Атаки на США: як найтаємніша спецслужба світу вистежує терористів

У першій частині програми на 24 каналіми розповідали вам, як з'явилася ця спецслужба, яку роботу робили агенти в часи Холодної війни.

Що змусило АНБ змінюватися

З розвалом СРСР пріоритети відомства кардинально змінилися. Почалася гонитва за терористами. Агенти намагалися відстежувати кожен крок. Однак, все змінилося у вересні 2001 року.

Теракти, організовані "Аль-Каїдою" забрали із собою майже 3 тисячі життів. За падінням Всесвітнього торговельного центру в прямих ефірах спостерігала не тільки Америка, а й увесь світ.

Атаки на Америку змусили АНБ блискавично переформатуватися. Якщо раніше агенти шукали тільки те, що потрібно, то після 2001 року почали збирати абсолютно всю інформацію: прослуховують майже кожен дзвінок, читають кожне повідомлення.

Методи, які використовує АНБ

Закони США забороняють шпигунство за власними громадянами. Та після терактів АНБ перестало звертати увагу на будь-які закони. Під пильний погляд потрапили країни Близького Сходу. Щоправда, вистежити там терориста досить складно.

Адже у них немає штаб-квартир. Натомість вони планують свої атаки серед людей: у кафе, інтернет-барах чи деінде.

Трильйони телефонних дзвінків, мільярди відправлених повідомлень. Більшість із них – незрозумілі розмови. Ось тут і проблема. Той, хто вам потрібен, якраз серед тих людей,
– зазначив письменник Марк Левенталь.

АНБ прослуховує телефонні розмови більше як 138-ми мовами. Для цього у них є спеціальний відділ лінгвістів і перекладачів. Специфіка їхньої роботи не тільки в тому, щоб просто слухати. Вони "копають" під кожне слово і вишуковують контекст.

Те ж саме стосується електронних листів чи переписок у соцмережах. До уваги береться все: ключові слова, інтонації, наголос. Звичайне, на перший погляд, речення насправді може означати зашифроване повідомлення.

Комплекс Агентства національної безпеки у США / Фото NSA

За збір інформації відповідають кілька відділів, за кожним закріплені свої ролі. Один – за телефони, інший за соцмережі і так далі. Є й такі, за якими закріплені конкретні особи. Та збирати інформацію – це ще не найважча робота.

Проблема обміну даними

Головне – коротко і зрозуміло вкласти її у доповідь, яку можна буде представити політичним лідерам країни. За словами письменника Метью Ейда, АНБ за день опрацьовує у 8 разів більше інформації, ніж та, що є у бібліотеці Конгресу США.

В АНБ бояться поширювати свої дані серед інших розвідок через можливу зраду. До сьогодні це – єдине відомство із найменшою кількістю зрадників і перебіжчиків. На відміну від ЦРУ, в рядах якої постійно знаходили кремлівських агентів.

Проблема обміну даними – це те, за що АНБ піддають критиці. Існує версія, що вони знали про запланований теракт у вересні 2001 року. Навіть більше – могли попередити його. Однак, коли ФБР запрошувало інформацію про перебування і плани Бен Ладена, в АНБ відмовилися надавати будь-яку інформацію.

Проте цю справу швидко "замнули". Комісія із розслідування терактів видала доповідь, у якій і слова не було сказано про участь АНБ в намаганнях попередити чи запобігти терактам.

Звинувачення у шпигунстві

Щодня агенти слухають їхні розмови, читають факси та повідомлення. Американці не раз намагалися підняти це питання на загал, але у відповідь чули тільки одну фразу: "Ми шпигуємо за вами тільки заради збереження національних інтересів США".

Та й до того ж, подавати в суд на найтаємнішу і найпотужнішу розвідку США – така собі ідея. "Багато людей переконані в тому, що їх прослуховують. Але в агентів є важливіші справи, ніж слухати ваші щоденні проблеми", – запевнив Левенталь.

Їх не цікавить те, про що ви говорите на побаченні, з мамою чи замовляєте доставку випічки. У них немає часу на такі дрібнички,
– наголосив він.

Звинувачення у шпигунстві на адресу АНБ лунали і від політичних лідерів різних країн, серед яких і американські союзники. У "прослуховувальний" список потрапила навіть штаб-квартира ООН.

Щоправда, агентам усе сходить з рук, як тільки вони починають говорити про тероризм. Мовляв, ми робимо це не тільки задля безпеки США, а для усього світу. Хоча, це аж ніяк не вберігає європейських союзників і країни третього світу від щорічних терактів і нападів.

Як агенти збирають інформацію

У 2007 році випадковим чином на поверхню спливли документи про діяльність АНБ у соцмережах. Агенти збирали інформацію не тільки про американців, а й про іноземних користувачів у фейсбуці, інстаграмі, скайпі, ютубі тощо.

Кожен користувач цих месенджерів був для АНБ як відкрита книжка. В результаті агентствам довелося переходити на захищені протоколи даних, щоб уникнути розповсюдження інформації. Хоча із надсучасними комп'ютерами АНБ, мабуть, немає нічого неможливого і перехід на інші протоколи нічого не змінив.

АНБ використовує супутники, щоб шпигувати за американцями. У них є поліграф, його проводять приблизно раз на пів року. Частково для того, щоб вияснити: чи не шпигують працівники за своїми ж громадянами. Якщо поліграф покаже, що шпигує, то лише за один такий інцидент можна сісти за ґрати на 5 років.

Комплекс Агентства національної безпеки у США / Фото Wikipedia Commons

Якщо думати у масштабах цілого підрозділу спеціально навчених людей, то щоб поставити країну на коліна, достатньо вивести із ладу комп'ютери, відповідальні за транспортні системи, авіасполучення і банкінг. В такому випадку на дно піде не тільки економічна система, а й вся інфраструктура, навіть політична.

Більше –  дивіться у відео.