Не платиш за комуналку – заборонять подорожувати: депутати вигадали спірний закон

Які зміни очікують на українців у випадку ухвалення запропонованого законопроєкту про посилення відповідальності за несплату комірного, – в матеріалі 24 каналу.

Недосяжна комуналка

Як повідомляє Державна служба статистики, заборгованість населення за спожиті житлово-комунальні послуги на 1 травня поточного року складає 63,1 мільярди гривень.

Українці заборгували за такі комунальні послуги:

• постачання та розподіл природного газу – 25,6 мільярди гривень;
• постачання та розподіл електричної енергії – 5,9 мільярди гривень;
• централізоване опалення та гаряче водопостачання – 20,5 мільярди гривень
• водопостачання та водовідведення – 5,3 мільярди гривень;
• утримання будинків та прибудинкової території – 4,9 мільярди гривень;
• вивезення побутових відходів – 0,97 мільярди гривень.

Депутати пропонують змінити покарання за несплату за комірне / Фото 24 канал

Так, нещодавно депутати внесли в Верховну Раду проєкт закону щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг.

Щоправда, директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко каже, що вже є закон, ухвалений ще 2003 році, який називається "Про реструктуризацію заборгованості з квартплати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію". Він все ще чинний.

В новому законопроєкті є спекуляція, мовляв, після 2003 року ухвалювався інший закон, який нібито перекреслив положення попереднього. Проте, закон від 2003 року чинний. Зараз можна подати заяву постачальнику комунпослуг і просити реструктурувати заборгованість,
– розповідає Олександр Сергієнко.

Що зробили автори нового законопроєкту? Вони взяли закон "Про виконавче провадження" і в частині, де йдеться про аліменти після кожного слова "аліменти" поставили через кому "заборгованість фізичної особи за житлово-комунальні послуги". Таким чином прирівнявши санкції статті, які застосовуються до аліментників й до боржників.

З огляду на прописані в проєкті санкції – це трохи занадто. Дуже багато боргів за комуналку вже накопичено. Якщо порівняти два останні опалювальні сезони, то борги населення за житлово-комунальні послуги склали 12 мільярдів гривень,
– говорить економічний експерт Віктор Скаршевський.

Також експерт додає – така ситуація свідчить, що не всім вистачило субсидій. Інакше не було б стільки боргів накопичено. Це непрямий показник, який демонструє, що субсидій не вистачало або не всі, хто їх потребує змогли їх отримати.

Покарати неплатників

У запропонованому депутатами законопроєкті передбачено посилення покарання для неплатників за комуналку.

Тим, хто має заборгованість за комуналку хочуть заборонити:

• виїздити за кордон;
• ходити на полювання;
• керувати автомобілем;
• користуватись зброєю вітчизняного виробництва тощо.

Як Нафтогаз потролив депутата через заяву про комуналку, дивіться тут:

Водночас, автори документу пропонують, щоб після його ухвалення українці з 1 жовтня мали змогу підписувати договори реструктуризації.

Це абсолютно зайва річ. За чинним цивільним правом, постачальники чудово подають до суду і стягують заборгованість, накладають арешти на боржників,
– вважає Олександр Сергієнко.

Експерт додає, що в країні мільйони боржників. У нас масове явище, коли люди не оплачують за опалення в зимовий період в повному обсязі (платять лише 50%), а потім влітку погашають заборгованість. Це прослідковується з даних Державної служби статистики. Якщо проаналізувати їх інформацію, то видно коливання: взимку недоплачують, а влітку переплачують. Таких боржників мільйони, якщо їм сказати – ці борги можна легко реструктурувати, то всі вони "ринуться" в теплокомуненерго, газконтори, водоканали тощо. Там утворяться черги і вони навіть фізично не зможуть обробити таку кількість заяв. Це непотрібно. Адже проблему складають так звані злісні неплатники. Здебільшого, йдеться про соціальні випадки в яких потрібно розбиратись в суді.

Натомість автори законопроєкту пропонують спрощену процедуру – без судового засідання карати неплатників. Тобто суддя виносить припис і за наявний борг, приміром, у вас забирають машину на шрафмайданчик.

"Нам не потрібні подібні заходи, тим паче в драконівському виконанні. Це лише додасть соціального напруження і роздратування в суспільстві. Якщо є бажання боротись із заборгованістю, треба усувати причину – розрив у спроможності населення платити і рівні тарифів", – додає Сергієнко.

За останні три роки нарахування зросли майже вдвічі, а заборгованість збільшилась втричі. На думку Сергієнка, це свідчить – перейдено певну критичну цінову межу за якою люди не можуть сплачувати. В наслідок, споживачі починають на чомусь економити, приміром, один місяць не заплатив за одну послугу, а інший за другу.

Проблема в тому, що не зважаючи на різке підняття тарифів, яке розпочалось в останні роки і надприбутки Нафтогазу ці кошти не інвестувались у збільшення видобутку природного газу в Україні. Обсяги видобутку якого впали, в порівнянні з 2015 роком,
– наголошує Віктор Скаршевський.

Хоч планувалось збільшити видобуток газу з 15 мільярдів газу у 2015 році, до 20 – у 2020 році. Тут вже маємо середньострокову проблему. Скаршевський зауважує, якщо ми хочемо щоб тарифи для населення були невисокі та економічно-обґрунтовані й прив'язані до українського газу, потрібно збільшувати його видобуток. Щоправда, цього не відбувається. До газу ж "прив'язані" тарифи на опалення. Адже у тарифах на газ приблизно 70% – складає вартість газу. Це в середньому по країні. Звісно, десь більше, а десь менше.

Взаєморозрахунки чи списання?

Тож, проблема є і щорік вона стає гострішою. На переконання економічного експерта, необхідно ухвалити закон, яким врегулювати усі ці накопичені борги.

Деяку частину необхідно списати, певну – реструктурувати, десь зробити взаємозалік (борги по зарплаті з комунальними заборгованостями). Щоправда, борги по зарплаті не такі вже й великі – приблизно 3 мільярди гривень. До вирішення проблеми потрібно підходити індивідуально,
– переконаний Віктор Скаршевський.

 У кожного свої причини несплати за комунальні послуги / Фото 24 каналу

На думку Скаршевського, є сім'ї з достойними доходами, але вони банально не бажають платити за рахунками. Їм списувати борги – не можна. Проте, наразі точно не можна сказати – який відсоток боржників має гроші, але не вважає за потрібне оплачувати рахунки, а у кого немає коштів на їх "погашення".

По-перше – необхідно вирішити питання з накопиченими боргами.

По-друге – привести тарифи до економічно обґрунтованих показників. Власне, як це записано в українському законодавстві. Бо зараз тарифи на газ для населення прив'язані до імпорту, зокрема до нідерландської біржі, і в принципі людям це вигідно. Проаналізувавши ціни на ній за останній рік, побачимо – ціни впали вдвічі. Йдеться про імпортний газ. З іншого боку – в Україні тарифи аж настільки не знизились. В будь-якому випадку, відбувається поступове зниження. На думку Скаршевского, їх потрібно відв'язати від імпортного паритету і все ж прив'язатись до українського газу, який дешевший за імпортний. Газу вітчизняного видобутку майже в повній мірі вистачає для задоволення потреб населення.

По-трете – якщо є неплатники, тоді вже коли формування ціни на послуги буде прозорим, можна запроваджувати більш жорсткі санкції за несплату. Не потрібно починати з посилення санкцій.

Сьогодні заборгованість за житлово-комунальні послуги складає 3 мільярди гривень. На думку Віктора Скаршевського, цей законопроєкт навіть не винесуть до зали парламенту. Це лише ініціатива кількох депутатів, бо напередодні місцевих виборів ніхто не буде "проштовхувати" такий проєкт, оскільки він негативно відобразиться на рейтингу.