Уран-порошок та замовчування правди: чи стане Росія ядерним звалищем

Вивезення відходів до Росії: що це означає та чому є небезпечним?

Зберігання "уранових хвостів" на свіжому повітрі / Фото Science Photo Library

Збіднений уран-порошок має меншу частку ізотопу урану-235, який є ядерним паливом та здатний до ланцюгової ядерної реакції. Його можна утилізувати як "радіоактивні відходи низького рівня", згідно з правилами Комісії ядерного регулювання США. 

Більша частина вантажу буде перевезена на електрохімічний комбінат у Красноярському краї, де є устаткування для переробки та подальшого збагачення урану. Після цього продукт продають на експорт. З того збіднілого, що лишилось, роблять паливо для реакторів. Принаймні, це офіційна російська версія у якій є сенс сумніватися. 

Щоправда, "Росатом" та МАГАТЕ не вважають цей вид копалин саме "радіоактивними відходами", бо ЗГФУ ще можна використовувати. І тут німецькі закони конфліктують з російськими, бо таки вважають ЗГФУ небезпечними відходами. Їх не можна вивозити! "Уренко" і вийшла на РФ, щоб не зберігати на німецькій землі та не шукати, як утилізувати. 

Тож що саме перевозили у Росію? Матеріал має неформальну назву "хвости збагачення". Фактично, це –нездатний до ядерних реакцій уран-238, більшою мірою. Під час збагачення природного урану, 238-мі ізотопи "відсіюються", так виникають "хвости". 

За словами екологів, вони дуже токсичні та небезпечні, особливо при разгерметизації контейнеру. Якщо таке станеться, то зона летального зараження бути на кілька кілометрів.

Набагато дешевше домовитись з росіянами, хоча РФ заборонено ввозити токсичні матеріали. Але у неї є проблеми зі зберіганням "хвостів", бо їх тримають на асфальті у контейнерах, які можуть піддаватися корозії. "Мінатом" ще на початку ХХІ століття повідомляв про сотні випадків разгерметизації. Це стається тому що наразі немає технологій, які б повністю знищували ці матеріали, їх можна хіба перевести у менш агресивний хімічний стан. 

"Росатом" планує позбавитись від усіх запасів ЗГФУ до 2080 року через будівництво купи нових реакторів. Але екологи та фізики сумніваються, що це реальна ціль. В корпорації сировину називають "паливом майбутнього", з неї планують видобувати фтор. Але є й темна сторона: з будь-якого урану над надшвидких реакторах можна штучно видобути плутоній, який використовують у атомних бомбах. 

І не лише Німеччина, а й Росія має подібні домовленості про "репатриацію" відходів з Білоруссю, Єгиптом, Туреччиною, Угорщиною та Фінляндією. 

Арктична проблема: ядерне паливо на Півночі Росії 

Північ Росії є радіаційно небезпечною зоною / Фото Barentsobserver

Але загрозу токсичні відходи створюють не лише у Сибіру та на Уралі. На Півночі РФ зберігаються тисячі тон ядерного палива, виведені зі складу флоту атомні підводні човні, у тому числі затоплені. Багато північних сховищ використовуються понад встановлений термін експлуатації.

Місця затоплення підводних човнів та ядерних реакторів / Карта  Business Insider

Небезпечно піднімати предмети, які містять ядерне паливо та радіацію, на поверхню. Але й тримати їх на дні теж не можна, тому гарного рішення поки немає, – розповів "Радіо Свобода" Рашід Алімов, директор енергетичної програми у "Грінпіс Росія". 

К-159 затонула, коли її вдарив літній буревій. Вона стояла на верфі в Мурманську, чекаючи своєї долі – її мали розібрати та порізати. Загинуло 9 моряків,але головне – сотні кілограмів урану пішли на дно. І К-159 така не одна – 17 тисяч об'єктів розкидані по всій полярній території, включаючи 18 ядерних реакторів. І хоча зараження від цього човна майже немає, його подальший розклад вже загроза, особливо це стосується реактора. Тоді радіація може потрапити до Кольскої бухти та в Мурманськ. 

Корпус К-159 / Фото polarjournal

У 1993 році спеціальна комісія, створена ще Борисом Єльціним, зафіксувала скидання токсичних відходів у води біля острову Новая Земля (згодом – одного з головних ядерних полігонів РФ – 24). Також забруднені були Карське та Баренцеве моря. Хоча це було заборонено Лондонською конвенцією від 1983 року, яку підписали США, РФ та інші країни. 

До 2029 року "Росатом" має очистити воду від небезпечних об'єктів, згідно указу президента Володимира Путіна. Незалежні російські та скандинавські експерти вважають це "кроком вперед", але не дуже зрозуміло, якою буде реалізація указу. 

Приховані катастрофи та радіоактивний слід

Об'єкт "Маяк" – ймовірне місце двох ядерних катастроф на території Росії / Фото Live Science

Росія має історію приховування ядерних аварій та катастроф, пише видання Bloomberg. Все почалось з народження російської (тоді ще радянської – 24) ядерної програми у 1943 році. Але як і СРСР, РФ воліє забути про кілька потужних аварій. Про Чорнобиль вже відомо багато, тож цю катастрофу світового масштабу ми пропустимо. Далі йдуть набагато менш відомі події. 

У 1957 році на заводі з розділення плутонію (ядерний об'єкт "Маяк") вибухнув бак, у якому були радіоактивні відходи. Вибух спричинив радіацію над 22 селами. Але про неї стало відомо лише у 1992 році, вже після падіння Радянського Союзу.

На території проживало 270 тисяч людей, але були евакуйовані лише 11 тисяч. Переселення остаточно закінчилося у 2009 році.

За три роки до того, радянські війська влаштували тест своєї першої атомної бомби у Семипалатинську. Ціль була побачити, як армія буде воювати відразу після атомного вибуху. Точна кількість загиблих, поранених та підданих впливу радіації невідома досі, хоча біля місця вибуху жив 1 млн людей. Дехто спостерігав за випробуванням з дахів і став сліпим, у багатьох розвинувся рак. 

Карта поширення рутенію-106 у 2017 році з РФ до Європи / КартаLaw-in-Action

Вчені наполягають: лише переробка могла звільнити хлорид та оксид цього елемента. Вони мають пояснення: паливо переробляли зарано, може через два роки після використання, хоча потрібно через три. Виділення тепла у процесі призвело до вибуху (як і у випадку 1957 року – 24).

Росія офіційно не визнавала ситуацію, але про неї повідомили дослідники атмосфери з "Кільця п'яти". Першими на сполох забили італійці, помітивши перевищення рівня рутенію в Мілані, вперше після Чорнобилю його виявили в повітрі. Безпосередньої загрози життю людей немає, але довгострокові наслідки невідомі. У порівнянні з ЧАЕС виділення було маленьким. 

Вибух "супер-ракети" Путіна, північна Росія / Фото Business Insider

Ракета мала на заході назву Skyfall та є одним з нових видів озброєння, які планує розробити Володимир Путін.

Пізніше Росія назвала чотири ізотопи, які були виділені під час вибуху: стронцій-91, два види барію (139 та 140) та лантан-140. Всі вони народжуються у радіоактивних газах. РФ вводила в оману свій народ та весь світ, придумуючи все нову та нову дезинформацію. Цезій-137, на думку Грінпіс, теж був звільнений, але потрапив у море. 

Тож бачимо, що у Росії є проблеми з ядерною безпекою, але туди продовжують звозити відпрацьоване паливо та відходи, потенційно погіршуючи ситуацію, а стратегії її покращення наразі немає.