Харасмент або сексуальні домагання: історії жінок, яким не смішно

Домагання на роботі, в транспорті, під час пробіжки та навіть під час родинних обідів – насилля так багато, що здається, люди його не помічають, а притискання в автобусі і проведення рукою по сідницях вважають нормою.

На жаль, суспільство не завжди розуміє проблему домагань, вперто її ігнорує, вважає нормою чи компліментом, або ще гірше звинувачує жертву, мовляв спідниця закоротка, чи декольте заглибоке.

Ми зібрали історії жінок, які допоможуть зрозуміти, що таке харасмент та чому сексуальні домагання – це не "сама винна". 

Про незнання і чому треба говорити з дітьми про домагання

Світлані було 12 років, коли вона з батьками поїхала на відпочинок у Херсон, у путівку крім харчування були включені оздоровчі процедури, масаж, але скористатись бонусами безкоштовно міг лише один з сім'ї.

У свої тоді 12 років, я якось відчула, що масажист занадто добре до мене говорить, це була не просто люб'язність, але що я скажу? що не піду більше на масаж, бо масажист занадто добрий до мене?

Звісно, мені було незручно казати про це батькам, я пішла на наступний сеанс. Пам'ятаю, його рухи здавались мені неправильними, але я заспокоювала себе, що просто перебільшую, а він робить свою роботу. Тільки через кілька років я зрозуміла, що той чоловік не мав права торкатись моїх грудей, стегон, сідниць і просити роздягнутись наголо. 

Сексуальні домагання можна зупинити, якщо суспільство перестане вважати їх нормою / Фото Unsplash

Недолугість "жіночого щастя"

Моя мама вдова, якось у неї з'явився залицяльник і під час сімейного обіду, він запитав скільки мені років. Я відповіла – 19, він знав, що я живу в іншому місті, бо навчаюсь. Наступне, що він сказав: "то я приїду до тебе, буду оплачувати тобі квартиру, будемо розважатись". На що мама лише відповіла "ти для неї застарий, вона тебе не схоче".

Після обіду я сказала мамі, що це ненормально, але вона відповіла, що в неї не такий великий вибір, а чоловік роботу має і не п'є, і що вона має право на жіноче щастя.

Найменше, мабуть, з усього переліченого в Україні зважають саме на вуличні домагання і сексуальне насильство, яке трапляється в транспорті.

Але що веселого в заграваннях на вулиці, коли хтось дозволяє собі ляснути когось по сідницях, підняти спідницю дівчині в центрі міста, присвистувати в слід, або крикнути коментар, щодо розміру грудей? 

Здавалось ніби його рука досі в мене між ніг

Ми просто прогулювались з подругою вуличкою, це не був центр, але й не якісь темні райони, буквально 7 хвилин від головної площі міста. На зустріч нам йшла компанія чоловіків, я не пам'ятаю скільки точно їх було, бо в той час навіть не дивилась на них, а розмовляла з подругою, коли вони підійшли ближче, один з них різко просунув руку мені між ноги, а потім пішов собі далі, усі інші чоловіки просто реготали.

Це настільки бридко, здавалось ніби на мене вилили відро бруду, страх просто сковав мене, я не могла йти далі. Мені здавалось ніби його рука досі в мене між ніг, це дуже бридко і зовсім не смішно. 

Сексуальні домагання руйнують життя жінок / Фото Unsplash

Проблема в тому, що якщо в Європі та США питання домагань стоїть гостро та регулюється законом чітко, у нас такого роду насилля не вважають проблемою.

Саме тому, майже кожна жінка в Україні піддавалась насильству, але більшість з них про це мовчать. Бо: 1-ше – знають, що кривдника не покарають, 2-ге – бояться осуду, 3-тє самі вірять, що це норма.

Сексуальні домагання на роботі

Іншим поширеним видом харасменту є сексуальні домагання на роботі. Жертвами якого можуть стати як жінки, так і чоловіки, але частіше його зазнають таки жінки від чоловіків на керівних посадах, є й інші випадки, але це найпоширеніші.

Про причини такого явища однозначно відповісти складно: звісно, тут і про те, що жінка фізично слабша, і про ставлення до жінки, як до секс-об'єкта і про те ж виховання і цінності: дівчат вчать, що головне "вдало вийти заміж / влаштуватися в житті / сила у твоїй красі ", а чоловіків: "будь наполегливим / будь мужиком / ти від природи моногамний".

Двозначні запрошення на каву

Я влаштувалась працювати в невеличку редакцію, шеф відразу показав свою неадекватність – наради відбувались під тиском і криком, я не планувала там залишатись довго, мені просто треба було десь зачепитись, бо переїхала у нове місто. Перший місяць роботи минув швидко, хоч і стресово, зарплату нам видавали в конвертах в кабінеті шефа, він робив це особисто, кожен по черзі під час роботи заходив до нього.

Так от, коли зайшла я, він запитав, як мені працюється, ми обговорили кілька робочих питань і він раптом сказав, що я дуже гарна і сексуальна, далі він попросив відкрити конверт і подивитись чи правильно він порахував мою ставку, я перевірила і побачила, що там трохи більше, ніж мало б бути й сказала про це. Шеф відповів, що це премія.

Ще через тижні два, о 1 ночі мені прийшло від нього повідомлення у месенджер – запрошення на каву. Це було явно не ділове запрошення, я відмовила.

Жінкам часто доводиться терпіти сексуальні домагання на роботі: жарти, дотики, шантаж / Фото Unsplash

І тут почалось найцікавіше, мільйон невдоволень моєю роботою щодня, я не могла спокійно працювати, він вривався у наш нюзрум, кричав на мене, що я бездар, і що я руйную компанію, сказав про якийсь штраф.

Через кілька днів такого тиску я просто вирішила звільнитись, написала заяву і сказала, що маю право не відпрацьовувати 2 тижні, оскільки з іншого міста, закон тут на моєму боці, бо якщо немає де жити, я не відпрацьовую.

І тут знову почалось, та якщо ти така розумна, то я тебе засуджу. За що, було не ясно, але я чомусь його злякалась, він погрожував подзвонити в мій університет і розповісти, що я поганий спеціаліст і що вони не мають права навчати таких, як я.

Я вирішила не гратись з пузатим дядьком і сказала, що від дня заяви про звільнення – відпрацюю два тижні. У день зарплати усі знову заходили в кабінет по черзі за конвертами, я ж почула "ти чого прийшла", далі його пика розтягнулась в бридкій посмішці і крізь регіт він сказав, що не заплатить мені.

Згода на секс

У січні минулого року в Україні набув чинності закон про згоду на секс, багато людей сприйняли правки з насмішками, мовляв, "тепер доведеться брати розписку в дружини", але знову ж таки, що веселого в домашньому насильстві?

Багато людей навіть не знають, що перебуваючи у шлюбі можна почути відмову в сексі, чи що свідоцтво про шлюб не дає право на будь-які сексуальні дії без згоди на те партнера.

Зґвалтування в шлюбі трапляються, вони є не менш травматичні, тільки от покарати за нього насильника майже неможливо. 

Мій чоловік змушував мене до орального сексу щоразу, якщо вважав, що я в чомусь провинилась. Він казав, що таким чином я прошу вибачення. Це були брудні звинувачення, лайка, він міг тягати мене за волосся, притискати так, що я не могла дихати. Коли я казала, що мені боляче, йому було все одно, він стискав мене ще сильніше. Так відбувалось не завжди, тільки тоді, коли він був злим, або коли, я "провинилась". Ще якщо я не хотіла сексу, він звинувачував мене, що я мастурбую і казав, якщо дізнається про це, то "не знає, що зі мною зробить".

Але не все завжди так, окрім фізичного насилля, зазвичай в таких сім'ях присутнє і психологічне насилля, коли жертва живе під постійним тиском, шантажем, страхом, залякуванням. 

Притягнути до відповідальності за насильство в сім'ї наразі складно / Фото Unspalsh

Відповідальність за сексуальні злочини

Раніше Кримінальний кодекс України містив дві статті, які захищали людину від сексуального насильства – це відповідальність за зґвалтування та за задоволення статевої пристрасті неприродним шляхом.

Про зґвалтування говорили, коли йшлося про примусовий вагінальний секс.

Коли примушували до анального чи орального сексу, – це класифікували як задоволення статевої пристрасті неприродним шляхом. І лише за таке насильство була передбачена кримінальна відповідальність.

Проте, харасмент, який включає шантаж, психологічний тиск, переслідування, домагання на роботі, образи за гендерною ознакою, а також домашнє насилля – довести в суді досі складно. 

Саме тому, Україна повинна ратифікувати Стамбульську конвенцію.

Просто запам'ятайте

Домагання – це не смішно! Не можна торкатись тіла іншої людини, без її згоди, не можна ляскати її по дупі, чи гладити живіт, не можна просто так підбігти до дівчини на стадіоні і дивитись на її груди, не можна наполягати на побаченні, якщо тобі відмовили, йти слідом 5 метрів, щоб взяти номер телефону, зовсім не весело присвистувати в слід чи показувати жести язиком з натяком на оральний секс, і не можна називати когось "шлюхою" через довжину спідниці, колір губної помади чи висоту підборів. 

Неприйнятно змушувати до сексу взамін на посаду чи підвищення зарплати, шантажувати, тиснути, принижувати! Це боляче, неприємно, низько і несе за собою правову відповідальність.