Без результатів і надій: що відбувається у справі збитого в Ірані літака МАУ

Падіння збитого літака Boeing 737-800 авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України", що виконував міжнародний рейс Тегеран-Київ – трагічна історія із якої почався 2020 рік. Зі 176 людей, які були на борту літака, вижити у катастрофі не вдалося нікому.

Після аварії і Президент України, і представники нашого Міністерства закордонних справ неодноразово обіцяли домогтись від Ірану і сприяння у розслідуванні, і притягнення винних до відповідальності, і компенсацій для сімей загиблих українців. Однак реакції на всі заяви України з боку Ісламської Республіки Іран поки що немає.

Що зараз відбувається у справі найстрашнішої авіакатастрофи останніх років та чи готова українська влада реально "битися"за своїх громадян на міжнародному рівні – в інтерв'ю 24 каналурозповів партнер Ario Law Firm, адвокат Євген Грушовець, який представляє інтереси декількох сімей загиблих в авіакатастрофі літака МАУ.

Адвокат Євген Грушовець / Фото: пресслужба Ario Law Firm

"Іран повністю ігнорує всі ті запити, які їм направляються"

Україна досі не може отримати доступ до бортових самописців збитого літака. Наприкінці січня були заяви, що до нас має приїхати іранська делегація, яка привезе і чорні скриньки, і уламки літака. З того часу щось пішло не так?

Очевидно, після цього змінилась концепція в Ірану. Перед карантином приїжджала делегація з Ірану, вивчала місце, де буде проводитись розшифровка даних бортових самописців. Але це було якесь політичне питання, щось не зрослось. Відповідно, чорні скриньки нам ніхто не передав.

І уже – не передадуть?

Українська держава просить, аби нам їх передали. Але Іран не так давно заявив, що передасть їх лише третій стороні, наприклад – Франції. На сьогоднішній день це питання залишається відкритим.

Що зараз відбувається у цій справі?

Зараз ідуть декілька процесів. Перший – розслідування комісії, яка займається встановленням причин падіння літака. В рамках роботи цієї комісії Іран, як держава, на території якої відбулось падіння літака, проводить розслідування. Іран запросив до цього розслідування Україну, як країну походження літака і як країну, громадяни якої загинули у катастрофі.

Враховуючи, що літак впав не через технічні несправності, а через те, що було вчинено злочин – літак збили – паралельно іде кримінальне розслідування. Його проводить СБУ спільно із Офісом генерального прокурора. Це розслідування має не лише встановити причини падіння літака, а і встановити винних, визначити ступінь вини кожного, якщо буде ітись про декілька осіб, та вирішити питання встановлення покарання.

Але, на превеликий жаль, на моє суб’єктивне переконання, Іран повністю ігнорує всі ті запити, які їм направляються в рамках цього провадження. Як представник потерпілих, я не знаю, чи встановили особу, яка вважається винуватою у вчиненні злочину. Я не знаю хто ця особа, чому відбувся запуск цих ракет, чи відбудеться над підозрюваною собою суд і яке покарання буде призначене. Всі ці моменти встановлення істини загальмовані.

Від кого Ви маєте отримувати цю інформацію?

В рамках міжнародного співробітництва, коли один правоохоронний орган в Україні відправляє запит іншому правоохоронному органу в Ірані, вони повинні надавати відповіді на питання. Зокрема, вони мають видати скриньки, які є речовим доказом. Повідомити, яку особу вони планують притягати до відповідальності – Іран може не видавати своїх громадян, аби вони несли відповідальність в Україні, але може повідомити, що це буде зроблено в Ірані.

Станом на зараз Ви всю інформацію отримуєте зі ЗМІ?

На превеликий жаль, більшою мірою.

Україна, як держава, якось може стимулювати процес?

Ця справа уже перейшла у політично-міжнародну площину. Якщо відбувається конструктивна співпраця між державами, то відповіді на такі запити отримують через невеликий проміжок часу. У нашому випадку, пройшло 5 місяців. Наскільки мені відомо, конкретних відповідей на поставлені питання Україна не отримала.

За тою інформацією, якою я володію, Україна постійно направляє якісь запити по міжнародному співробітництву до Ірану. В тому числі – про передачу бортових самописців. Але Іран на них відповідей не дає.

"Потрібно на державному рівні доносити: польоти над Іраном – це небезпечно"

Можна сподіватись на те, що Іран якось змінить свою політику?

Не впевнений. Мені здається, що Україна, як держава, яка повинна захищати своїх громадян, на міжнародному політичному рівні не все робить, аби домогтись відповідей.

Я поки що не бачу, якоїсь динаміки, коли, наприклад, Україна разом з Канадою чи іншими країнами змушують Іран публічно взяти на себе відповідальність. Я зараз не говорю про те, що Іран визнає запуск ракет. Мається на увазі відповідальність, коли Іран публічно та офіційно заявляє, що конкретно ось ця людина, умовно – Іванов Іван Іванович, в силу таких-то обставин здійснив запуск ракет по лайнеру. На сьогоднішній день цього не має.

Що потрібно було би ще зробити?

Наприклад, потрібно доносити на державному рівні тези про те, що сьогодні польоти над Іраном – це небезпечно. Якщо Іран не може гарантувати якість і безпеку польотів, якщо Іран, після того як трапилась трагедія, не може відкрито взяти на себе відповідальність за неї, Іран варто уникати. Все ж, було скоєно злочин, від якого загинуло багато людей.

Сьогодні я би не сів в авіалайнер, який летітиме над територією Ірану, або який належить іранській авіакомпанії, тому що безпеку польотів ця країна жодним чином забезпечити не може. Відкритим також лишається питання чи зробив Іран висновки із цієї трагедії і чи не повториться ця ситуація сьогодні, завтра чи за тиждень.

"Хтось намагався розблокувати телефон, який належав одному із загиблих"

Ви писали, що зникли особисті речі загиблих. Про які речі ідеться і чи є шанс їх повернути?

Давайте, я комплексно поясню. Під час розслідування таких катастроф для встановлення істини завжди необхідно оглядати місце події. Тобто – місце падіння літака. Як ми бачили у ЗМІ, члени української пошуково-рятувальної групи, які прибули в Іран, на місце падіння літака не допустили відразу. Рештки літака оглядались в іншому місці, куди їх перевезла влада Ірану. Більше того, як також неодноразово писали ЗМІ, на місці падіння літака іранці спокійно ходили, забирали якісь речі. Тобто, навіть огляд місця падіння не був ретельно проведений, не те, що забезпечено збереження уламків. Це важливо. Тому що сліди катастрофи дають багато відповідей на питання. Наприклад, виходячи з того, як розташовані уламки на місці аварії, можна встановити, з якою швидкістю літак падав. З документів та речових доказів, з особистих речей загиблих – у тому числі, ми можемо зрозуміти, за яких обставин було скоєно злочин: чи він був навмисним, чи це була якась недбалість, тощо. Відповідно, від цього залежатиме подальша кваліфікація.

Катастрофа МАУ в Ірані / Фото: Getty Images

Тепер, щодо особистих речей. Їхню невелику частину нам повернули. Але, наприклад, за кілька днів після падіння надходила інформація, що хтось намагався розблокувати телефон, який належав одному із загиблих. Інтереси його родини я представляю. Факт, що телефон намагались розблокувати говорить про те, що або цивільне населення знайшло техніку і намагалось нею скористатись. Або це робив хтось інший з представників влади.

"В Ірані уже точно відомо, хто нажимав кнопку, яка дала старт ракетам"

Днями пролунала заява, що Україна створюватиме комісію, яка буде домагатись виплат компенсацій родинам загиблих. Чому лише зараз?

Є міжнародні конвенції, які регулюють питання виплати компенсацій, коли трапляється якась трагедія із цивільним авіалайнером. У нашому випадку сім’ям загиблих частина компенсації уже виплачена. Вона не залежить ані від МАУ, ані від встановлення того, хто зробив пуск ракети. Інша частина компенсації буде виплачуватись після встановлення всіх обставин. Кілька місяців тому говорилось, що Іран готовий виплатити $70 тис. на сім’ю загиблих. Але сьогодні відповідальність авіаперевізника застрахована і саме страхова компанія має виплачувати ці кошти. І там ідеться про значно більші суми.

Днями іранські ЗМІ повідомили, що Іран готовий розглянути питання компенсації лише після того, як гроші сім’ям загиблих виплатить страхова компанія. Після цього Іран сам вирішить, яку суму компенсації він буде виплачувати і чи буде він її виплачувати взагалі. Тому, по суті, за п’ять місяців сім’ям загиблих повну суму компенсації ще ніхто не сплатив.

Іран заявив, що вони завершують розслідування обставин катастрофи. Що це означає і що буде далі?

Це означає, що буде завершене цивільне (технічне) розслідування падіння літака. По суті, результати цього розслідування нам уже відомі: літак впав не через технічну поломку, як заявляли на початку, а через те, що у нього потрапили дві ракети.

Кримінальна частина розслідування не завершена, допоки ми не почуємо іменна винних осіб та не дізнаємось про обставини, за яких вони запустили цю ракету. Ну, і не почуємо, коли та яке покарання понесуть винні. Питання винних та питання компенсацій досі лишається відкритим. Скільки ця частина розслідування триватиме – спрогнозувати важко. В Ірані уже точно відомо, хто нажимав кнопку, яка дала старт тим ракетам. Це конкретні особи, які у певний проміжок часу виконували свої посадові обов’язки. Іран це знає, але він не ділиться цією інформацією.

"Люди залишаються сам на сам зі своїм горем"

Як зараз почуваються родини загиблих, які є вашими клієнтами?

Пригнічено. Після падіння літака влада вселила у них надію, що буде справедливе розслідування трагедії та покарання винних. Але на сьогоднішній день люди залишаються сам на сам зі своїм горем. Конкретних результатів вони не бачать. Реальних надій на те, що у якийсь конкретний термін вони дізнаються, чому загинули їхні близькі, у них теж немає.

Що буде, якщо справа закінчиться не на користь України?

Це буде прецедент щодо непокарання осіб, які вчиняють такий важкий злочин. Ну, і Україна покаже себе не на найкращому рівні, як держава, яка не здатна забезпечити безпеку своїх громадян та справедливість і покарання тим, хто її громадян скривдить.

Коли відбулась ця трагедія, намагались проводити паралелі між цією трагедією та збитим над Донбасом боїнгом МН-17. На Вашу думку, це дійсно схожі ситуації?

Я би не сказав, що це зовсім різні ситуації. В обох випадках падіння літака відбулось через те, що скоїли злочин. Але якщо порівнювати розслідування, то Україна зробила максимум, що могла зробити, як держава, на території якої було збито літак.

Ми встановили осіб, які скоїли злочин, зібрали докази, хоч це і важко було зробити на непідконтрольній території. Докази було збережено. Відбувається судовий процес щодо осіб, які вважаються винними у цьому злочині. Сім’ї загиблих бачать результати розслідування і розуміють, що винні будуть встановлені. Так, виникають певні питання щодо притягнення винних до відповідальності. Але у випадку рейсу МАУ, потерпілі навіть не можуть почути хто, чому і як має нести відповідальність за те, що літак збили.

Катастрофа літака МАУ в Ірані: основне

• Авіакатастрофа літака української авіакомпанії МАУ сталася вранці 8 січня 2020 при вильоті з аеропорту Тегерана.
• Пасажирський літак збили ракетою, випущеною іранськими військовими.
• У результаті трагедії загинули 176 людей. Серед них були й 11 українців – 9 членів екіпажу і двоє пасажирів.
• Україна вимагає від Ірану об'єктивного розслідування, а також компенсації родинам загиблих та авіакомпанії.
• У справі затримали шістьох підозрюваних. Але троє з них вийшли під заставу.

Катастрофа літака МАУ в Ірані / Інфографіка 24 каналу

Українці, які загинули у катастрофі українського літака над Тегераном:

Пілоти:

• Наумкін Олексій Євгенович (інструктор)
• Гапоненко Володимир Іванович (командир екіпажу)
• Хоменко Сергій Анатолійович (другий пілот)

Бортпровідники:

• Статнік Катерина Олегівна
• Матьков Ігор Валерійович
• Микитюк Марія Михайлівна
• Лихно Денис Михайлович
• Овчарук Валерія Євгеніївна
• Сологуб Юлія Миколаївна

Серед пасажирів також були дві українки:

• Ольга Кобюк;
• Олена Малахова.