Японія проти Китаю: кому дістануться спірні острови

Через що виникла суперечка?

Спірні острови Сенкаку / Фото South China Morning Post

КНР постійно ставить під сумнів приналежність островів до Токіо і префектури Окінава. Вони знаходяться у 1200 милях (1931 км) на південний захід від Токіо. Їх аргументація будується на такому доводі: китайці заселили Сенкаку – вісім нині незаселених островів та скелі – раніше, ніж японці. Перші рибалки ловили рибу біля них ще у 1400-х роках, кажуть китайські хроніки.

Перший лідер самопроголошеної Республіки Чан Кайши не ставив це питання, бо залежав від допомоги Вашингтону. 

Японія у свою чергу наголошує, що подібна поведінка почалася лише з 1970-х, коли знайшли можливі поклади нафти та газу, а до того Китай не оспорював суверенітет Сенкаку. Острови мають стратегічне значення: через них проходять судноплавні шляхи, там розташовані багаті риболовецькі угіддя, потенційні запаси нафти та газу.

Щоб розібратися у історично-політичній суті питання, 24 канал звернувся до директора Дипломатичної академії ім. Геннадія Удовенка і нещодавно призначеного посла України в Японії Сергія Корсунського.

Він сказав, що "острови Сенкаку вже досить давно є предметом територіальної суперечки між Японією і Китаєм". Колись там жило під 200 людей, але вони поїхали у 1940-х.

Наразі це просто скали, де немає ані людей, ані ділової активності. Раніше там було риболовецьке підприємство Японії, – розповів Корсунський.

Можливий конфлікт та військове будівництво

Японський військовий літак над одним з островів / Фото Defense News

Варто згадати кілька важливих дат. У 2012 році Японія взагалі придбала три з семи островів у приватної особи та націоналізувала їх. Це викликало хвилю протестів у Китаї.

Військові питання, що огортають острів, 24 канал розбирав разом з головним консультантом відділу воєнної політики Національного Інституту Стратегічних досліджень Миколою Бєлєсковим.

Він пояснив, що "як такого, військового будівництва на островах не відбувається", бо КНР їх не контролює для такого кроку, а Японія утримується від мілітарізації. "Ціль Китаю при цьому – домогтися домінування у локальних конфліктах в прибережних водах", – пояснює пан Бєлєсков.

Море як зона конфлікту між наддержавами / Фото News.com.au

Потенційно ця територія може стати місцем конфлікту між США та Китаєм за домінування у Східно-Китайському морі. США мають захищати Сенкоку, бо це – японська територія. Але цей факт ще більше ускладнює ситуацію, бо Вашингтон теж конфліктує з Китаєм на цьому театрі.

Вільям Чонг, старший науковий співробітник Інституту ISEAS Юсуф Ісхак у Сінгапурі, чудово підкреслив це для CNN: "Східно-Китайське море – горюча суміш історії, честі та території". Ризик випадкової ескалації тут високий і країни до неї відповідно готуються.

"Самі по собі острови є обєктом, а не інструментом протистояння. Тобто володіння ними із подальшою мілітаризацією не дає жодній із сторін значних військових переваг", – підкреслив Микола Бєлєсков. Але питання володіння Сенкаку/Даоюйдао є питанням статусності й лідерства в східній Азії.

Хто зможе навязати свої правила гри щодо цих островів той і головний в східній Азії. А із військової точки зору їх значення невелике, – наголосив аналітик. 

Небезпечне рішення: що саме змінить новий закон про острови

Політика Японії та Китаю у регіона наближає його до конфлікту / Фото PRI

Asahi Shimbun, впливова японська газета, вказала: у цьому ж законі закріплений японський суверенітет над островами.

Китай відреагував миттєво: "Зміни можуть лише ускладнити ситуацію та створити ще більше ризиків для кризи”. Так провладному виданню Global Times сказав Лі Хайдун, професор міжнародних відносин з Університету закордонних справ.

Щоб показати силу, Китай відправив у регіон свою берегову охорону і знову нагадав, що вважає острови своїми, а рішення влади міста – провокацією. Флот КНР вже 70 діб поспіль фіксується біля островів. У травні 2020 року китайська берегова охорона навіть переслідувала японський рибальский човен. 

Потенційно, каже пан Корсунський, суперечка навколо островів "може ускладнити відносини між КНР і Японією. Є ознаки того, що загостренням ситуації на кордоні з Індією і тепер з Японією КНР дає зрозуміти, що усвідомлює свою силу і переходить у наступ".

Водночас, зазначає дипломат, реально очікувати силового сценарію варто лише тоді, коли відбудеться якесь фізичне захоплення островів китайськими силами, наприклад, висадка або спроба організувати якусь діяльність.

Поки що найбільший вияв агресії на материковому Китаї – це жбурляння сміття в сторону посольства Японії у Китаї, нальоти на японські магазини та ресторани та перекидання японських машин. Але подальша ескалація все ще можлива.

"Думаю, сторони утримаються від подібних кроків, – зазначив Сергій Корсунський. – Але не дарма у Японії вже серйозно думають про зміну статусу сил самооборони і навіть про внесення змін у Конституцію з тим, щоб посили власні оборонні можливості".

Подібні суперечки ніяк не наближають сторони до вирішення проблеми остаточно, резюмував пан Корсунський. Наразі немає підстав вважати, що для цього є політична воля. Кожна з сторін буде наполягати на своєму.