Рівняння на Путіна

Проведення святково-суїцидального параду прямо посеред карантину, коли в Росії більше півмільйона людей захворіли коронавірусом, дуже наочно ілюструє важливість так званої Великої вітчизняної війни для Кремля.

Зокрема, міф про ВВВ — це чи не остання річ, яка втримує Україну на орбіті колишньої метрополії.

Лишившись без політичних, економічних, культурних та релігійних зв’язків з Україною, Росія має всього два способи втримувати нашу державу від руху до цивілізації — фізичну агресію та «ментальне братерство».

От тільки брехня про актуальний «україно-російський народ» уже не продається, тож пропагандисти агресора просувають ретроспективну історію «єдиного народу переможця».

«Голубой огонек».

Головна небезпека культу так званої Великої вітчизняної війни полягає в тому, що його контрольний пакет акцій зберігається у Кремлі.

І коли РФ щось вирішує, «русскому міру» лишається тільки рівнятися.

Парад у Москві в цьому сенсі нагадує своєрідний «Блакитний вогник» — головний святковий захід для всього ментального постсовка.

Столичне шоу, покликане вразити провінціалів.

Саме на цей ефект працюють тематичні новини від «Страна.

ua» в дусі «В Москве дрон влетел в дуло танка и показал его кабину» чи «Появилось видео грандиозного салюта Победы на Мамаевом кургане в Волгограде».

У другій новині «Страна» також люб’язно перерахувала «известных артистов», які взяли участь у святковому концерті.

Очевидно, проросійський сайт скучає за єдиною естрадою.

Також акцент на вау-ефектах зробили «українські» «Вести»: «Парад Победы в Москве сняли из космоса».

Із теми параду у країні-агресорці почалося шоу «Український формат» на News.

One 24 червня.

Ведучі як могли підтримували міф про роль Росії як центра пострадянського світу.

Наприклад, перерахували всіх сімох проросійських лідерів, які взяли участь у заході, а відсутність інших списали на «пандемію».

А в попередні роки теж була пандемія? Крім того, ведуча Діана Панченко приписала Росії серйозні історичні повноваження: «Чому, як ви думаєте, не запросили на парад якраз лідерів України та Грузії? Чи не забирають у нас таким чином статус переможців?».

Звучить так, наче це Кремль вирішує, хто 75 років тому був переможцем, а хто — ні.

Андрій Лесик, член «ОПЗЖ», на цьому ж ефірі розповів, що спеціально обирав час для поїздки в Київ, аби подивитися російський парад.

І навіть сам хотів поїхати в Москву, проте втрутився карантин.

Хлопчик для биття російських токшоу Василь Вакаров в інтерв’ю на News.

One хотів, аби українські військові приєдналися до параду в Москві.

Мовляв, інші держави ж так роблять.

Що, по-перше, знову натякає на єдність держав навколо Росії.

По-друге, порушує питання, чи взагалі існують межі замовчування україно-російської війни, що триває.

По-третє, пане Вакаров, заради бога, повертайся до співів із Соловйовим.

Юрій Дудкін, який визнає анексію Криму, на News.

One розповідав про те, як Росія запросила на парад Медведчука, але не запросила Зеленського, бо він «осквернил память».

Таким чином Дудкін наділяв Росію правами на милість та анафему, які начебто щось значать.

Українці, які щодня спостерігають парад російської техніки.

Криве дзеркало.

Крім параду в Москві, низка «українських ЗМІ» вирішила розповісти також про заходи на окупованих Росією територіях.

Але це не були репортажі про бандитів, які намагаються мавпувати начальство.

Ні, журналісти, навпаки, намагалися зобразити «ЛДНР» справжніми самостійними державами та легітимізувати їх в очах українців.

Перший допис трансляції звучав як «09:30 Одновременно парады проходят в "ДНР" и "ЛНР"».

Фактично останній— «11:40 Среди ветеранов на Красной площади находился житель "ДНР" — участник первого Парада Победы».

Помітьте, не житель Донецька чи окупованих територій України, а, хоч і в лапках, житель «ДНР».

Таким чином «Страна» легалізує російське квазіутворення й визнає його громадянство.

Більше того, «Страна» опублікувала окремий матеріал про паради в Донецьку та Луганську.

У якому допомагала терористам пояснити, звідки вони беруть техніку: «По данным донецких СМИ, впервые в параде принимали участие "пусковые установки с трофейными беспилотниками, перехваченными у ВСУ".

І, без жодних перебільшень, ретранслювала пропаганду про вбивство українців: «Ведущий во время мероприятия рассказывал, что именно эта техника "побеждала в боях с украинской армией"».

Це, до речі, ще й відбілювання участі Росії у війні проти України.

«Українські» «Вести» теж розповідали про парад у Донецьку так, наче місцеві ставленики Кремля мають якусь суб’єктність: «Согласно указу Пушилина, день проведения парада объявлен выходным», «Парад принял начальник "Управления Народной милиции ДНР" генерал-майор Денис Синенков, командует войсками его заместитель — полковник Эдуард Пелишенко».

Варто зазначити, що про ці заходи розповідали і проукраїнські видання, але із зовсім іншими акцентами.

На «УНІАН» зазначили, що «багато зразків озброєння підпадають під заборону ОБСЄ і знаходяться в центрі міста, порушуючи Мінські угоди».

«Цензор» звернув увагу на лицемірство бойовиків щодо карантинних заходів.

«Радіо Свобода» розповіла, що «донецькі діти марширують перед бойовиками».

BBC висвітлило погляд на парад місцевих жителів: «Всім бюджетникам наказали бути на параді», «Рідко хто був одягнений святково, як було колись заведено», «Останніми роками тут наполегливо створюють культ війни і зброї».

Лідери «ДНР» та «ЛНР» домовляються провести парад одночасно з Росією.

Старі пісні про головне.

Зрозуміло, що таке свято побєдобєсія не можна було лишити без усіх обов’язкових атрибутів: звинувачень української влади в переписуванні історії, розгулі нацизму, прогинанні перед Заходом.

Найкраще спільну ідею прихильників так званої Великої вітчизняної висловила колгоспниця-міжнародниця Ірина Паламар: «Мы нация победителей.

Мы не нация проигравших.

С нас специально лепят, делают эту психо-историческую войну.

Делают подмену понятий.

Делают из нас рабов.

Внедряют свою политику.

МВФ! Детям в принципе сокращают школы, учебные заведения.

Все это один глобальный план! Это тот же План Ост, только тот, который происходит в сегодняшние дни».

Ведучі News.

One Діана Панченко та Віталій Дикий обурювалися, що українська влада ставить історичну пам’ять «на другий план» після здоров’я громадян і не проводить власний парад.

Присутня у студії членкиня «Слуги народу» прямо заперечувала подібні речі, але ведучі її ігнорували й далі діяли за сценарієм.

Подібні вкиди потрібні, аби всі жителі «русского міра» перед місцевими виборами чули, хто захищає їхні погляди, а хто «оскверняє».

Якщо ж ви чомусь досі не обожнюєте «русский мір», вам допоможе спецпроект News.

One «22 июня.

Почему началась война».

По суті, це був клон травневого спецпроекту News.

One «75 лет Великой Победе — Украина помнит!» із тим самим посилом: уся Європа об’єдналася з Гітлером і тільки СРСР героїчно врятував світ.

Заперечення тоталітаризму Сталіна в комплекті.

Як і заперечення гріхів Жукова.

Андрій Лесик на «Українському форматі» тим часом розповідав про «русский братский народ».

Ще одна хороша причина вірувати в радянських героїв — це відсутність в України власних визначних постатей.

Юрій Дудкін в інтерв’ю News.

One миттєво виправив свою фразу про «украинских солдат» на «советских».

Адже українськими можуть бути лише зрадники.

Вадим Рабінович, наприклад, прямо протиставляв «курень, который вылез из схрона и зарезал мирных жителей» та приналежність до «стран-победителей».

Проект «22 июня.

Почему началась война», знову ж, як і попередній аналогічний проект News.

One, половину часу розповідав про українські злочини: дивізію СС «Галичина», поклоніння Гітлеру, вбивства бандерівцями.

«Будують таким чином новий пантеон українських героїв.

Будують з типового расиста…» — жалівся у своєму шоу В’ячеслав Піховшек.

Україну та Європу (приємно, що росіяни вже сприймають нас разом) узагалі часто звинувачували в перебріхуванні історії та іншому нацизмі.

Нардеп «ОПЗЖ» Юрій Павленко на News.

One розповідав, що декомунізація створює підміну цінностей, розкол та плацдарм для зовнішнього панування.

Кишеньковий політтехнолог Медведчука Михайло Погребинський стверджував, що європейці шукають нових винуватців війни, бо їм набридло були переможеними.

В’ячеслав Піховшек задавався питанням, чому Європа мовчить, коли українці копіюють естетику Третього Рейху.

Ведучі «Українського формату» казали гостям, що їхня думка про неважливість дат так званої Великої вітчизняної у контексті Другої світової ображає багатьох людей.

І пояснювали, що для «багатьох українців» 9 травня — це не «День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні», а просто «День перемоги — і все».

Якщо підсумувати, то подібною брехнею проросійські ЗМІ добиваються двох цілей: рекламують путінську Велику вітчизняну та дискредитують будь-які спроби України завести власне, окреме ставлення до подій 75-річної давнини.

Адже якщо послухати канали Медведчука, то будь-які нерадянські українські герої — це расисти; будь-яке некремлівське трактування подій — це брехня та переписування історії; будь-яка спроба відмовитися від культу «пабєдобєсія» ображає «багатьох українців».

При тому, що якраз більшість громадян уже готова відзначати і 8, і 9 травня.

Але прокремлівські ЗМІ намагаються зробити все, аби їм було за це соромно.

@video=//www

Злобні українці заслали своїх нацистів навіть на парад у Москву 1 травня 1941 року.

Стосунки Кремля та «ОПЗЖ» багато в чому нагадують стосунки акули та риби-прилипали.

Перша визначає напрямок руху й робить усю роботу, а друга доглядає за хазяїном та доїдає об’їдки.

Цього разу «опозиціонери» скористалися роздмуханим Москвою пабєдобєсієм максимально.

Для початку глядачам каналів Медведчука показали стандартний набір сюжетів із покладаннями квітів, привітанням ветеранів та політичними промовами членів «ОПЗЖ» з усіх важливих для партії міст.

На News.

One підкреслили, що, на відміну від інших, ця політсила «не побоялася» карантину і провела урочисті заходи.

Так, справжню триваючу війну з Росією кум Путіна боїться навіть визнати, зате може віднести квіти до пам'ятника.

Подвиг, гідний дідів.

Крім банального піару на ветеранах, «ОПЗЖ» використала шумиху і для креативніших речей.

Наприклад, нардеп Ренат Кузьмін 22 червня провів пресконференцію «Україна / Антиросія.

Пошук національної ідеології», яку транслювали канали Медведчука.

І на якій запитання ставили тільки канали Медведчука та їхні постійні гості.

Власне, студію «Інтерфаксу» можна було й не орендувати.

Глядачам розповідали, як людям сниться російська мова.

Як, руйнуючи російську культуру та мову, неможливо не зламати все інше.

Як розвитку України заважає зовнішній вплив.

І як нам потрібно створити національну ідею.

Так, наче в України вже немає національної ідеї — української.

Узагалі, складається враження, що тут «ОПЗЖ» намагалася спрацювати у два етапи: спочатку розм’якшити мізки глядачів тотальною пропагандою, а потім спрямувати їх у правильному напрямку.

Мовляв, от ви засумнівалися у власних цінностях, то подумайте про нові.

Наприклад, ті, де людям сниться російська мова.

Також 22 червня порадувало глядачів каналів кума Путіна новим політичним проектом — рухом «Патріоти — За життя», який на кожному з цих ЗМІ пропіарив Ілля Кива.

Це незрозуміле утворення покладало квіти, готувалося боротися за мир та захищати історію.

День вторгнення нацистів — чудова дата для анонсу нового руху.

Проте, звісно, головним бенефіціаром «пабєдного» хайпу став сам Віктор Медведчук, який напередодні написав одразу два важливих (на думку підданих) документи.

Лист Зеленському, в якому критикує українського президента, та відгук на статтю Путіна, в якому ледь не облизує кума.

Наприклад, Медведчук вважає, що «инициатива Владимира Путина — развивать международное сотрудничество и поддерживать международный и межнациональный диалог — не просто заслуживает одобрения и поддержки, а может стать новым мейнстримом для международного сотрудничества».

Ага, як тільки Путін приєднається до попереднього світового мейнстриму й перестане масово вбивати людей.

Коротше кажучи, незважаючи на те, що обидва документи Медведчук написав раніше (14 та 21 червня) і що вони не мають жодного значення, проросійські ЗМІ всіма силами намагалися їм це значення надати.

Про них говорили з Василем Вакаровим, Михайлом Погребинським, Валентином Землянським та іншими.

Їх прокоментував навіть якийсь євродепутат від Словаччини, який у цьому ж відео зізнався, що завжди голосує проти санкцій проти Росії.

Звісно ж, ці чоловіки загалом хвалили як закиди Медведчука Зеленському, так і геополітичні потуги кумів.

Юрій Дудкін навіть намагався надати ваги словам Путіна, розповідаючи, що американське видання National Interest не публікує кого завгодно.

Тільки російських шпигунок.

Same energy.

Проросійські ЗМІ щосили намагаються тримати Україну в минулому.

Поки наша держава вливається у світовий мейнстрим ліберальних цінностей, прокремлівські ЗМІ смішать «новим мейнстримом» від Путіна.

Поки українська історіографія перелаштовується на рейки гуманізму, канали Медведчука заперечують злочини сталіністів.

Поки українці стають частиною європейського світу, члени «ОПЗЖ» рвуться на парад у Москву.

Та, чорт забирай, поки в Україні щокварталу з’являються нові музичні зірки, В’ячеслав Піховшек в ефірі зізнається, що слухає «Вставай, страна огромная».

Коли Україна вже давно перейшла на сучасний якісний контент, проросійські ЗМІ продовжують ретранслювати їй радянські шоу.

Думки, висловлені в рубриці Column, передають виключно погляди самих авторів і можуть не збігатися з позицією редакції «Детектора медіа».

Тексти авторських колонок суб'єктивні та не претендують на всебічне висвітлення теми.