Вибори президента Польщі 2020: чому для Дуди настали непрості часи

Вибори президента Польщі у 2020 році мали б відбутись ще у травні, але виборча комісія заявила, що не зможе забезпечити процес голосування – все через COVID-19. Голосування перенесли на 28 червня. У цей час до гонки приєднався мер Варшави Рафал Тшасковський, який став головним конкурентом Дуди. Тшасковський отримав пристойний результат (30,31%), який зберігає йому чудові шанси стати новим президентом. Чинного главу держави – Анджея Дуду підтримали 43,67% виборців, опрацьовано вже 99,78% протоколів. Сайт 24 каналу проаналізував політичну ситуацію у сусідній країні.

Вибори президента Польщі

Ще два місяці назад соціологія показувала, що Анджей Дуда мав всі шанси перемогти вже у першому турі, зрештою йому не вистачило для цього 6-7%.

Результати виборів президента Польщі / Скриншот сайту newsweek.pl

Думка поляків дещо змінилась за час карантину, рейтинг влади падав й про таку тенденцію знали у владній партії "Право і Справедливість" (або ж "ПіС"), яка й висувала Анджея Дуду у президенти. Влада поспішала й наполягала на тому, щоб вибори відбулись 10 травня.

Але "палку в колесо" поставили соратники "ПіС" – партія-сателіт "Порозуміння". Виходить, що таки порозуміння вони не знайшли – ця політсила виступила за перенесення виборів й під загрозою розпаду коаліції "ПіС" на це погодились.

Соціологічне дослідження IBRiS показало, що якби вибори таки відбулись 10 травня, то Анджей Дуда отримав би 45% голосів й другий тур все одно був би. Проте переніс виборів зіграв не на руку діючому президенту – з’явився потужний кандидат, який реально може його перемогти.

Анджей Дуда під час мітингу / фото з сторінки Фейсбук Andrzej Duda

За даними IBRiS, у другий тур з Дудою виходив би журналіст Шимон Головня, який позиціонується як незалежний, антисистемний кандидат, його, до речі, називають "польським Зеленським".

Але ситуацією з перенесенням скористалась друга за популярністю партія в Польщі – "Громадянська платформа", вона зробила хід конем – зняли з перегонів свою кандидатку Малгожату Кідава-Блонську, яка за результатами того ж соцопитування займала аж п’яту сходинку з підтримкою 4,5%. Замість неї партія висуває мера Варшави Рафала Тшасковського (це сталось 15 травня). За один місяць він стає головним конкурентом Анджея Дуди.

Рафал Тшасковський

Давайте познайомимось з ймовірним новим президентом Польщі. Рафал Тшасковський бісить опонентів підтримкою ЛГБТ-спільноти та прогресивними поглядами.

У Тшасковського не було багато часу, він мав діяти швидко й ударив по головному – почуттям поляків, зазначає шеф-редакторка сайту 24 каналу та дослідниця українсько-польських відносин Ольга Консевич.

Багато хто думав, що його мерство – це початок змін у Польщі. Наразі він показав дуже хороший результат. Я погоджуюся із тими польськими колегами, хто відмічає, що свій внесок тут зробила своєрідна гра на емоціях,
– зазначає Ольга Консевич.

Це підтверджує його передвиборчий ролик

Тшасковський представник інтелектуальної еліти із яскраво вираженою підтримкою таких цінностей ЄС як промоція різноманіття, об'єднання всіх держав ЄС для сильної Європи.

Він вчився у Варшавському університеті, Оксфорді, працював синхронним перекладачем й гарно володіє не тільки англійською, а й ще чотирма мовами. Тшасковський викладав курси про процес прийняття рішень та теорію європейської інтеграції.
– підкреслює Ольга Консевич.

Рафал Тшасковський з його прихильниками / Aото зі сторінки Фейсбук Rafał Trzaskowski

Дослідниця пояснює: "Якщо гаслом "ПіС" можна було б іронічно проголосити "Костел, сім'я, зробимо Польщу великою знову", то, до прикладу, Тшасковський на місцевих виборах у столиці йшов із закликом "Варшава для всіх". І ця відкритість чудово характеризує його".

Думаю, саме для партнерів з Євросоюзу – це був би ідеальний кандидат. Він гарно зарекомендував себе ще з часів, коли представляв Польщу у Європарламенті та працював у МЗС,
– резюмувала Ольга Консевич.

Анджей Дуда

Чинний президент та представник правої консервативної політичної ідеї. Його партію "ПіС" можна назвати євроскептиками.

"Передвиборча кампанія Дуди виглядала дуже дивно. Випуски програми "Wiadomości" на TVP вже порівнюють зі включеннями з КНДР. Критично налаштована журналістська спільнота більше у шоці від того, що таке можливо на державному каналі й постає питання, чому мовник витратив гроші суспільства на агітацію", – зазначила Ольга Консевич.

Дійсно, продивившись випуски новин, можна зробити лише один висновок: "Дуда – правильний кандидат, а Тшасковський – ні".

"Польща захищена як ніколи" / Cкриншот з телетрансляції польського телеканалу

Хто має більші шанси у другому турі

Другий тур президентських виборів у Польщі має відбутися 12 липня. Головною інтригою лишається одне – кому дістануться голоси кандидатів, які не потрапили у "фінал".

Трете місце посів вже згаданий вище Шимон Головня (13,85 %). Його виборці це люди, які голосували проти влади, тому вони скоріше будуть підтримувати Тшасковського. Сам Головня не виключає, що підтримує опозиціонера, але збирається висунути йому власні вимоги.

Варто підкреслити, що для остаточної перемоги Дуді вистачить й голосів ультраправого Кшиштофа Босака (6,75%). Ідеологічно "Конфедерація", яку представляє Босак, куди ближча до партії влади, аніж до ліберальної "Громадянської платформи".

Але "Конфедерація" вже заявила, що нікого не підтримуватимуть у другому турі. Очевидно, що через конкуренцію на правому фланзі вони не стануть на сторону Дуди відкрито. Тому їх виборцям доведеться вирішувати самостійно.

А Роберт Бедронь, який отримав трохи більше двох відсотків, ще до першого туру заявив, що готовий підтримати у другому саме Тшасковського.

Владислав Косіняк-Камиш, якого підтримали 2,37%, також збирається обговорити свою співпрацю з Тшасковським.

У результаті може виявитись, що Дуда й Тшасковський мають рівні шанси на перемогу. В день голосування 28 червня соціологи провели ще одне дослідження, яке показало, що у другому турі за Дуду можуть проголосувати 45,4% поляків, тоді як за мера Варшави – 44,7%.

Цікаві факти

• Анджея Дуду підтримав Дональд Трамп. Президент Польщі напередодні дня виборів відвідав Білий дім, де по-факту заручився підтримкою американського колеги. Важко сказати чи вплинуло це на поляків, але така підтримка певною мірою може зіграти роль у другому турі.
• Підтримка ЛГБТ – стала межею, яка розділяє двох основних кандидатів на посаду президента Польщі. Анджей Дуда різко негативно висловився щодо гомосексуалів, лесбіянок, бісексуалів і транссексуалів. Гомофобні заяви президента викликали обурення на Заході. Своєю чергою, Рафал Тшасковський навпаки є поборником прав ЛГБТ-спільноти, однак, вважав за краще не педалювати цю тему, щоб не втратити консервативних виборців, а вони йому потрібні для перемоги.
• Голосування пройшло за високої активності виборців. Зокрема, станом на 17 годину явка становила 48 відсотків, що значно вище за показник на цей час у порівнянні з попередніми виборами у 2015 році. Загалом явка становила 64,4%.
• Як показувало опитування Ipsos, Анджей Дуда виграв серед пенсіонерів, безробітних, а також серед селян. Зокрема, серед виборців 50-59 років, Дуда здобув майже 52% голосів. Серед тих, яким понад шістдесят — майже 60%. Натомість, мера Варшави набагато краще підтримали студенти та власники бізнесу. Важливо, що ледь не вперше явка серед польської молоді (62%) виявилася вищою, аніж серед пенсіонерів (56%).
• Через епідемію коронавірусу голосування було дозволено і через пошту. Також у зв'язку з пандемією COVID-19 вибори проводились в санітарному режимі: на дільницю можна було зайти тільки в масці, на вході були встановлені санітайзери, кількість людей, які одночасно перебувавали у приміщенні, обмежували.

Який кандидат кращий для України

Насамкінець про український інтерес. Польщу завжди називали адвокатом України в Європі, проте за останні роки, зокрема й за часи президенства Анджея Дуди, відносини з нашими сусідами погіршились. Насамперед у площині історичної пам’яті – адже наші народи мають тривалу й непросту історію.

Хто б не переміг на виборах президента у Польщі, відносини залишаться незмінними, переконаний заступник директора Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук.

Польща продемонструвала, що політика історичної пам’яті важлива як для "ПіС" так і для "Громадянської платформи". Проте жодна політична сила не буде вдаватися до дрібного шантажу, як це робили в Угорщині,
– сказав Сергій Герасимчук у коментарі для сайту 24 каналу.

Експерт наголошує, що поляки зацікавлені у безпеці України й за будь-якого президента підтримуватимуть нашу країну на шляху до ЄС, але й не забуватимуть про історичні питання.