони досить дружня галузь: усі знають одне одного, постійно спілкуються між собою. Серйозної конкуренції насправді немає.