Тимчасова слідча комісія Ради знайшла недоліки в розслідуваннях нападів на Гандзюк, Стерненка й інших активістів

17 червня на пленарному засіданні звітувала тимчасова слідча комісія (ТСК) Верховної Ради для здійснення парламентського контролю за розслідуваннями нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів протягом 2017—2018 років.

Комісію з 13 народних депутатів утворили 12 грудня 2019 року.

З того часу в ході публічних засідань, спілкування з потерпілими та правоохоронцями та за допомогою запитів члени ТСК підбили підсумки отриманих відомостей.

У звіті йдеться про низку недоліків у розслідуваннях гучних справ нападів на активістів — на Катерину Гандзюк, Сергія Стерненка, Ларису Гольник, — а також короткі підсумки розслідувань нападів у регіонах.

Перед розглядом питань порядку денного в Парламенті хвилиною мовчання вшанували пам'ять Катерини Гандзюк.

Сьогодні їй виповнилося б 35 років.

Член ТСК Єгор Чернєв під час виступу зазначив, що на розгляді Комісії 85 справ нападів на активістів за 2017—2018 роки.

Упродовж наступних півроку ТСК продовжить контролювати хід розслідувань.

Звіт ТСК ухвалили більшістю — 307 голосів.

ОПЗЖ не підтримала через захист Комісією Сергія Стерненка.

Недоліки розслідування справи Катерини Гандзюк:.

1) досудове розслідування завершили зарано.

Після затримання та екстрадиції підозрюваного в організації нападу Олексія Левіна не провели всі необхідні слідчі дії, не використали всі можливості для отримання доказів, не отримали його свідчень;.

2) розслідування фактично зупинилось у квітні 2020 року після ліквідації спеціального Департаменту ГПУ, відповідального за процесуальний нагляд за справами нападів на активістів, та звільнення замгенпрокурора Віктора Трепака, який заявляв про політичний тиск з боку керівництва Офісу Генерального прокурора;.

3) підозрюваного в організації вбивства, голову Херсонської облради Владислава Мангера не відсторонили від посади, а запобіжний захід – заставу — не змінили на більш суворий, всупереч заявам керівництва Офісу Генерального прокурора про необхідність цього після відновлення провадження;.

4) у провадженні за обвинуваченням Ігоря Павловського за 10 місяців не відбулось жодного із 13-ти призначених судових засідань з вини обвинуваченого та слідчого ізолятора.

При цьому прокуратура займає пасивну позицію.

«Є підстави вважати, що діяння Павловського І.В.

безпідставно кваліфіковано ч.

1 ст.

396 КК України і досудове розслідування щодо нього має здійснюватись за більш тяжкою статтею», — йдеться у звіті.

5) виявилося, що слідство не отримало і не проаналізувало інформацію про трафіки від операторів мобільного зв’язку щодо всіх абонентських номерів можливих фігурантів злочину, зокрема додаткових телефонних номерів Владислава Мангера та голови Херсонської ОДА Андрія Гордєєва.

Недоліки у розслідуванні нападу на Сергія Стерненка.

1) у провадженні щодо нападу 1 травня 2018 року немає жодних результатів, крім затримання виконавця злочину, якого затримав власноруч сам Сергій Стерненко.

Крім цього, Комісія отримала інформацію про можливу причетність до організації цього нападу працівників правоохоронних органів, але ця версія слідством не перевіряється;.

2) щодо нападу 24 травня 2018 року не встановлено організаторів та замовників.

Підозрюваний у вчиненні третього нападу Олександр Ісайкул покинув територію України через десять місяців після вчинення злочину.

Жодних дій для запобігання втечі підозрюваного за кордон не здійснено.

Місце перебування підозрюваного не встановлено, його не оголошено в розшук;.

3) таємниця слідства у провадженнях щодо нападів на Сергія Стерненка забезпечується не в повній мірі, є непоодинокі випадки витоку матеріалів кримінальних проваджень;.

4) втручання у розслідування справ нападів на Сергія Стерненка, зокрема заяви генпрокурорки Ірини Венедіктової, ексгенпрокурора Руслана Рябошапки та ексзаступника генпрокурора Віктора Трепака;.

4) необґрунтована зміна старшого групи прокурорів Андрія Радіонова у провадженнях щодо нападів на Сергія Стерненка.

Він подав до Ради прокурорів повідомлення про дії, що несуть загрозу незалежності прокурора, у зв’язку із заявами Генерального прокурора.

Недоліки розслідування нападу на суддю Ларису Гольник:.

1) неправильна кваліфікація злочину як хуліганство.

«Проте ряд фактів, покази свідків, свідчення потерпілої кажуть про замовний характер нападу на Гольник Л.

В», — вважає ТСК;.

2) через неправильну кваліфікацію слідством не встановлюються ні організатори, ні замовники нападу;.

3) потенційний конфлікт інтересів — клопотання у справі розглядаються судом, керівництво якого, на думку потерпілої та її захисту, причетне до здійснення нападу 22 листопада 2017 року;.

4) слідство систематично ігнорує клопотання сторони захисту потерпілої.

Напади на активістів у регіонах.

ТСК повідомляє, що більшість справ закрили, незважаючи на явні ознаки злочину, та навіть не повідомили про це потерпілих.

В інших випадках досудові розслідування тривають без особливих просувань.

У частині справ досудове розслідування завершено, обвинувальний акт направлено до суду.

Серед висновків ТСК — треба продовжити здійснювати контроль за розслідуванням і судовими справами за фактами нападів на Катерину Гандзюк, Сергія Стерненка і Лариси Гольник, врахувати з'ясовані Комісією дані.

ТСК звернулася до Президента з проханням провести спільну зустріч.

11 червня розслідування у справі Катерини Гандзюк поновили.