«Гетьманщина»: як козаки Україну руйнували

«Гетьманщина» – це браузерна гра, в якій вам треба буде взяти на себе відповідальність за долю української козацької держави, Війська Запорозького, яка з’явилася на наших землях після великого козацького повстання під проводом Богдана Хмельницького.

Ваше завдання – якнайдовше зберігати державу, з усіх боків оточену ворогами.

Шансу на перемогу нема, все питання у тому, як довго ви протримаєтесь.

Жанр покрокова стратегія / адвентюра.

Платформа браузер.

Мова українська.

Розробник Олексій Горбачук.

Видавець Олексій Горбачук.

Сайт historygame.

Період української історії, почавшись відразу ж після смерті першого очільника Гетьманщини у 1657 р., відомий у вітчизняній історіографії як Руїна.

Руїна – це те, що українці власними руками зробили з собою та своєю країною.

Звісно, не обійшлося і без втручання сусідів, які підбурювали українців розірвати свою державу на шматки.

Майже все зовсім як зараз, тому «Гетьманщина» – дуже важлива для сучасної України гра, і ми пробачимо їй деякі недоліки, насамперед дуже просту графіку.

«Гетьманщина» охоплює період з червня 1657 р., за місяць до смерті Богдана Хмельницького, до січня 1660 р., час війни на три фронти та гетьманства вже Юрія Хмельницького.

Після смерті Богдана вам треба вирішити, на кого з соратників гетьмана зробити ставку – на його молодшого сина Юрія, щоб, як планував сам Хмель, започаткувати нову династію, яку визнають інші монархи Європи; чи на більш досвідченого Івана Виговського, побратима гетьмана, очільника Генеральної військової канцелярії (відповідає сучасному посту прем’єр-міністра), який прагнув союзу з нещодавнім ворогом, Польщею.

Кого б ви не підтримали, вам доведеться зіткнутися з наслідками своїх дій і зрозуміти, як складно було українським державцям у ті часи.

Навіть дії, які виглядають розумними зараз, через 350 років після Руїни, з великою імовірністю не привели би до перемоги, а лише б відстрочили кінець Гетьманщини.

Надто сильні й підступні були вороги України, надто незгуртована була козацька старшина, яка тягнула державу у різні боки, надто не освічені були пересічні українці, які занадто легко піддавалися обіцянкам зрадників (сьогодні б сказали обіцянкам популістів).

«Гетьманщина» – це покрокова текстова стратегія / адвентюра, щось на зразок тих ігор, які існували на зорі комп’ютерної ери.

Кожен ігровий місяць ви будете розмовляти з посланцями іноземних держав, брати участь у радах старшини, вирішувати, як вчинити в тому чи іншому випадку.

Стратити зрадників, чи ні; виділити кошти на армію, на церков, чи на розбудову держави; підтримати мистецтво, чи спрямувати ці гроші на підкуп простого козацтва? Укласти союз зі Швецією, з Польщею, з Кримським ханством чи Московією? Та таке інше.

Крім того, час від часу вам треба буде брати участь у битвах козацького війська, насамперед, на жаль, з українськими ж заколотниками, що виступають проти гетьманської влади, підбурені вашими ворогами, чи навіть під прапорами інших держав.

На жаль, під час Руїни в певні часи в Україні було по два та навіть по три гетьмана – під польським, московським, османським чи шведським протекторатом.

Ось до симуляції битв в нас є певні питання.

По суті, це стара добра гра «Камінь-ножиці-папір», в яку додали деякі характеристики військ – оснащеність, мораль й таке інше.

Але все одно боєві зіткнення виглядають у «Гетьманщині» занадто спрощено та хаотично.

Так, на відміну від більшості інших обставин гри, ці епізоди вигадані, але відбуваються під час та на тлі реальних подій.

За що ще треба похвалити «Гетьманщину», так це за непогані українські тексти та за невеликі історичні довідки про кожну з подій та кожну історичну особу, що брала в ній участь.

«Гетьманщина» більшою мірою не гра, а інтерактивний підручник історії, з деякою варіативністю в межах реального історичного потоку.

Після закінчення гри, як би й коли би вона не скінчилась, ви матимете змогу порівняти ті рішення, що приймали ви, з тим, як це було насправді.

Так, «Гетьманщина» поступається AAA та багатьом інді-іграм по графіці та по складності геймплею.

Так, це більш інтерактивна книжка, ніж гра.

Але важливість подій, що показані в ній, для розуміння наслідків роз’єднаності українців, дає нам право рекомендувати цю гру майже всім.

Було б дуже добре, якби «Гетьманщину», як допоміжний інтерактивний посібник, додали б до курсу історії України у школі.

Мабуть, ви зможете зробити симуляцію України часів Гетьманщини у Europa Universalis IV, там навіть є вже козацьки юніти в рамках Europa Universalis IV: The Cossacks Collection.

Але Europa Universalis IV – це гра, зібрана на загальних правилах, які не відображають усіх нюансів часів Руїни.

В будь-якому разі, спробуйте ще й «Гетьманщину», вона дійсно дуже непогана.

«Гетьманщина» — цілком безкоштовна гра, але якщо у вас виникне бажання підтримати її розробника, це можна зробити з сайта гри.

Оценка ITC.

Простенька графіка; досить умовна симуляція битв.

Може, це й не зовсім гра, але її, на нашу думку, конче потрібно ввести в шкільну програму.