Колектив ТСН попрощався зі своєю мамою

Мама ТСН – саме так колектив «Телевізійної служби новин» відгукувався про Олену Несміян.

Вона почала працювати в ТСН у 1997 році, була однією з випускових редакторів першого випуску програми.

У 2005-2006 роках була головною редакторкою програми.

Згодом обіймала різні керівні посади в редакції.

Останні десять років була головною продюсеркою ТСН, фактично заступницею директора департаменту інформаційного мовлення «1+1» Сергія Попова.

Професіоналізм і досвід Олени шанували колеги з інших каналів.

У 2018 році її обрали головою Гільдії інформаційного, спортивного та суспільно-соціального телевиробництва Української телевізійної академії.

Олена Несміян звикла допомагати рятувати життя людей, реалізовуючи благодійну ініціативу «ТСН.

Пропускала ці сюжети крізь себе, згадують її колеги.

Та її життя обірвала 19 червня стрімка хвороба, з якою вона боролася останні два місяці.

22 червня колектив ТСН попрощався зі своєю мамою.

Церковний обряд відспівування в Спасо-Преображенському кафедральному соборі провів митрополит Переяславський і Вишневський Православної церкви України Олександр (Драбинко).

Мама Олени Несміян Розалія-Неллі Вікторівна та доньки-близнючки.

Алла Мазур (ведуча "ТСН.

Тиждень"), Наталія Нагорна (журналістка ТСН), Костянтин Грубич (телеведучий).

Алла Мазур: «Струнке довгоноге дівчисько, азартне і модне… В моїй пам’яті – ти особливо і не змінилась.

Хоч для більшості ти – «мама ТСН».

А для мене – все та ж Лєнка.

Лєна Несміян.

Перша, про кого я подумала в 96-му, коли Саша Ткаченко запитав, кого варто запросити в ТСН з тодішніх новин на УТ.

Ми там кілька років працювали в парі: ти – випусковий редактор, я – ведуча.

Так і продовжили – в щоденному ТСН.

З тобою завжди було легко, зрозуміло і надійно.

Бо інтерес до всього навколо – був однаковий.

Бо говорили однією мовою і розуміли один одного з півслова.

Бо хотілося встигнути скрізь, не пропустити найцікавіше і розказати так, як ніхто більше.

Цей внутрішній виклик і драйв був у тобі завжди.

І це була певна «формула крові» для всіх, хто потрапляв в ТСН…».

Колеги Олени Несміян.

Другий праворуч - голова правління "1+1 медіа" Ярослав Пахольчук.

Команда операторів ТСН.

Олександр Шилко: «…Заходишь такой в ньюзрум, а она – вдруг грустная.

Что такое? На неё не похоже.

А, ясно! Читает письма зрителей.

На столе – конверты – всё проходило через нее.

Как всегда – читает вдумчиво.

Были и смешные письма – «прокрутите еще раз сериал такой-то», «почему так много показываете рекламы?» Но большинство – с бедами, просьбами, жалобами на несправедливость.

И Лена - откликалась.

Она утверждала темы из сострадания.

Не по принципу «будут смотреть/не будут смотреть».

Я это видел.

Я видел, как она держала листки этих писем и не могла их положить на стол.

Физически не могла.

Пока тема не пойдет в работу.

Сколько таких писем прошло через неё? Да если хотя бы одна тема в день была утверждена – умножьте на 365 дней в году да на более чем 20 лет… Сколько людей в Украине благодарны за помощь, оказанную сюжетами, и даже не догадываются, что помощь эта исходила от нее…».

Команда ТСН: Ірина Павленок, Елла Білостоцька (шефредакторка), Марина Кириєнко, Валерія Ковалінська, Тетяна Фруктова, Анатолій Швед та інші.

Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики, почесний президент "1+1 медіа".

Ольга Кашпор: «Лєн, ти завжди знала, як все встигнути.

І як розрулити, щоб ніхто не образився.

І відправляла усіх до найкращих лікарів – щоб усі були здорові...

Все пам'ятала…».

Анна Ткаченко, керівниця "1+1 Digital та Інновації".

Анна Ткаченко: «Ты не только Мама ТСН, ты человек, без которого невозможно представить 1+1».

Святослав Родюк (журналіст), Ярослав Пахольчук (голова правління "1+1 медіа"), Сергій Кравченко (виконавчий продюсер ТСН).

Тетяна Коваленко: «…Це вона спочатку не взяла мене на “плюси” (незріла, мовляв) а через 2 роки таки взяла і стала, як і решті (а, може й не так як решті, а по-особливому) моєю мамою.

Коли на роботі і днюєш і ночуєш, коли власної сім’ї ще не було, а батьки далеко.

Вона заміняла усіх….

…Коли я йшла з “плюсів”, набільше я боялася прощатися з Лєнчиком.

Оці мої сльози нон-стоп я би не змогла скерувати ні в яке русло.

У неї тоді була відпуска і мені пощастило піти, не прощаючись.

Але пам‘ятаю, як півгодини тоді писала смску з двох речей.

Просила пробачення, що йду, і писала, як сильно її ціную і люблю.

Наскільки це можна написати Людині із дивовижними здібностями мамо-керівника (тримати в голові таймінг, теммінг і плеймінг 50-ти знімальних груп і кожному йти назустріч…».

Команда ТСН: Мар’яна Воронович, Ольга Пахар, Інна Сотнікова, Сергій Моргун та інші.

Ірина та Артем Обловатні та Валентина Яськів (координатори ТСН).

Ольга Червакова: «…Людина, яка могла сказати "ні" так, що на неї неможна було образитися.

Людина, яка не могла сказати "ні", якщо людяність переважала суто професійні аргументи.

Людина, яка робила свою роботу в будь-якому гармидері, навіть якщо на голові чужі діти співають колядки, компи зависли, а перший сюжет не змонтований за п'ять хвилин до ефіру.

Інтелект, швидкість мислення, високі моральні якості і круте почуття гумору рідко так поєднуються в одній людині.

І ще – вона робила все з невимовною легкістю, наче так і має бути….

…Сьогодні осиротів не ньюзрум – осиротіла професія.

Дякую, що ти вчила нас ставати дорослішими.

Не лише в журналістиці, а й в усьому соціумі таких, як ти – все менше і менше».

Сергій Кравченко, виконавчий продюсер ТСН (другий ліворуч).

Катерина Коберник: «Единственный раз я посмотрела на работу человека в медиа и подумала, что с этим невозможно справиться и повторить.

Незаменимые бывают.

Лена, это ты.

Все будут очень скучать».

Колеги Олени Несміян.

Наталя Нагорна: «Це було дуже світле прощання.