Під посольством РФ вимагають повернути українського добровольця

Під посольством РФ вимагають повернути українського добровольця (ФОТО).

16/06/2020 - 12:36.

.

Активісти Комітету визволення політв’язнів, «ОУН», «Свободи» і «Національного корпусу» пікетують посольство Росії у Києві.

Вони вимагають від установи повідомити про місце перебування Романа Біленького – українського добровольця, який у серпні 2014 року потрапив на Донбасі в полон російсько-терористичних бандформувань.

Про це з-під російського посольства повідомляє кореспондент ІНФОРМАТОРа.

.

.

На акцію зібралося більше ста осіб.

Будівлю охороняють десятки правоохоронців.

.

Історію Романа Біленького розповіла у Facebook координатор КВП Тетяна Близнюк:.

«Роман Біленький – 32-річний доброволець, який перебуває в полоні вже майже шість років.

27 серпня 2014 року він був поранений і потрапив у полон у складі розвідгрупи «Азова» в районі села Рози Люксембург на Донеччині.

Інший бранець свідчив, що 28 серпня Роман Біленький був зареєстрований у місцевому польовому шпиталі з кульовим пораненням голови і численними уламковими пораненнями кінцівок як полонений з позивним Рамзан.

Також є інформація, що поранених відправили з ІІІ-м і IV-м гумконвоями на територію РФ.

А далі сліди Романа з‘являлися і танули як на прибережному піску: СІЗО Ростова-на-Дону, тюрма воєнної прокуратури, «Хрести» Санкт-Петербурга, знову територія ОРДЛО, (Донецьк, Луганщина), знову рашка, (Ленінградська область, Іркутська область, Лефортово).

Матір Романа, Людмила Біленька, всі ці роки невтомно шукає сина.

Правозахисні й розшукові структури, міжнародні й вітчизняні, свідчення бранців, повідомлення з тюрем раз-по-раз дають їй надію.

«Он конченный нацык, мы его будем судить», — таку відповідь матір отримала дослівно в січні 2015 року з Ростова-на-Дону.

Це не єдина звістка, яка надходила з тих пір.

Лише від самого Романа жодної нема.

Поки що нема.

Давайте спробуємо знайти його разом.

Як колись знайшли Карпюка».

.

Фото – Роман Пєтушков.

Дивіться також відеорепортаж: Бійки у диму.

Як судили Стерненка.