Новий "податок" на смартфони, телевізори та планшети: коли і для чого введуть в Україні

Купуючи смартфони, телевізори, планшети, флешки чи що-небудь з техніки, на яку можна записати контент, українці сплачують податок за ймовірність копіювання музики, фільмів, книг тощо. Цей податок поки доволі низький, але його запропонували підвищити у 3-4 рази, що призведе до подорожчання техніки майже на 5%. Детальніше розповідаємо у матеріалі 24 каналу.

Як в Україні ввели податок на контент

Ще у 2003 році в Україні ввели збір на приватне копіювання. Оскільки тоді українці ще користувалися дисками, дискетами та касетами, обкладалися додатковим податком саме вони. Що логічно – адже купивши їх, людина щось записує. Тепер, коли всього цього майже не використовують, а завантажити контент можна одразу на смартфони, ноутбуки тощо, податок змінили.

У 2018 ухвалили новий закон. Стягувати збір можна не лише із засобів, які призначені для запису контенту, але й зі смартфонів, телевізорів, ноутбуків, планшетів, плеєрів, аудіосистем тощо.

У 2020 Мінекономіки на основі цього закону передало формування тарифів ОУК (організації колективного управління) та дозволило двом організаціям збирати податок з імпортних товарів:

• Український музичний альянс (УМА) збирає збір із техніки;
• Всеукраїнська агенція авторських прав (ВААП) збирає збір з паперу, ксероксів, факсів тощо.

Зібрані гроші повинні розподіляти між правовласниками. Це їх плата за контент, який, ймовірно, скопіюють покупці техніки.

Як пропонують підвищити збір

Відсоток відрахування пропонують збільшити у 3-4 рази. Зокрема Український музичний альянс пропонує так підвищити збір на техніку.

Всеукраїнська агенція авторських прав також представила своє бачення збору на папір, ксерокс та копіювальні пристрої тощо. Зокрема за звичайний папір українці, можливо, платитимуть до 2% збору, оскільки, на думку ініціаторів, існує ймовірність, що на цьому папері видрукують книжку.

Який збір пропонують / ВААП

Директор ВААП Юрій Гандзюк у коментарі Економічній правді сказав, що, якщо пристрій коштує 5 тисяч гривень, то із збором коштуватиме на 70 гривень більше.

Аргументи проти закону

Це не відповідальність за незаконне використання творів і фонограм, бо на момент сплати ніякого використання (тобто порушення) немає. Після сплати збору нікого не цікавить чи хтось колись виготовив за допомогою пристрою хоча б одну копію,
– пишуть у ЄБА.

Більше того, додають в Європейській бізнес-асоціації, людина сплачує цей збір за вірогідну крадіжку контенту в майбутньому, але при цьому не отримує жодних прав на користування. По суті це як сплата штрафу наперед, неважливо чи скоїть людина правопорушення чи ні.

Такі збори є пережитком минулого. Тепер, коли у користувачів є широкий доступ до різних платних сервісів як Netflix чи Youtube music, немає потреби застосовувати додаткові стягнення з користувачів. В ЄБА пояснили як працює стрімінговий сервіс:

• навіть якщо він дозволяє завантажувати частину контенту на пристрій користувача, така копія не є постійною (це є умовою для стягнення збору);
• правовласники вже отримали роялті від провайдера сервісу, тому їх майновому інтересу не завдана шкода.

"36% власників смартфонів, які переглядають відео та слухають музику, не використовують їх для зберігання файлів, і лише 15% користувачів електронних книг друкують книги на принтері. Відрахування ж хочуть стягувати з усіх легально ввезених або виготовлених не території України пристроїв та носіїв," – йдеться у звіті ЄБА.

Як це вплине на ринок техніки в Україні

В асоціації наголошують, що збір стягується лише з легальних телефонів. В Україні ж кожен третій смартфон – нелегальний. Оскільки підвищення збору призведе до зростання цін на смартфони, в ЄБА очікують, що нелегальний ринок техніки через це зросте. По суті страждатимуть від такого закону законослухняні українці які купують офіційні девайси та не крадуть контент.

Коли почнуть стягувати збір

Поки що переговори тривають. Через карантин їх тимчасово призупинили і відновлять по завершенні. ЄБА пропонують відмовитися від закону у 2020 через кризу, від якої і так страждають виробники та продавці. Більше того, це не дасть техніці подорожчати. Натомість в УМА стверджують, що автори пісень чи текстів від кризи страждають не менше, а тому повинні отримувати гроші за контент.

Тож поки що ці збори не діють, але після завершення карантину переговори, що розпочалися у квітні, продовжаться.

Як було в Ізраїлі

В Ізраїлі місцева організація, що представляла інтереси правовласників, теж хотіла ввести відповідний збір. Дійшло навіть до суду, коли ACUM підняв збір втричі, а радіомовники відмовилися платити. У 2020 суд відмовив у піднятті збору, бо, по-перше, таке підняття немає економічного обґрунтування, по-друге, такий тариф не використовують у сучасній міжнародній практиці.

Досвід Іспанії

Дослідження, яке провели в Іспанії показує, що втрати правовласників далекі від того, скільки стягують з покупців за можливе копіювання контенту.

Лише 1,6% користувачів робили копії на CD чи інший носій, а 0.9% респондентів копіювали фільми. Стягнутий збір за приватне копіювання в 7-10 разів вище, ніж фактична шкода, завдана приватним копіюванням в Іспанії,
– йдеться у звіті Європейської бізнес-асоціації.

Яка ситуація з піратством в Україні

• В Україні поки погано контролюють піратство. Близько 90% користувачів інтернету використовують піратський контент.
• Майже 70% завантажують файли з нелегальних ресурсів.

Зважаючи на ці дані, закон про збір за приватне копіювання – неефективний, адже він регулює копіювання легального контенту, чого в Україні мало.