Світ об’єднується проти вугілля: що робити Україні

Днями Кабмін України видав розпорядження №702-р "Про забезпечення паливної збалансованості електроенергетичної галузі України та безпеки поставок електричної енергії". Ключовий пункт документу – про пріоритетне використання українського вугілля при виробництві електроенергії на теплових електростанціях.

Виконувачка обов'язків міністра енергетики Ольга Буславець пояснила рішення уряду так: у травні і червні ТЕС стали активно використовувати природний газ, тому обсяги споживання вітчизняного вугілля значно знизилися. Така ситуація, на думку чиновниці, неприпустима, бо це призводить до зупинки шахт, затримки зарплат гірникам і взагалі – "до зростання соціально-економічної напруженості в регіонах". Підлеглу підтримав прем'єр-міністр Денис Шмигаль, який додав, що Україна купує імпортний газ, а "шахтарі сидять без роботи, тому що немає ринку збуту".

Рішення Кабміну викликало справжню бурю суперечок в експертному середовищі. Бо при нинішніх цінах на паливо пріоритетне використання вугілля замість газу суттєво здорожує виробництво електроенергії. Тому полярними аргументами зараз відчайдушно фехтують економісти, енергетики, екологи, соціологи… Але практично ніхто не говорить про те, як аналогічну проблему вирішують в інших країнах. Тож сайт 24 каналу спробує заповнити цей пробіл.

Світ проти вугілля

Спочатку – важливий показник: за даними ООН, в останні 10 років близько 25% забруднення повітря припадає на долю вугільних електростанцій (чверть століття тому ця цифра взагалі складала 30%). Крім того, викиди ТЕС дуже шкідливо впливають на грунти і водне середовище. Саме тому екологи називають вугілля "найшкідливішим паливом". А зменшення його використання на теплових електростанціях стало одним з головних пунктів історичної Кліматичної угоди, підписаної у Парижі-2015.

Два роки потому світ пішов далі: на Міжнародній конференції з клімату в Бонні було засновано Альянс проти вугілля (Powering Past Coal Alliance). Ця організація виступає за повне припинення використання вугілля в енергетиці. До неї одразу увійшли 20 країн – зокрема, такі економічні гіганти як Велика Британія, Канада, Франція та Італія.

ТЕС – одні з головних забруднювачів довкілля / Фото DPA 

Загальну ідею Альянсу сформулювала міністерка екології Канади Катарина МакКенна:

Вугілля – найбрудніший енергоносій, тому його якнайшвидше мають замінити відновлювальні джерела.

Через рік – на Міжнародній конференції з клімату-2018 у Катовіце – до Альянсу долучилися ще близько 50 членів – 10 країн, а також окремі регіони (штати) і бізнес-структури.

Показово, що країни-організатор конференцій у Бонні та Катовіце – Німеччина і Польща – не вступили тоді в Альянс. Більше того, польський президент Анджей Дуда у виступі на "домашньому" саміті назвав вугілля "стратегічним джерелом енергії", яке забезпечує "енергетичний суверенітет країни".

Логіка Німеччини і Польщі була цілком зрозумілою – їхня енергетика серйозно "зав’язана" на вугіллі, і розірвати пута непросто. А ще в обох країнах є великі поклади вугілля – хто ж захоче залишити мільярди євро в землі?!

Втім, уже через рік Німеччина схаменулася. На кліматичному саміті-2019 в Нью-Йорку міністерка охорони довкілля та ядерної безпеки Свенья Шульце оголосила, що країна таки приєднується до Альянсу і до 2038 року (а за сприятливих умов – давіть до 2035-го) остаточно перестане добувати вугілля. (До речі, на цьому ж саміті Грета Тунберг виступила зі своєю знаменитою промовою "Ви вкрали наші мрії і дитинство".)

Відмова використовувати вугілля у якості енергоносія – наріжний камінь у фундаменті світового захисту клімату, – сказала Шульце.

І додала, що рішення далося владі Німеччини дуже важко, але "цей рішучий крок має стати сигналом для інших країн, які ще вагаються".

Таким чином, на сьогодні до Альянсу входять 104 члени – 33 країни, 28 регіонів (зокрема, 10 штатів США і 3 штати Австралії), 43 бізнес-структури і організації.

Альянс проти вугілля
(Powering Past Coal Alliance)

Список країн (на червень-2020):

Ангола, Австрія, Бельгія, Вануату, Велика Британія, Греція, Данія, Ефіопія, Ірландія, Ізраїль, Італія, Канада, Коста-Ріка, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Маршалові острови, Мексика, Нідерланди, Німеччина, Ніуе, Нова Зеландія, Португалія, Сальвадор, Сенегал, Словаччина, Тувалу, Фіджі, Фінляндія, Франція, Швейцарія, Швеція.

Вугілля в енергетиці

Хто вже не використовує?

• Албанія
• Бельгія
• Ісландія
• Естонія
• Латвія
• Литва
• Швейцарія

Хто і коли планує відмовитися?

• Франція – до 2022
• Португалія – до 2023
• Велика Британія – до 2025
• Ірландія – до 2025
• Італія – до 2025
• Греція – до 2028
• Нідерланди – до 2029
• Фінляндія – до 2029
• Данія – до 2030
• Іспанія – до 2030
• Канада – до 2030
• Угорщина – до 2030
• Німеччина – до 2038

Ще не прийняли рішення щодо майбутнього вугільних ТЕС такі країни, як США, Росія, Китай, Індія, Австралія, Польща, Словенія, Болгарія, Чехія, Румунія та багато інших.

У різних країнах – по-різному

Німеччина

Відмова від вугілля коштуватиме Берліну майже 40 мільярдів євро. З них 4,35 мільярда підуть на компенсації власникам вугільних електростанцій і шахт, які змушені будуть закритися достроково. Ще 5 мільярдів уряд виділить на матеріальну допомогу і пенсії робітникам цих підприємств. В програмі також закладені чималі суми для федеральних земель, на території яких знаходяться ТЕС. Ці гроші мають піти на створення нових робочих місць.

Велика Британія

У 2015 році на Туманному Альбіоні закрили останню глибоку вугільну шахту Келлінглі, і зараз там працюють лише відкриті кар'єри. Але й вони зупиняться до 2025 року разом з усіма вугільними електростанціями.

Варто відзначити, що в 1920 році, на піку розвитку галузі, у Великій Британії налічувалося 1,2 мільйона гірників. Торік їх залишалося всього 4 тисячі. За останні 5 років частка вугілля у виробництві електроенергії знизилася з 25% до 2%.

Франція

Згідно ухваленого кліматичного закону, країна закриє останні вугільні електростанції до 2022 року. Але, щоб компенсувати необхідні обсяги електроенергії, французи змінять роботу сектору АЕС – якщо раніше планувалося скоротити атомну енергетику на 50% до 2025 року, то тепер цей термін перенесли на аж на десятиліття – до 2035-го.

"Зелена" енергетика йде на заміну вугільній / Фото Держенергоефективність

Швеція

На початку цього року закрилися дві останні шведські теплоелектроцентралі компанії Stockholm Exergi, які працювали на вугіллі. (Одна з ТЕЦ буде переобладнана для використання біопалива.) Таким чином, шведи виконали план закриття станцій на вугіллі на 2 роки раніше, ніж збиралися. А до 2045 року Швеція взагалі планує стати кліматично-нейтральною і виробляти електроенергію тільки з відновлюваних джерел.

Іспанія

У 2019 році там припинили видобуток вугілля і тепер використовують на вугільних ТЕС лише імпортне паливо. Але його частка зовсім мізерна – лише 5%. До 2025-го в Іспанії залишиться лише одна ТЕС на вугіллі, яка працюватиме ще два роки, але лише на 10% потужності.

У січні-2020 влада Іспанії прийняла Декларацію про надзвичайну ситуацію у сфері клімату і навколишнього середовища, згідно з якою повний перехід на "зелені" джерела енергії буде здійснено до 2050 року.

Нідерланди

В країні залишилося лише 4 працюючі вугільні електростанції, які будуть закриті до 2029 року. Показова історія із закриттям у грудні-2019 амстердамської ТЕЦ Hemweg, яка відпрацювала лише 25 років і ще мала хороші ресурси. Але станцію закрили через рішення суду, який задовольнив позов організації з клімату Urgenda проти держави. Згідно з постановою у справі, до кінця 2020 року Нідерланди повинні скоротити викиди парникових газів у повітря щонайменше на чверть у порівнянні з 1990 роком. Влада країни вирішила, що єдиний варіант такого зменшення – закриття Hemweg. За таку "жертву" компанія-власник станції отримала компенсацію 52,5 мільйона євро. Також уряд Нідерландів виділив додаткові кошти для працевлаштування робітників закритої ТЕЦ.

Зараз Hemweg повільно і акуратно зносять, бо вона розташована в межах Амстердама. На звільненій території буде облаштовано станцію з тимчасового зберігання електроенергії і альтернативних видів палива (водню і синтетичного гасу).

Греція

Влада вирішила припинити використання вугілля до 2023 року. Процес відмови буде непростим, бо вугільна промисловість – одна з базових галузей економіки країни останні 60 років. (Кар'єр Птолемей – найбільший на Балканах і "перекриває" 30% виробництва електроенергії в країні.) Грекам доведеться скоротити 25 тисяч робочих місць. Тому влада країни звернулася за допомогою до ЄС і частково вже отримала її.

Поки поклади є…

Показово, що список країн, які найближчим часом не планують відмовлятися від вугільних електростанцій, очолює п’ятірка, що має… найбільші запаси "чорного золота".

Країни з найбільшими покладами вугілля
(% від світових запасів)

1. США – 25,4%
2. Росія – 15,9%
3. Китай – 11,6%
4. Індія – 8,6%
5. Австралія – 8,3%

Примітка. Україна в цьому списку посідає 8-ме місце – 3,5%.

Втім, навіть у цих країнах скорочується як видобуток вугілля, так і кількість шахт. А енергетика інтенсивно переходить на відновлювальні джерела. (Найповільніше ці процеси відбуваються в Росії, що, в принципі, зовсім не дивно.)

США

За прогнозами експертів, цьогоріч частка ТЕС у загальному виробництві електроенергії складе лише 19% і вперше в історії країни буде меншою за частку ВДЕ. Загалом з 2006-го до 2019 року цей показник ТЕС скоротився з 49% до 28%. Що важливо: на заміну приходять "чисті" види генерації – вітер, сонце, біомаса і мініГЕС, а частка АЕС залишається практично незмінною.

Китай

"Суворі китайські будні" / Фото Getty Images 

Два роки тому в Піднебесній заявили, що до кінця 2020-го закриють близько 500 застарілих вугільних шахт і скоротять видобуток цього палива на 50 мільйонів тонн (зараз ці цифри навіть переглядають у бік збільшення). Натомість Китай вкладе 361 мільярд (!) доларів у "зелену" енергетику. Після цього країна не перестане бути найбільшим забруднювачем повітря вуглекислим газом. Проте її енергетичні тенденції дуже тішать світову спільноту – особливо екологів.

Ще один позитивний момент – ТЕС, які зараз будуються, відповідатимуть високим стандартам захисту навколишнього середовища. В будь-якому разі, так обіцяє влада Китаю…

Індія

У 2019 році виробництво електроенергії на основі вугілля скоротилося там вперше за десять років. В той же час Індія, як і Китай, закриваючи застарілі ТЕС, будує нові уже з новими стандартами. Великі інвестиції йдуть і на розвиток ВДЕ. Та все ж пріоритет на найближчі десятиліття – будівництво АЕС. Торік влада Індії повідомила, що підписано угоди про будівництво в країні одразу 6 атомних станцій.

Вугілля не здається

Світова тенденція щодо скорочення використання вугілля в енергетиці щороку набирає обертів. У 2001-му частка "вугільної" електроенергії в енергобалансі складала 39,1%, у 2010-му – 34,2%, у 2019-му – 27%.

Локомотивом змін виступає ЄС. На початку червня цього року Єврокомісія запропонувала збільшити у 5 (!) разів кошти на енергетичний перехід вугільних регіонів на ВДЕ – з 7,5 до 40 мільярдів євро. Левова частка цих грошей, як заявила голова ЄК Урсула фон дер Ляєн, піде на розвиток "зеленої" енергетики в країнах Центральної та Східної Європи.

Інвестиції від ЄС у ВДЕ: хто і скільки отримає?
(мільярди євро)

• Польща – 8
• Німеччина – 5,1
• Румунія – 4,4
• Болгарія – 2,7
• Греція – 1,7
• Словенія – 0,538
• Хорватія – 0,387
• Кіпр – 0,210

Але вугільна енергетика не здається. На сьогодні в усьому світі заплановано або вже будується 1046 нових вугільних ТЕС загальною потужністю 499 ГВт. Їхня сумарна вартість – 638 мільярдів доларів!

В той же час, експерти Carbon Tracker попереджають "вугільних" інвесторів, що вони можуть запросто "прогоріти". Термін повернення інвестицій у вугільну генерацію зазвичай становить близько 15-20 років, а за такий довгий період "зелена" енергетика стане ще дешевшою і домінуватиме на ринку.

Відновлювані джерела енергії перевершують вугілля по всьому світу, і передбачувані інвестиції у вугільні електростанції ризикують перетворитися на знецінені активи, – відзначає Carbon Tracker. – З економічної точки зору урядам слід було б негайно анулювати нові вугільні проекти і поступово згорнути діючі електростанції.