Чуда не сталося: чому кількість заражених COVID-19 зростає?

Уряд України продовжує вірити, що вірус долає саме карантин, а не тестування та ізоляція, дотримання дистанції та гігієна.

Бачите, погано ви вчора старалися, і сьогодні знову багато випадків. Не дотягнули, правда, трохи до нового антирекорду. Щоправда, скоро вихідні, тестів зроблять менше і в понеділок буде брифінг з гарними новинами. Плекаю в душі сподівання, що нам за це подякують.

Що відбувається з коронавірусом в Україні?

Відбувається очікуване (усіма, крім міністра) збільшення випадків після послаблення карантину.

Подивимося на графік. На ньому – нові випадки та щоденні тести за період публікації статистики.

Статистика нових випадки коронавірусної інфекції та кількість проведених тестів в Україні

Синя крива – нові випадки, подані як 7-day moving average, тобто щодня ми дивимося на середнє за попередні 7 днів. Це дає можливість згладжувати стрибки туди-сюди, які ми бачимо наприклад через те, що у вихідні та робочі дні проводять різну кількість тестів.

Сірі стовпчики – кількість нових тестів за кожен день, а сіра крива – 7-денне середнє цих тестів.

Що робить уряд і чому це неправильно

Добре видно, що якраз через два тижні після послаблення карантину крива випадків пішла вгору. А крива тестів – вниз. З цього такі висновки:

1. Це не про антирекорди або рекорди, а про чітку тенденцію, яка почалася орієнтовно 4 червня.

2. Ця тенденція не через те, що стали робити більше тестів, і не через те, що вони назбиралися за кілька днів, як вчора сказали у МОЗ.

3. Затримка у тому, як наша система тестування показує реальну картину – 2 тижні. Що би МОЗ не говорив про те, що тести навчилися робити за кілька днів. Або що би там не говорили йому з регіонів.

Що мав би робити уряд здорової людини, побачивши цю тенденцію:

1. Побачити власне тенденцію. Не реагувати на цифри кожного дня.

2. Ще у день послаблення карантину мати кілька сценаріїв поширення. Базовим мав би бути сценарій невеликого контрольованого росту випадків. До цього можна було дійти за допомогою здорового глузду та короткого огляду досвіду в інших країнах. Оптимістичний сценарій – незмінна кількість нових випадків. Песимістичний – неконтрольований різкий ріст нових випадків. Сподіватися на зменшення випадків після послаблення обмежень (у наших умовах) – це дитячий садок.

3. Визначити, за яким сценарієм розвивається ситуація. Пояснити це людям. Пояснити, чому так може бути та що робити. Пояснити, що може відбуватися надалі та які можуть бути варіанти дій.

4. Запровадивши адаптивний карантин, дотримуватися його принципів. Тобто розуміти, в яких саме регіонах і завдяки чому відбувається збільшення випадків. Готувати локальні заходи у відповідь.

Стрімкий ріст нових випадків, ви не повірите, відбувається тільки у двох областях – Львівській та Донецькій. Ще у кількох, в тому числі у Києві, ріст помірний, а у більшості областей – цифри стабільні або зменшуються.

Уряд здорової людини намагався би зрозуміти, що саме відбувається у Львівській області та подумав про можливі заходи.

А ще його б занепокоїла різка зміна кривої у Донецькій області, яка знаходиться на кордоні контрольованих Росією територій. Росія, а не Європа, нагадаю, на сьогодні один головних епіцентрів пандемії.

5. Уряд здорової людини ще 22 травня, маючи за базовий сценарій ріст нових випадків, широко, постійно та дисципліновано комунікував би з людьми про те, що робити аби стримати поширення, але без карантинних обмежень.

І у план комунікацій не входило б відвідування кафе без масок та за участю головного санітарного лікаря. Уряд здорової людини розумів би, що одне це відео та чудові коментарі після нього множать на нуль мільйони плакатів, надрукованих та розвішаних за кошт платників податків.

6. Уряд би створював умови для дотримання соціальної дистанції та гігієни, наприклад, поставив би антисептики в метро. Може в МОЗі не повірять, але маски в метро люди переважно носять. Але вберегтися від зараження з поверхонь майже неможливо.

Дух санстанції в уряді

Це зробив би уряд здорової людини. А уряд України вірив та далі вірить, що вірус долає саме карантин, а не тестування та ізоляція, дотримання дистанції та гігієна. Санстанцію не відновили, але дух її живе.

В уряду, схоже, не було плану після послаблення карантину. Замість нього було сподівання на чудо. Чуда не сталося. Це дуже розчарувало уряд.

Замість проголошеного адаптивного карантину, у реальності він далі вірить у стратегію "адаптивного рубильника" – викл./вкл.

Реальна комунікація уряду була протилежною до його офіційних закликів.

Уряд думає, що люди – причина поширення вірусу, а не ресурс для стримування цього поширення.