Граница на замке: почему ЕС боится принимать у себя украинцев

Для України складається доволі неприваблива ситуація, тому що для її громадян в’їзд до ЄС поки що лишається закритим.

Однак до Євросоюзу зможуть потрапити ті українці, які або працюють у країні ЄС (мають трудові візи чи трудові контракти), або ж мають вид на проживання - бо ці громадяни потрібні Європейському Союзу.

Припускаю, що й видача трудових віз українцям буде спрощена.

Проте для тих українців, які хотіли б відвідати родичів, поїхати на відпочинок, відвідати країни ЄС із туристичною метою, кордони країн Євросоюзу залишатимуться закритими.

Що означає непотрапляння України ані до переліку країн "зеленої зони", ані до переліку країн "червоної зони"? "Червона зона" – це країни, з яких до ЄС не можна пускати людей за жодних обставин, бо там найбільш критична ситуація в плані захворюваності на Covid-19.

Наразі до неї потрапили три країни: США, Росія і Бразилія.

До "зеленої зони" відносяться безпечні країни в плані епідеміологічної ситуації, а, відтак, щодо них не застосовуються жодні обмеження на в’їзд.

Україна ж залишається в "жовтій зоні".

Перелік країн, які входять до цієї зони, не завжди виписується, бо це – всі решта країн світу.

Щодо них зберігаються обмеження через невизначеність ситуації, наприклад, коли не можна встановити реальні темпи поширення коронавірусу та пов’язані з цим загрози.

Загалом, Єврокомісія до "жовтої зони" відносить дуже різні країні – з різною ситуацією, з різними підходами до боротьби з епідемією, а також країни, де наявна загроза зростання кількості захворювань на Covid-19, або де немає довіри до офіційної статистики.

"Жовта зона", як і "червона", не отримує права на в’їзд до ЄС, але щодо неї ведеться спеціальний моніторинг, тому можливість зняття заборони на в’їзд є.

Для нас наразі існує одна-єдина визначеність: із 1 липня для нас ЄС свої кордони не відкриє.

Якщо в Україні покращиться офіційна статистика, і Євросоюз почне їй довіряти, то є ймовірність, що при першому чи другому перегляді списку країн, ми можемо опинитися в "зеленій зони".

Перегляд буде проводитися регулярно, і найближчі дати, як на мене – це 15 липня та 1 серпня.

Ймовірність того, що Україна безнадійно вилетить у "червону зону" дуже мінімальна.

Україна мала певний часовий лаг, за який могла забезпечити протидію поширенню коронавірусу і заздалегідь запровадити певні запобіжні заходи, в тому числі й карантинного характеру.

Але у нас цілий місяць зустрічали один літачок з Уханя, потім розмовляли з собачками, а міністр, яка мала займатися цими питаннями з якогось біса пішла на самоізоляцію… До того ж, за той місяць у нас встигли вивезти з країни і продати весь стратегічний запас масок та захисних костюмів замість того, щоб підготувати їх у достатній кількості.

Відтак, час був згаяний.

Коли ж в Україні з’явилися перші хворі, влада реагувала дещо істерично, а тому не завжди робилося те, що справді було потрібним, зокрема, виявлялося всього 10-20% контактних осіб.

А місцеві влади часом забороняли проводити більш широке тестування, аби просто не зіпсувати статистику.

По суті, ми діяли за принципами брежнєвського СРСР: аби зберігалася "красива картинка" і гарна статистика, щоб народ не панікував і не бунтував.

У нас поводилися – як у радянському анекдоті: "Що робити у випадку ядерної війни? Загорнутися в біле простирадло і дуже повільно й тихо повзти на кладовище.

А чому повільно й тихо? Щоб не створювати паніки".

В результаті за той місяць, коли ми намагалися "не створювати паніки", ми опинилися в останній десятці країн світу за кількістю проведених тестових досліджень на коронавірус.

Це призвело до того, що в Україні почала набирати обертів епідемія, а карантин, який українці вже більше не змогли витримувати, де-факто довелося зняти, що зрештою призвело до спалаху захворюваності, який ми маємо на сьогодні.

В принципі, з цих причин ЄС не готовий відкривати кордони для всіх українців зараз.

Також на ставлення Євросоюзу впливає і те, що ми самі визнаємо (про це говорили і медики, і чиновники), що наша офіційна статистика не відображає реального стану справ.

Плюс у нас досить прогресивне зростання протягом останніх днів: щодня кількість тих, хто захворіли, в 3-6 разів більше, ніж кількість тих, хто одужали.

Украину ждет шведско-польский сценарий коронавируса.

За таких обставин наростає загроза нового спалаху захворюваності в Україні.

А це не дає підстав Єврокомісії вивести Україну в "зелену зону".

Як тільки українська влада надасть Євросоюзу переконливі докази адекватності нашої статистики, а кількість щоденних заражень піде вниз і ця тенденція зберігатиметься, тоді ми зможемо розраховувати на те, що Європа таки відкриє для нас свої кордони і Україна потрапить до "зеленої зони".

Проте за умови песимістичного сценарію розвитку подій, тобто якщо Україна щодня демонструватиме нові антирекорди, як це було минулого тижня, а восени розпочнеться друга хвиля епідемії, як прогнозують епідеміологи, є загроза, що кордони ЄС для українців не відкриються аж до кінця цього року.

Тарас Чорновіл, політичний аналітик, колишній народний депутат України, спеціально для Главреду.