Ціла третина українців все ще шкодує про розпад СРСР, – опитування

Ціла третина українців все ще шкодує про розпад СРСР, – опитування.

22/06/2020 - 13:00.

.

Третина опитаних українців шкодує про розпад СРСР.

Такі дані соціологічного опитування, проведені з 24 до 31 травня, оприлюднив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).

Так, половина українців (50%) не шкодують про розпад СРСР, але при цьому кожен третій (33,5%) жалкує.

Якщо на заході України переважна більшість населення не шкодують (69% проти 15%), то в центрі співвідношення – 51% до 32%.

На півдні, сході і Донбасі переважають ті, хто шкодує про розпад СРСР: 41,5-49% залежно від регіону проти 35-39% тих, хто має протилежну думку.

В прес-релізі КМІС для порівняльного аналізу також включені результати опитування в лютому 2020 року російської недержавної дослідницької організації «Левада-Центр».

То ж, у Росії ситуація майже дзеркально протилежна: 65% росіян шкодують про розпад СРСР, не шкодують – 26%.

За даними опитування КМІС, серед електорату кандидата на пост президента України Юрія Бойка 81,5% опитаних шкодують проти 10%, які не шкодують.

Найменше жалкують за СРСР виборці Петра Порошенка (4% шкодують проти 88%, які не шкодують).

Серед виборців Володимира Зеленського 53% не шкодують проти 29%, які шкодують.

При цьому в КМІС зазначають, що виборці Зеленського мають погляди, близькі до поглядів населення України в цілому.

Переважно не шкодують про розпад СРСР також виборці Ігоря Смешка і Анатолія Гриценка.

У випадку виборців Юлії Тимошенко і Олега Ляшка приблизно однакова кількість тих, хто шкодує і не шкодує про розпад СРСР.

За даними опитування, серед молоді (у віці до 30 років) 14% шкодують про розпад СРСР, але серед осіб у віці 70 років і старше – 50%.

Крім того серед тих, хто своєю етнічною належністю називає «українець», 30,5% шкодують проти 67% серед тих, хто називає себе «росіянин».

В КМІС зазначають, що помітно більше людей на півдні, сході і Донбасі ідентифікують себе як «росіянин», тому здебільшого різниця пояснюється регіоном, а не лише, власне, етнічною належністю.

«Втім, зв’язок з саме етнічною належністю зберігається: якщо брати окремо південь, схід і Донбас, то серед «українців» регіону 43,5% шкодують про розпад, серед «росіян» – 71,5%», – зауважують соціологи.

Серед тих, хто переважно спілкується українською мовою, 26% шкодують, серед тих, хто російською мовою, – 44%.

У цьому випадку значною мірою різниця пояснюється саме регіоном, а не, власне, мовою.

Так, серед українськомовних жителів півдня, сходу і Донбасу 48% шкодують про розпад, серед російськомовних жителів – також 48%.

На заході і в центрі сумарно 21% українськомовних і 36% російськомовних шкодують про розпад СРСР.

Серед найбідніших громадян 56% шкодують про розпад СРСР, серед найзаможніших – 17%.

«Здебільшого опосередковано впливає вік, оскільки серед бідніших громадян більше людей старшого віку.

Утім, при врахуванні віку все одно зберігається незалежна тенденція, що чим заможніші громадяни, тим менше вони шкодують про розпад Радянського Союзу», – підсумовують в КМІС.

Серед осіб з вищою освітою 23% шкодують, серед осіб з нижчою освітою – 37-42%.

Також, на думку соціологів, у цьому випадку опосередковану роль відіграє вік (чим молодші респонденти, тим вищий рівень освіти серед них), але навіть при його врахуванні зберігається тенденція, що люди з вищою освітою менше шкодують про розпад СРСР.

35% респондентів вважають, що перебування України у складі СРСР принесло їй більше користі, ніж шкоди (а в 2013 році таких було 48%); про більшу шкоду зараз говорять 28% респондентів (а в 2013 році таких було 18%).

Вибірка репрезентативна для дорослого населення України (віком 18 років і старше).

До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей.

У перебігу опитування проведено 2000 інтерв’ю.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,2% – для показників, близьких до 50%, 2,1% – для показників, близьких до 25%, 1,4% – для показників, близьких до 10%.