Народовладдя від Зеленського: плюси та мінуси нового закону президента

Верховна Рада ухвалила в першому читанні президентський законопроєкт про народовладдя.

DW з'ясовувала, що дасть закон у разі остаточного затвердження.

Верховна Рада України в четвер, 18 червня, ухвалила в першому читанні поданий презиеднтом Володимиром Зеленським законопроєкт про народовладдя через всеукраїнський референдум.

Документ є першим з анонсованих раніше командою президента законопроєктів із пакета ініціатив про народовладдя.

Він був визначений Зеленським як невідкладний.

Згідно з Конституцією України, народне волевиявлення в країні здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.

Якщо інші форми нині працюють, то проведення референдумів в Україні заблоковане, оскільки два роки тому Конституційний суд (КС) визнав нелегітимним та таким, що суперечить Основному закону ухвалений у 2012 році закон "Про всеукраїнський референдум".

Внаслідок цього у законодавстві утворилася прогалина, і українці не можуть вирішувати на референдумах жодних питань.

Хоча у Конституції прописано, що виключно на всеукраїнських референдумах вирішуються питання про зміну території України, а також затверджуються зміни до Основного закону у розділах І, ІІІ та XIII.

Тут йдеться про загальні засади, вибори і сам референдум, а також правосуддя.

При цьому референдум не допускається щодо законопроєктів з питань податків, бюджету та амністії.

Рушниця на стіні.

Тож Володимир Зеленський має намір заповнити правовий вакуум і реанімувати механізм народовладдя через референдум.

Але водночас він пропонує народним депутатам додати ще один аспект, за яким українці можуть ініціювати референдум: це скасування якогось з законів чи окремих положень закону.

Ініціювати референдум зможуть партії та громадські організації.

Новацією законопроєкту Зеленського є також те, що з'явиться можливість проводити референдум через електронні процедури, зокрема і електронне голосування.

Для цього законопроєктом передбачено створення автоматизованої інформаційно-аналітичної системи.

"Це питання розроблялося на основі вивчення зарубіжного законодавства та досвіду його застосування щодо електронних голосувань, насамперед європейських держав", - пише у пояснювальній записці свого законопроєкту Володимир Зеленський.

Аналітики кажуть, що такий законопроєкт потрібен, у ньому виправляються помилки, допущені у скасованому КС законі.

Експерт з конституційної реформи, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко порівнює майбутній закон про референдум з "рушницею на стіні".

"Нехай вона висить, щоб всі знали, що вона є.

Якщо хтось зазіхне на наші права, то ми нею скористаємось", - каже Коліушко.

Він відзначає важливість цього інструменту.

"Однак якщо парламент відривається від народу і ухвалює не ті закони, то народу немає іншого виходу, як повстання.

То закон дозволяє провести це повстання у вигляді референдуму", - зауважує експерт.

Референдум за російським сценарієм?.

Разом з тим його бентежить, що нинішній законопроєкт президент визначив як невідкладний на тлі повідомлень з Офісу президента про інтенсифікацію переговорів з Росією та представниками ОРДЛО щодо миру на Донбасі шляхом поступок з боку української сторони.

"З’являється новий інструмент, і всі будуть думати, як ним скористатися на свою користь", - застерігає Ігор Коліушко.

Експерти відзначають, що проросійські сили можуть через референдуми посилити проросійські настрої в Україні, зокрема знову піднімати питання про статус російської мови, про відносини з Росією.

"Поряд з механізмом народовладдя референдум може бути і суперечливим механізмом.

Враховуючи те, що в Україні є сильні проросійські партії, деякі українські ЗМІ є залежними від російських фінансів, то нас чекатимуть спроби референдумів за російським сценарієм", - не виключає голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

Як уже заявив на початку червня в ефірі телеканалу ZIK перший президент України Леонід Кравчук, першим питанням на референдумі могло би бути питання про територіальну цілісність України.

"Я думаю, що було би добре винести питання врешті-решт про війну і мир, про територіальну цілісність України, тому що це питання ми дебатуємо вже десь п'ять років, але віз і нині там", - сказав Леонід Кравчук.

Електронний цифровий підпис убезпечить?.

Щоправда, у законопроєкті передбачені запобіжники щодо проведення антидержавних референдумів.

Передбачено, що у випадку ініціювання референдуму, на розгляд якого виносяться антиконституційні питання, останні можуть бути передані на розгляд до Конституційного суду.

Якщо КС виявить, що питання суперечать Конституції, він може зняти їх з розгляду чи скасувати референдум взагалі.

Утім, визначати "антидержавність" питань будуть тільки представники влади - звернутись до КС зможуть лише президент чи 45 народних депутатів.

Разом з тим Олексій Кошель наголошує, що електронне голосування на референдумі є позитивним нововведенням, яке може убезпечити голосування від маніпуляцій з підписами, адже збір підписів про ініціювання референдуму та електронне голосування передбачають використання електронного цифрового підпису.

Разом з тим, він вважає, що реалізувати цю новацію практично не можливо, оскільки тільки для ініціювання референдуму за народною ініціативою потрібно назбирати 3 мільйони підписів українців.

Натомість цифровий підпис зараз мають дуже мало українців і не факт, що вони захочуть підписатися під тією чи іншою ініціативою, винесеною на референдум.