Судді, які скалічили життя невинних людей: обурливі рішення

Конституційний суд визнав неконституційною кримінальну відповідальність за неправосудні рішення. А судді, які мали би сісти в тюрму за свої рішення тепер точно знають, що жодного покарання не буде і можна продовжувати кривосудити. Як Конституційний суд зробив суддів безкарними та які судді уникли відповідальності за свої неправосудні рішення – читайте в новому блозі "Правосуддя по-новому" на 24 каналі.

Відповідно до статті 375 Кримінального кодексу винесення завідомо неправосудного рішення є тяжким злочином, за який передбачено до 8 років тюрми. І це зрозуміло. Бо головна функція суду виносити законні і справедливі рішення.

Коли ж суддя свідомо порушує закон, чи просто продає рішення це однозначний злочин. Щороку правоохоронці реєструють сотні кримінальних проваджень за неправосудні рішення. Тільки у 2019 році заведено 408 справ.

Вироки активістам Майдану

Найбільш концентровано неправосудні рішення виносились у часи Майдану. Тоді сотні суддів за вказівкою з адміністрації Януковича засуджували сотні абсолютно невинних людей на підставі відверто сфальшованих документів.

Судді чітко усвідомлювали, що вчиняють злочин, але свідомо йшли на це, бо боялись відмовити владі, а дехто хотів вислужитись. Прокуратура та ДБР продовжують розслідувати ці справи, а близько 20 суддів вже сидять на лаві підсудних.

Найвідомішими обвинуваченими серед суддів Майдану є Оксана Царевич та Віктор Кицюк з Печерського суду міста Києва.

Оксана Царевич та Віктор Кицюк / Колаж 24 каналу

Обоє звинувачуються у тому, що під час Революції Гідності позбавляли прав керування учасників поїздки до Межигіря Януковича. Ще у 2016 році їх справи передали у Шевченківський суд міста Києва, де їх судять до цих пір.

Цілий ряд суддів Майдану обвинувачується у тому, що кинули за ґрати невинних людей. Так, зараз відбувається суд над суддею Солом'янського суду міста Києва Світланою Кушнір, а також суддями Апеляційного суду міста Києва Олександром Бецем, Ольгою Єфімовою та Марією Приндюк.

Ці судді ухвалили взяти під варту 2-х хлопців лише за те, що ДАІшники виявили у їхніх автомобілях декілька використаних шин, а на куртці була синьо-жовта стрічка.

І не лише Майдан

Але рішення з явними ознаками злочину стосуються не лише Майдану.

Я вже розповідав про суддю Шевченківського суду Олену Мєлєшак, яка абсолютно незаконно звільнила з тюрми вбивцю 2-річного хлопчика, який замість 10 відсидів лише 3 роки. Після цього він утік і зараз розгулює на волі, створюючи небезпеку для усіх нас.

Олена Мєлєшак / Фото Sud.ua

Вже майже 9 років судять Людмилу Горячківську з Уманського суду. Вона своїм рішенням позбавила людину власного будинку. Дмитро Єфіменко виїхав до Португалії, а через рік виявив, що його будинок опинився у власності місцевого алкоголіка і потім декілька раз перепроданий. Слідство встановило, що це злочинна схема, яка реалізована завдяки судді Горячківській. Згодом її ще й на хабарі спіймано.

Людмила Горячківська / Фото "СтопКор"

Розслідується кримінальна справа і щодо дій судді з Хмельниччини Ірини Федорук. Вона розглядала позов банку про стягнення кредиту з простого селянина Олега Волянського. Він доводив, що жодного кредиту не брав, а документи підроблені. Проте суддя закрила очі на очевидні факти фальсифікації і стягнула з нього 70 тисяч гривень неіснуючого боргу.

Коли Волянський дізнався про таке рішення, то помер від інфаркту. Йому було всього 47 років. Зрештою факти підробки доведено, а вбита горем вдова вимагає лише одного – справедливого покарання судді за очевидно неправосудне рішення.

І як не згадати суддів Окружного адмінсуду Києва. Минулого року завдяки записам НАБУ уся країна дізналась, як судді "чудили правосуддям", щоб розставити своїх людей у Вищій кваліфікаційній комісії. Тоді прокуратура оголосила підозри суддям Павлу Вовку, Євгену Аблову, Ігору Погрібніченку та Івану Шепітку.

Але тепер усі ці та сотні інших суддів знають, що жодної відповідальності вони вже точно не понесуть, а Вовк, Аблов та компанія можуть продовжити чудити абсолютно безкарно.

Судді не розуміють, що таке "неправосудність"

11 червня Конституційний суд визнав, що 375 стаття Кримінального кодексу не відповідає Конституції. І знаєте чому ? Бо виявляється суддям не зрозуміло, що таке "завідомо неправосудне рішення". Начебто цей термін не чіткий, що дозволяє неоднозначне розуміння складу злочину.

Цікаво, що відповідальність за завідомо неправосудне рішення була передбачена ще у Кримінальному кодексі УРСР 1922 року. Потім таке формулювання використовувалось у кодексі 1960 року і зрештою зафіксовано у Кримінальному кодексі незалежної України 2001 року.

Тобто цьому терміну уже майже 100 років. За цей злочин лише з 2011 року засуджено мінімум 11 суддів. Деякі вироки підтверджено Верховним судом України, де детально описано, що таке завідомо неправосудне рішення.

До речі, термін "неправосудний" вирок використовується у 62 статті Конституції. А тепер виявляється, що після 100 років правозастосування та фіксації цього формулювання у Конституції Конституційному суду не зрозуміло, що ж таке неправосудне рішення.

Через дуже влучно висловився декан факультету правничих наук Києво-Могилянської академії Денис Азаров: "Якщо хтось не розуміє, що таке "неправосудність", то і зміст правосуддя ця людина навряд чи осягне".

Найцікавіше, якщо застосовувати логіку Конституційного суду, то неконституційними є більшість норм Кримінального кодексу, де вживається велика кількість "незрозумілих" термінів. Про це прямо каже суддя Конституційного суду Сергій Сас у своїй окремій думці.

Ще Конституційний суд звернув увагу, що стаття 375 часто використовувалась для впливу на суддів. Мовляв правоохоронці реєструють провадження та починають тиснути. Але зловживання правоохоронцями можливе за будь-якою статтею. То що тепер вони усі неконституційні?

Окрім того, більшість дій, завдяки яким дійсно можна тиснути виконуються за рішеннями слідчих суддів. Тобто виходить, що судді тиснуть на суддів. Але найпарадоксальніше, що встановивши неконституційність відповідальності за неправосудне рішення, Конституційний суд фактично дозволив тиснути на суддів.

Бо відповідно до статті 376 Кримінального кодексу відповідальність встановлена за тиск саме з метою добитись винесення неправосудного рішення. А якщо незрозуміло, що то таке, то й відповідальності за тиск бути не може.

Отже, тепер можна не лише безкарно ухвалювати будь-які очевидно незаконні рішення, але й впливати на суддів з метою винесення таких рішень. І взагалі поза межами здорового глузду рішення Конституційного суду, що 375 стаття неконституційна, але втрачає чинність лише через пів року.

Тобто суд вважає за можливе застосовувати неконституційні норми. Абсурдність цієї позиції визнають навіть прихильники цього рішення. Проте найгірше, що ці 6 місяців будуть використані для того, щоб виправдати суддів, чиї справи зараз є у суді.

Завдяки цьому усі виправдані отримають величезні компенсації з наших кишень за "незаконне" притягнення до кримінальної відповідальності.

Експерти уже давно говорять про необхідність оновлення Конституційного суду. Для цього треба запровадити конкурсну процедуру, що дозволить стати суддями доброчесним фахівцям, які дійсно будуть охоронцями Конституції, а не лобістами інтересів суддівських кланів.