Боротьба з COVID-19, агресивна політика Росії і протидія фейкам: найважливіше з зустрічі НАТО

До конференції приєдналися й колеги з держав-партнерів: Швеції, Фінляндії та Австралії, а також Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ та безпеки Жозеп Боррель. Про що дискутували очільники оборонних відомств та які рішення затвердили – у програмі "Фактор безпеки" на 24 каналі.

Питання боротьби з COVID-19

Без представницьких автомобілів, репортерів та посилених заходів безпеки – міністри оборони країн Північноатлантичного альянсу обговорили найактуальніші виклики сьогодення. Переговори віртуальні – через пандемію формат зустрічі змінили. Серед головних питань – боротьба з коронавірусом.

"Ми докладаємо всіх зусиль, щоб наші війська були готовими дати відсіч будь-яким загрозам. Важливо, щоб криза у царині охорони здоров'я не перетворилася на безпекову", – прокоментував генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

Єнс Столтенберг / Фото з відкритих джерел

Підготовка до другої хвилі захворювання

Вакцини від коронавірусу досі не винайдено, а країни світу поступово відкривають кордони. Тож у НАТО готуються до нової хвилі захворювання. Навесні Північноатлантичний альянс скоординував свої зусилля для боротьби з небезпечною інфекцією. Літаки НАТО регулярно доправляли обладнання та медикаменти до уражених вірусом регіонів, а військові Альянсу – допомагали зводити польові шпиталі для тяжкохворих.

У Міжнародних миротворчих сил НАТО у Косові – KFOR– і досі чимало роботи. Замість звичних завдань – розмінування та пошуку вибухових пристроїв, військові розвозять захисні засоби до лікарень Косово. Співпрацюють із благодійними організаціями, зокрема Червоним Хрестом.

Я пишаюся, що країни Альянсу доклали зусиль для боротьби з пандемією, допомагали одна одній медичним обладнанням. Це знак єдності і солідарності в Альянсі,
– наголосив Єнс Столтенберг.

У НАТО кажуть, що готові залучити всі ресурси і в разі повторного масштабного спалаху. Міністри оборони країн Альянсу затвердили план допомоги союзникам і партнерам. Головна його частина – логістика. НАТО має величезну кількість техніки: авіацію, кораблі та бойові машини, а також склади. 

Їх можна заповнити найнеобхіднішим у разі другої хвилі. Антисептики, ліки, апарати штучної вентиляції легенів можна підготувати заздалегідь, а потому оперативно перекинути у "гарячі точки". Крім того, в НАТО домовилися сформувати спеціальний фонд і придбати потрібне для медиків спорядження.

"Світові організації з охорони здоров'я застерігають про другу хвилю пандемії. Альянс готовий надати міцну підтримку суспільству в разі повторного спалаху", – зазначив генеральний секретар НАТО.

Допомога інженерів у боротьбі з пандемією

До боротьби з коронавірусом у НАТО готові залучати і провідних науковців. Агентство підтримки та закупівель Альянсу ще навесні підписало контракт з італійськими інженерами. Вони розробили оригінальне обладнання для лікування коронавірусу.

Дослідники пропонують використовувати акваланг – як альтернативу апаратам штучної вентиляції легенів.

Ми знайшли рішення, як допомогти лікарням у найпотрібніший момент. Ми перетворили акваланг на апарат для кисневої терапії,
– розповів інженер Крістіан Фракаччі.

Звичайну маску для дайвінгу вдосконалили, зокрема замінили клапани. Усі деталі надрукували на ЗD-принтері. Акваланг можна підключати до помп, що забезпечують подачу кисню.

Розробку вже успішно застосовують в італійських лікарнях. Результатом й інженери, й медики задоволені. Кажуть, що апарат ефективний, щоб подавати кисень хворим.

Інженери перетворили акваланг на апарат для кисневої терапії / Скриншот з відео

"Необхідні для роботи елементи ми виготовляємо за допомогою 3D-друку. Завдання апарату – подавати кисень пацієнтам. Наше відкриття допоможе значно зекономити ресурси", – зазначив інженер Алессандро Розеолі.

Військові навчання НАТО в умовах пандемії COVID-19

Пандемія коронавірусу стала найбільшим викликом для Альянсу з часів Другої світової війни – кажуть у НАТО. Однак інші загрози безпеки нікуди не зникли. Коронавірус не зв’язав руки терористичним організаціям, не вщухли й багаторічні конфлікти.

Тож Альянс і надалі підтримує свої сили у боєготовності, військові НАТО готові в разі потреби захищати рубежі союзників. Для цього повсякчас відточують свої навички під час навчань.

Вибухи та постріли лунають на полігоні поблизу латвійського міста Адажі. Військові мультинаціонального батальйону НАТО вдосконалюють бойову підготовку. Піхота відпрацьовує стрільбу та кидання гранат, танкісти налаштовують зброю. Усе для того, щоб бути готовими максимально швидко і без втрат відбити атаку ворога.

Наші завдання не змінилися. І навчання зараз потрібні, як ніколи. Адже ми маємо бути спроможними та готовими допомагати суспільству та органам влади,
– прокоментував командир механізованої ударної бригади Латвії Сандріс Гаугерс.

Очолює батальйон – Канада. У складі групи – понад тисяча військових з цієї країни, а також армійці з Албанії, Чехії, Італії, Чорногорії, Польщі, Словаччини, Словенії та Іспанії.

За командою військовослужбовці танкового підрозділу займають місця в бойових машинах і висуваються на вогневі позиції. Їхнє завдання – зайняти лінію оборони. Екіпажі демонструють чітку та злагоджену роботу.

Як проходять військові навчання НАТО / Скриншот з відео

За словами Горда Елліота, військового королівських збройних сил Канади, це унікальна можливість відпрацювати взаємодію усіх екіпажів, з різних країн, планувати дії в межах однієї бойової групи.

Вирішення питання щодо агресивної військової політики Росії

Серед головних питань зустрічі – й агресивна політика Росії. Москва не приховує і нарощує свій військовий потенціал. Зокрема, продовжує розробляти і розгортати ракети 9М729 або SSC-8. Швидкість польоту таких снарядів висока, тож їх складно перехопити. Натомість НАТО прагне побудувати світ, вільний від такої небезпечної зброї.

"НАТО реагує зважено та помірковано на кожен небезпечний крок. Розгортання систем SSC-8 призвело до розірвання ракетного договору торік. Ми докладаємо зусиль для нерозповсюдження такої зброї", – пояснив генеральний секретар НАТО.

Політика ядерного стримування і протиповітряної оборони НАТО

І надалі важливою складовою політики Північноатлантичного альянсу залишається ядерне стримування. НАТО прагне запобігти конфліктам. Тож після завершення "холодної війни" вже скоротив кількість ядерної зброї в Європі на 90 відсотків. І це не межа.

"НАТО не відповідатиме дзеркально на агресивні дії. Ми не маємо жодного наміру розв’язати конфлікт", – розповів Єнс Столтенберг.

У НАТО готові посилювати і протиповітряну оборону. Союзники пообіцяли збільшити кількість американських зенітних ракетних комплексів Patriot. А також домовилися інвестувати у створення винищувачів п'ятого покоління.

Військові можливості окремих країн мають бути інтегровані до спільної протиповітряної та протиракетної оборони НАТО. Адже національні інтереси союзників тісно пов’язані з пріоритетами Альянсу,
– зауважив генеральний секретар НАТО.

Зенітний ракетний комплекс Patriot / Фото Вікіпедія

Боротьба з дезінформацією і фейками

Не лише війни та конфлікти можуть загрожувати миру. Дезінформація, маніпуляції фактами та фейкові новини стали реаліями сьогодення. В умовах пандемії неправдиві відомості можуть завдати серйозної шкоди країнам та підірвати довіру населення до влади – вважають у НАТО.

"Ми фіксуємо величезні обсяги дезінформації щодо коронавірусу. Пандемія – золоте дно для численних маніпуляцій", – зазначила фахівець з питань оборони організації науки та технологій НАТО Ріту Джілл.

Найшвидше фейки поширюються через телебачення та соціальні мережі, – кажуть в Організації з питань науки і технологій НАТО. У цьому дослідницькому центрі вивчають, як дії в інтернеті впливають на інформаційне середовище.

За словами Ріту Джілл, фахівця з питань оборони організації науки та технологій НАТО, метою дослідницької групи є з'ясувати, як впливають на галузь безпеки дії у всесвітній мережі.

Ми можемо визначити суб’єктів, які поширюють фейки, зрозуміти, що є об'єктом для маніпуляцій та розробити стратегії ефективної боротьби з дезінформацією,
– зазначила вона.

Фокус сучасних конфліктів поступово переходить у кіберпростір – вважають у НАТО. Хакерські атаки можуть завдати не менше шкоди національній безпеці, ніж пряма військова агресія. Щоб захистити інформаційний простір, Альянс співпрацює не лише з союзниками, але й з партнерами, зокрема Швецією та Фінляндією.

"Північноатлантичний альянс готовий у будь-який момент захистити союзників. Ми розширюємо власні ресурси та інвестуємо у сучасні технології. Ми знову і знову доводимо, що наші сили завжди перебувають у боєготовності", – наголосив Єнс Столтенберг.

Міністри оборони Альянсу домовилися і надалі адаптувати до нових викликів збройні сили, систему розвідки та програму військових навчань. Адже НАТО буде змінюватися доти, доки змінюватиметься світ.

Більше про те, хто допомагає налагоджувати комунікацію між партнерами НАТО, – дивіться у програмі.