Приватизація пенсій: чим небезпечна та які наслідки

Про наслідки для країн, які запровадили другий рівень пенсійної системи і до чого може призвести її впровадження в Україні, – журналістка 24 каналу в ексклюзивному інтерв'ю обговорила з національним координатором Міжнародної організації праці (МОП) в Україні Сергієм Савчуком.

Небезпека приватизації пенсій

Сергію, коли і які країни почали приватизувати пенсії?

Запровадження другого рівня в цих країнах почалось на початку 1980-х років. Стартувала друга система з Латинської Америки. Чілі – фактично стала першою країною, яка це зробила. Згодом, Перу, Аргентина, Колумбія.

Після розвалу соціалістичного блоку до цієї реформи долучились ще 14 країн Центральної та Східної Європи, Центральної Азії. Йдеться про такі країни як: Угорщина, Казахстан, Латвія, Болгарія, Естонія, Польща та інші. Щоправда, станом на 2018 рік 18 країн із цих 30 відмінили приватизацію пенсійної системи.

Чому вони пішли на такий крок?

МОП ввела такий термін як реформа реформи тобто відкочування реформи назад до солідарної системи. Другий рівень в багатьох країнах не призвів до очікуваних результатів. Запровадивши приватизацію пенсій реформа або взагалі не дала результату, або відбувалось суттєве погіршення ситуації.

Сергій Савчук розповідає про ризики другого рівня / Фото з відкритих джерел

Чи варто Україні ризикувати і запроваджувати другий рівень пенсійної реформи?

В контексті України, МОП досить чітко, базуючись на порівняльній практиці, зібраній в цих 30 країнах, наполегливо рекомендувала утриматись від введення другого рівня.

Це робилось опираючись на ті вихідні дані, які є в країні. Найбільша проблема – дефіцитний бюджет солідарної системи пенсійного фонду. Тобто не врегулювавши проблему дефіциту першого рівня пенсійного забезпечення загальнообов'язкового соціального страхування вводити другий рівень видається дещо передчасно.

Ефективність такого кроку буде вкрай сумнівною. За типологією прикладів різних країн, які пішли шляхом повної приватизації пенсій тобто повної передачі державного фонду в приватні руки або часткової приватизації. Ми маємо приклади здебільшого з Латинської Америки, де відбулась повна приватизація. Деякі країни Латинської Америки, а також Центральної та Східної Європи пішли шляхом часткової приватизації, але в жодній з них очікування від введення другого рівня не виправдалися.

Наслідки повної чи часткової приватизації пенсій:

• Рівень охоплення цими пенсіями не збільшився. Тобто він або залишався на тому ж рівні або навпаки скоротився і зменшився.
• Розмір пенсійних виплат скоротився. Збільшилась як гендерна, так і нерівність в доходах. 
• Витрати на передачу управління до приватних фондів вторинної системи були значними.
• Застраховані особи, які хотіли перейти з одного приватного фонду до іншого, мали нести непомірні витрати.
• Високі адміністративні витрати самих пенсійних фондів незрівнянно вищі за адміністративні витрати державного пенсійного фонду.
• Втрати державою важелів управління. Передача регуляторних і наглядових функцій перейшла до приватних пенсійних фондів.

Проаналізувавши 30-річний досвід країн, які повністю чи частково приватизували пенсії, хто залишився у виграші?

Єдиний хто отримав користь від цієї реформи – фінансовий сектор. Ні тодішні, ні майбутні пенсіонери жодної користі від запровадження другого рівня – не отримали. Всі ці фінансові ризики були перенесені з держави на окремих людей.

Наслідки реформи для України

Які ризики запровадження другого рівня пенсійної реформи для України?

На основі проаналізованих даних країн, що вже вдалися до подібної реформи, ми не маємо підстав очікувати, що введення другого рівня в Україні принесе інший, більш позитивний результат. Натомість, усі ті негативні наслідки, з якими зіткнулися вказані країни, можуть стати реальністю й для України.

Перехідні витрати / За даними МОП

Але ж часто ми чуємо, що завдяки приватизації пенсій вдасться збільшити кількість тих, хто їх отримуватиме?

Дуже часто посилаються на прогнози , що через 20 років лише 40% українських пенсіонерів матимуть право на отримання страхової пенсії. Дійсно, за даними МОП зараз лише 36 % населення у віці 15–64 років в Україні сплачують внески до державної пенсійної системи. У довгостроковій перспективі, таке низьке охоплення може призвести до того, що більш ніж 60 %  людей пенсійного віку не отримають права на пенсію.
Але очікувати, що введення другого рівня дозволить розширити охоплення пенсійним забезпеченням, напевно, не слід. Це ми бачимо на прикладах інших країн, де охоплення або залишилося незмінним або ж навпаки, – знизилося.

Так, наприклад, до реформи 1993 року в Аргентині рівень охоплення складав 46% у чоловіків і 42% у жінок. Через 30 років він скоротився до 35% у чоловіків та 31% у жінок. В Угорщині, яка ближча до нас, з 75% у 1998 році до 71%. Тобто майже на 3,2%. У близькій до нас Польщі рівень охоплення залишився на тому ж рівні, тобто не збільшився.

Проте дехто каже, що після приватизації пенсій розмір виплат збільшиться?

Щодо коефіцієнту заміщення, кажучи зрозумілою мовою, відсотка, що становить пенсія по відношенню до попереднього заробітку, який за Конвенцією МОП №102 має складати не менше 40%, то в країнах, які запровадили другий рівень він не збільшувався.

Так, наприклад, в Угорщині, він упав на 12,5% для людей, у яких страховий стаж складав 20 років, а у тих, чий страховий стаж складав 30 років, він упав ще більше на 18%.

Приміром, у Польщі з 67% після приватизації коефіцієнт зменшився до менше ніж 40%.

Це відбувалось у всіх країнах, які запроваджували приватизацію пенсій. Тобто ми не маємо доказів того, що введення другого рівня може покращити ситуацію з розміром пенсій.

Витрати, яких зазнали країни через запровадження другого рівня / За даними МОП

Яка ситуація з пенсійною реформою в Україні?

Було зроблено певні кроки щодо підвищення розмірів поточних пенсій, їх індексації, що безумовно було позитивним кроком для сьогоднішніх пенсіонерів.

Проте починаючи з 2016 року надходження до Пенсійного фонду суттєво скоротилися через зменшення розміру єдиного соціального внеску. Як результат, понад 40% загальних видатків Пенсійного фонду покриваються за рахунок державного бюджету. У 2018 році трансфер з державного бюджету до Пенсійного фонду склав 4.2 відсотки ВВП, третину з яких було спрямовано безпосередньо на покриття його дефіциту. Без збалансування солідарної пенсійної системи навряд чи можна говорити про введення пенсійного забезпечення другого рівня.

Як можна заповнити бюджет Пенсійного фонду України?

У 2020 році МОП випустила ґрунтовну публікацію "Майбутнє пенсійної системи України: адекватність, охоплення та стійкість", яка містить низку рекомендацій щодо забезпечення стійкості пенсійної системи, а також, власне, перестороги щодо можливого запровадження пенсійного забезпечення другого рівня. Рекомендую всім, хто цікавиться тематикою пенсійного забезпечення, ознайомитися з цим матеріалом.

Аналіз, проведений експертами МОП, показав, що поточна формула розрахунку пенсій не забезпечує рівня пенсійного забезпечення, передбаченого Конвенцією МОП №102, яку Україна ратифікувала того ж 2016 року. Адже 1% заміщення за кожен рік страхового стажу протягом 30 років дає лише 30%. Отже, формула розрахунку пенсій має бути переглянута в сторону збільшення для забезпечення розміру пенсії щонайменше на рівні 40% після 30 років страхового стажу, як того вимагає вищезгадана Конвенція для страхових пенсій.

Є невідкладна потреба в зростанні показників формальної зайнятості (особливо молоді та жінок), формалізації трудових відносин через укладення саме трудових договорів, а також посилення додержання законодавства про працю, зокрема в частині належного декларування праці та сплаті єдиного соціального внеску.

Однак це лише кілька з низки багатьох важливих, а подекуди складних питань, на які мають бути знайдені відповіді. Для створення перспектив для сталої пенсійної системи в Україні три сторони – Уряд разом з організаціями роботодавців та профспілками мають виробити спільне бачення майбутнього пенсійної системи в Україні. Й Міжнародна організація праці готова надавати підтримку такому процесу.