Що дає законопроєкт №3377 для культури та медіа

16 червня депутати планують розглянути в другому читанні законопроєкт, який має допомогти культурній сфері та креативним індустріям подолати наслідки COVID-19.

Саме так описують автори проєкт № 3377 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв'язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Законопроєкт вносить зміни до дев’яти законів.

Але не все, що було ухвалено в першому читанні, переходить у законопроєкт, підготовлений до другого читання.

«Детектор медіа» перелічує основні законодавчі новації.

Можливість мовникам не виконувати програмну концепцію та вимоги закону на час карантину.

Журналістам телерадіоорганізацій дозволяється перебування на територіях, де оголошено надзвичайний стан або карантин, під час виконання своїх професійних обов’язків.

Раніше (у чинній редакції закону «Про телебачення і радіомовлення») це право поширювалось лише на надзвичайну ситуацію.

Призупиняються конкурси Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.

Ця норма тимчасово діє на період обмежувальних заходів, впроваджених для запобігання COVID-19.

Так само на час карантину відстрочується звітність не лише мовників, а й провайдерів, зупиняється перебіг строків оплати за видачу та переоформлення ліцензій для мовників і провайдерів програмної послуги, строків початку мовлення та строків накладення санкцій за порушення законодавства про телебачення та радіомовлення.

У перехідних положеннях законопроєкту передбачено, що на час карантину або обмежувальних заходів, впроваджених для запобігання COVID-19, Нацрада може проводити засідання онлайн через інтернет, приймати листи і ліцензійну документацію в електронній та паперовій формі, а розгляд заяв щодо ліцензування та інші питання розглядаються або після карантину, або без участі ліцензіата, якщо він повідомить Нацраду про можливість розгляду без присутності його представника.

Нацрада за погодженням з ліцензіатом зможе залучати його представника до участі в засіданні в режимі відеоконференції.

Законопроєкт дає право ліцензіатам на час карантину повідомити Нацраду про неможливість виконання програмної концепції або інших вимог закону (наприклад, квот) з обґрунтуванням причин та обсягу вимог, що не можуть бути дотримані.

Нацрада протягом 10 робочих днів має опрацювати це повідомлення та прийняти рішення про допустимість або недопустимість таких змін.

Якщо Нацрада не прийняла рішення у встановлений строк – ліцензіат має право самостійно змінити програмну концепцію, і це не вважатиметься порушенням умов ліцензії.

По завершенні карантину ліцензіати мають дотримуватися всіх вимог закону і програмної концепції.

Скасування вимоги про номери ліцензій і дозволів у радіорекламі.

Низка змін, які вносяться в закон «Про рекламу», дозволяють у рекламі на радіо не вказувати номери ліцензій, свідоцтв, дозволів та назв органів, які їх видали.

Наприклад, це стосується реклами послуг народної медицини, банківських, страхових, інвестиційних послуг, реклами цінних паперів, фондового ринку та об'єктів будівництва.

Ці зміни запроваджуються не тимчасово, а постійно.

Знижок на послуги Концерну РРТ і на оренду закладів культури не буде.

З редакції законопроєкту, підготовленої до другого читання, зникли пропоновані раніше знижки.

По-перше, для телерадіокомпаній і провайдерів не буде знижки 50% на оплату послуг Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення.

Хоча прийнятий у першому читанні законопроєкт передбачав звільнити до 31 грудня 2020 року від оплати 50% вартості послуг Концерну РРТ мовників і провайдерів програмної послуги, що використовують радіочастотний ресурс (тобто – «Зеонбуд» та «Етер»).

Також із законопроєкту зникли зміни до Цивільного кодексу та закону «Про культуру», які стосувалися зниженої оплати за користування нерухомим майном закладів культури з моменту встановлення карантину та впродовж шести місяців після його завершення.

У першій редакції проєкту ці знижки запроваджувались і стосувались саме того часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності в повному обсязі через запроваджені обмеження.

Процедура державної допомоги для підтримки культури, креативних індустрій і туризму.

У законі «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» запропоновано визнати допустимою державну допомогу для підтримки культури, креативних індустрій, туризму та збереження культурної спадщини, якщо вплив такої державної допомоги на конкуренцію є неістотним.

А однією з категорій державної допомоги має стати допомога на подолання наслідків, спричинених коронавірусною хворобою COVID-19.

Також законопроєкт встановлює тимчасово на період дії карантину та до 31 грудня 2020 року скорочену процедуру повідомлень про нову державну допомогу її надавачами та їх розгляду Антимонопольним комітетом України.

АМКУ має 15 днів на те, щоби прийняти рішення про допустимість чи недопустимість нової державної допомоги.

Якщо за цей час він не прийняв рішення – воно вважається прийнятим.

Крім того, надавачі державної допомоги зможуть отримувати термінові консультації в АМКУ.

Підтримка УКФ для туризму та креативних індустрій, інституційні гранти.

У законі «Про Український культурний фонд» до завдань УКФ додаються: надання інституційної підтримки; підтримка та розвиток проектів у сферах культури та мистецтв, креативних індустрій та культурно-пізнавального (внутрішнього) туризму.

Таким чином розширюється коло проектів, на які надаватиме гранти УКФ : це не лише створення культурного продукту, культурного блага чи культурної послуги, а й продукти чи послуги з внутрішнього туризму та креативних індустрій.

Крім грантів на окремі проєкти УКФ зможе надавати гранти інституційної підтримки юридичним особам усіх форм власності сфери культури, культурно-пізнавального (внутрішнього) туризму та креативних індустрій.

Інституційні гранти надаватимуться для підтримки та розвитку в умовах дії обмежень надзвичайної ситуації, надзвичайного стану або карантину, внаслідок яких скасовуються або обмежуються масові заходи чи іншим чином обмежується діяльність у сфері креативних індустрій.

Законопроєкт також уточнює положення про оплату експертів експертних рад УКФ.

Виплати експертам можливі виключно за діяльність, що визначена Положенням про експертні ради УКФ.

Загальна сума виплат експерту за розгляд одного проєкту та доданих матеріалів не може перевищувати однієї мінімальної зарплати.

Передбачено, що УКФ зможе використовувати на фінансування своєї діяльності та на діяльності експертних рад сукупно до 16% своїх річних надходжень, а не окремо до 8% на діяльність фонду та окремо до 8% на діяльність експертів.

Державна підтримка девелопменту фільмів і серіалів.

У законі «Про державну підтримку кінематографії в Україні» додається тимчасова (до 31 грудня 2020 року) форма державної підтримки на розвиток кінопроекту (тобто – девелопмент).

Держкіно зможе виділяти кошти на девелопмент національних ігрових, анімаційних, документальних, дитячих фільмів, а також телевізійних фільмів і серіалів та фільмів-дебютів.

Обсяг підтримки – до 100% загальної кошторисної вартості розвитку відповідного кінопроекту.

Виробник, який отримав державну підтримку на розвиток та виконав усі свої зобов’язання за договором, матиме право згодом отримати державну підтримку і на виробництво цього фільму чи серіалу.

Дотепер Держкіно не фінансувало девелопменту фільмів і серіалів – цю сферу підтримував грантами Український культурний фонд.

Крім цього, законопроєкт призупиняє до 31 грудня 2020 року дію норми закону «Про державну підтримку кінематографії в Україні», яка гарантує державну підтримку кінопрокату, просування кіно (промо), кіноосвіти, архівування та реставрації фільмів і діяльності кінокомісій в обсязі не менше 12% коштів, виділених на державну підтримку виробництва фільмів і серіалів.

Таким чином, уся державна підтримка, передбачена 2020 року на держпідтримку кінематографії, може піти виключно виробникам фільмів і серіалів, а супутні сфери кінематографу можуть нічого не отримати.

Реформа авторського права: скасування тимчасових тарифів роялті, робота ОКУ без акредитації.

Основні зміни до закону «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», враховані в першому читанні, стосуються реформи авторського права.

Зокрема, скасовуються норми про попередні (тимчасові) тарифи роялті.

Законопроєкт передбачає: якщо сторони не узгодили тарифи – їх встановлює суд.

Строк для переговорів щодо тарифів збільшується удвічі: з 30 до 60 днів.

Законопроєкт також уточнює, що рішення про результати переговорів щодо тарифів приймаються двома третинами голосів від загального складу зареєстрованих учасників переговорів.

Підготовлений до другого читання законопроєкт містить норму, що до моменту визначення акредитованої ОКУ в певній сфері всі зареєстровані ОКУ мають право здійснювати добровільно збір та розподіл авторської винагороди згідно з тарифами, які будуть визначені у договорах з користувачами.

Законопроєкт дозволяє проводити засідання комісії Мінекономіки з акредитації ОКУ онлайн через інтернет.

Також законотворці скасовують низку юридичних колізій і надають Мінекономіки можливість ліквідувати державну організацію «Українське агентство з авторських та суміжних прав» (ДО УААСП).

Водночас депутати відмовилися від ідеї відтермінувати реформу авторського права до 31 грудня 2020 року для провайдерів та закладів культури.

Така норма була в редакції законопроєкту, прийнятому в першому читанні.

Але профільний Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики запропонував вилучити її – і вона відсутня в новій редакції.

Гранти Українського інституту книги замість державного замовлення.

До закону «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні» додаються норми, які регулюють порядок надання Українським інститутом книги грантів на реалізацію програм, проєктів, заходів, а також грантів інституційної підтримки видавців.

Замість державного замовлення на видання книг Інститут зможе підтримувати грантами такі проєкти, як переклад іноземної літератури українською мовою, а української літератури – іноземними мовами, підготовка і видання книг української літератури, написання авторами нових літературних творів, організація і проведення книжкових виставок, ярмарків, літературних фестивалів, конкурсів, акцій, промо- та комунікаційних кампаній, поповнення бібліотечних фондів бібліотек об’єднаних територіальних громад.

Гранти надаватимуться на основі конкурсного відбору, рішення про надання гранту прийматиме наглядова рада Інституту.

В умовах дії обмежень надзвичайної ситуації, надзвичайного стану або карантину, Український інститут книги зможе надавати видавцям гранти інституційної підтримки для стабільної діяльності та розвитку.

Рішення про надання інституційної підтримки прийматиме наглядова рада Інституту.

Порядок надання грантів і типові форми договорів має затвердити Мінкульт.

Законопроєкт також уточнює деякі положення про наглядову раду Українського інституту книги, зокрема, наглядова рада зможе погоджувати рішення директора Інституту про укладення договорів на суму понад 500 мінімальних зарплат, а не 100, як це передбачено чинним законом.

Також законопроєкт передбачає створення експертних рад Українського інституту книги для конкурсного відбору проектів.

Порядок конкурсного відбору експертів має визначити Мінкульт, а вимоги до кандидатів, критерії конкурсного відбору експертів має визначити в окремому положенні сам Інститут.

Експерти не можуть бути штатними працівниками Інституту.

Допускається залучення іноземних експертів.

Передбачена оплата компенсації експертам за роботу в експертних радах, методику визначення оплати має затвердити Кабмін.

Заклади культури зможуть надавати в платне користування своє майно (крім оренди) без узгодження з законом про оренду.

До закону «Про оренду державного та комунального майна» додано новий пункт: норми цього закону не поширюються на правовідносини, коли державний або комунальний заклад культури надає платні послуги щодо користування свого майна, що не є орендою.

Цей перелік платних послуг має затвердити Мінкульт.

Коли набуде чинності закон і що треба, щоб запрацювали його норми.

Закон має набути чинності з наступного дня після опублікування.

Далі уряд протягом трьох місяців повинен:.

розробити та затвердити Порядок та умови надання державної підтримки кінематографії у формі надання державної субсидії на розвиток кінопроекту;.

розробити та подати до Верховної Ради проєкти змін до Бюджетного кодексу та закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік» для впровадження грантової системи державної підтримки;.

розробити та затвердити програму фінансової підтримки малого та середнього підприємництва, а також суб’єктів господарювання, діяльність яких знаходиться під впливом запроваджених обмежень та/або заборон, при впровадженні заходів, спрямованих на запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19;.

затвердити поданий Мінкультом перелік платних послуг, які можуть надаватися державними і комунальними закладами культури, що не є орендою;.

включити інформацію про виконання цього закону до звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України за 2020 рік.