Сорос як всесвітнє зло: для чого Медведчуку та Коломойському такі фейки

Про офіційні докази того, що Медведчук і Коломойський є партнерами ще й в медіабізнесі – у відеоблозі "Чесна політика" на 24 каналі.

Кум Путіна Віктор Медведчук виявився акціонером найбільш популярного телеканалу в Україні "1+1", де мажоритарний пакет належить одіозному олігарху Ігорю Коломойському. Акції Медведчука записані на його дружину Оксану Марченко, оскільки сам політик перебуває під санкціями США.

Про те, що "1+1" поступово сповзає в обійми російської пропаганди, я розповідав у попередньому випуску "Чесної політики". Але це вже не вперше трапляється в історії популярного телеканалу.

З чого почався вплив Медведчука на "1+1"

"1+1" був створений в середині 1990-х на ефірних хвилях другого каналу радянського телебачення. Його засновниками виступили двоюрідні брати Олександр Роднянський та Борис Фуксман.

Вони залучили в бізнес спадкоємця косметичної імперії та одну з наймасштабніших постатей у світовому єврейському русі, колишнього посла США у Австрії Рональда Лаудера.

Американський бізнесмен Рональд Лаудер / Фото Times of Israel

Про негласний вплив Медведчука на "1+1" говорили ще в 1990-х роках, коли він був впливовим політиком – перший віцеспікером Ради та главою Адміністрації президента Кучми. Медведчук начебто допомагав "плюсам" уникати проблем із ліцензіями.

За це "1+1" тримався лінії тодішньої влади, а напередодні виборів президента 2004 року канал перетворився на рупор кандидата Віктора Януковича. А частина інформаційного продукту виготовлялася прямо на пропагандистській кухні Медведчука.

І якщо повернутися подумки до далекого 2004 року в Україні, то ми там побачимо дуже багато схожих процесів, які зараз масштабувалися до всесвітніх розмірів. Фейки, якими зараз наповнені міжнародні медіа, вже тоді були на ефірних хвилях "1+1".

Тоді, в 2004 році, за сприяння Медведчука як керівника Адміністрації президента була запроваджена система жорстких циркулярів. Про те, що та в якій тональності має висвітлюватися на провідних телеканалах.

Це була технологія "темників". Їх привезла група російських політичних консультантів на чолі з Маратом Гельманом та Глібом Павловським, які працювали на Медведчука та його партію СДПУ(о) на виборах 2002 – 2004 років.

"Демонізація" Джорджа Сороса

І, як не дивно, одним з перших на собі відчув рецептуру Кремля, запроваджену "1+1", той самий Джордж Сорос, якого за ці 15 років було "демонізовано" в глобальних масштабах.

Коли він в 2004 році прибув до Києва, то його показували як експортера "оксамитових" революцій, а близькі до Медведчука "тітушки" закидали американського підприємця та філантропа презервативами з майонезом.

Американський бізнесмен Джордж Сорос / Фото DW

Відповідальність за це взяли на себе члени праворадикальної організації "Братство", лідер якої вів пропагандистське шоу якраз на каналі "1+1" за протекцією Медведчука. Там він висміював тодішнього проєвропейського кандидата на виборах президента Віктора Ющенка.

У підсумку Сорос пообіцяв обговорити в Нью-Йорку з американським власником каналу Роналдом Лаудером використання каналу "1+1" у внутрішньоукраїнських політичних війнах.

Я бачу спільні риси між Березовським і Медведчуком. Ці люди займаються не бізнесом, а вимагають гроші від інших підприємців за те, щоб вони мали можливість працювати,
– сказав Сорос в інтерв'ю мені в квітні 2004 року.

Показово, що на захист Сороса тоді стала Юлія Тимошенко, яка намагалася репрезентувати прозахідних виборців. "З ініціативи президентської адміністрації організовано кампанію з дискредитації та створення негативного образу Сороса в очах громадськості", – обурювалася тоді вона.

Проте минуло 15 років, і Тимошенко зараз стоїть пліч-о-пліч із Медведчуком у поширенні наративу про знищення України глобальними фінансовими спекулянтами.

Хто поширює міфи про "соросят"

Цікаво і те, що колись навіть Медведчук брав гроші у фонду Сороса в Україні – 87,5 тисяч доларів на проєкт тренінгу адвокатів у очолюваній ним організації.

Медведчук програв у 2004 році, адже через фальсифікацію виборів на користь його кандидата країну накрила хвиля Помаранчевої революції. І журналісти "1+1" вийшли в прямий ефір просити пробачення за брехню, яку вони поширювали країною декілька років.

Після того фіаско Медведчук на 10 років зник з політики та був реабілітований лише за влади Петра Порошенка. Накопичивши ресурсів для політичного камбеку, Медведчук став лідером партії ОПЗЖ, конвертувавши гроші, зв'язки та телеканали в політичний вплив. 

Зараз міф про Сороса та "соросят" став частиною принесеної з Росії пропагандистської міфології, яку паралельно поширюють депутати як Медведчука, так і Коломойського.

Депутат Олександр Дубінський, наприклад, не гребує репостити з ютуб-каналів російських шовіністів пропагандистські сюжети про Сороса. Хоча достатньо порівняти з оригіналом і видно, що член українського парламенту розганяє брудний фейк.

"Слуга народу" Олександр Дубінський / Фото LIGA.net

До нас цей наратив прийшов з Росії. Там їх називають "агентами іноземного впливу". В Україні автори істерії вирішили, що це дуже складне словосполучення і при адаптації до реалій провели схрещення слів "Сорос" і "поросята" – так і вийшли "соросята".

Кого раніше боявся Путін

При чому, раніше російська пропагандистська машина мала іншого антигероя. Пригадайте, 20 років тому роль Сороса виконував Збігнев Бжезинський. Він був радником з національної безпеки президента Джиммі Картера, який правив 40 років тому, ще до Рейгана.

Але ненавиділи його усі 1990-ті. Чому? Тому що саме Бжезинський поклав у основу американської зовнішньої політики принцип "без України неможливе відродження Радянського Союзу".

Американський політолог, соціолог і державний діяч Збігнев Бжезинський / Фото Willis Bretz

Бжезинський помер у 2017 році, але справа його живе: обидві американські партії підтримують незалежність України. Єдине – Бжезинський більше не підходить на роль опудала росіян та "гомосовєтікус" на території України, бо відійшов у інший світ.

10 років тому опудалом для росіян був Барак Обама та члени його адміністрації – Джо Байден, Майкл МакФол, Вікторія Нуланд. Їм приписували авторство сценаріїв так званих кольорових революцій, які відбулися в Грузії та Україні.

Хоча, до речі, тоді при владі була адміністрація Буша-молодшого. Та ці події налякали Путіна. Тож для того, щоб спрощено пояснити своїм громадянам, чому вибухнули дві колишні радянські республіки, Кремль вигадав історію про "експорт революції".

І от зараз на роль всесвітнього зла обрали 89-річного Сороса, який багато років підтримує демократичні інституції на території колишнього соціалістичного табору.

Якщо раніше таку маячню транслювали лише канали Медведчука, то з огляду на його присутність серед власників "1+1" є ризик, що будемо бачити дедалі більше схожих фейків і на каналі Коломойського.