Трамп у розмовах з Путіним шукав схвалення та ігнорував важливі питання, – ЗМІ

Трамп у розмовах з Путіним шукав схвалення та ігнорував важливі питання, – ЗМІ.

30/06/2020 - 13:30.

.

Чиновники Білого дому і співробітники спецслужб були стурбовані телефонними розмовами Дональда Трампа з російським лідером Владіміром Путіним, вважаючи, що через непідготовленість президента США Росія може використати його у власних цілях.

Про це повідомляє Європейська правда з посиланням на статтю CNN.

Джерела повідомляють, що у своїх телефонних розмовах з Путіним президент США говорив в основному про себе: рекламуючи свій “безпрецедентний” успіх в побудові економіки США; стверджуючи глузливою мовою, наскільки він розумніший і “сильніший”, ніж “безвідповідальні” і “слабаки”, які були до нього президентами (особливо Обама); насолоджуючись своїм досвідом участі в конкурсі “Міс Всесвіт” в Москві і благодушно стежачи за захопленням і схваленням Путіна.

За словами високопоставленого чиновника адміністрації, Путін “просто обігрує” Трампа – посадовець порівнює російського лідера з шаховим гросмейстером, а Трампа – з випадковим гравцем у шашки.

У той час як Путін “дестабілізує Захід”, сказало це джерело, президент Сполучених Штатів “сидить там і думає, що він може корчити з себе бізнесмена і крутого хлопця, щоб Путін його поважав”.

Час від часу розмови Путіна і Трампа звучали як теревені “двох хлопців в лазні”, додало джерело.

Після численних телефонних розмов із Путіним, які були описані CNN, головні помічники з національної безпеки і начальники штабів були приголомшені не через конкретні вчинки, які Трамп зробив, а через його манеру: Трамп надмірно шукав захоплення і схвалення з боку Путіна, при цьому, як правило, ігноруючи основні експертні знання в області політики і важливі питання постійного двостороннього порядку денного, включаючи права людини і угоду про контроль над озброєннями.

Трамп часто виправдовував свою повагу до Путіна тим, що Росія є великим світовим гравцем і що в інтересах Сполучених Штатів мати конструктивні і дружні відносини, що вимагають перезавантаження з Москвою через його особистий діалог з Путіним.

В окремих інтерв’ю два високопоставлених представники адміністрації, знайомі з більшістю дзвінків Трампа з Путіним, сказали, що президент наївно підносить Росію, підриваючи більш жорсткий і реалістичний погляд, виражений Конгресом США, американськими спецслужбами і давнім післявоєнним політичним консенсусом США і європейських союзників.

“Він віддає перевагу, яка було важко завойована в холодній війні, – сказав один з чиновників, – почасти надаючи Путіну і Росії легітимність, якої у них ніколи не було”.

“Він дав Росії рятівне коло – тому що немає жодних сумнівів у тому, що вони стають державою, що занепадає… Він грає з чимось, чого не розуміє, і він дає їм силу, яку вони будуть використовувати (агресивно)”, – додав він.

Обидва чиновники згадали рішення Трампа вивести американські війська з Сирії – крок, який приніс користь як Туреччині, так і Росії, – як, імовірно, найсумніший приклад.

“Трамп вважає, що він краще судить про характер, ніж будь-хто інший”, – сказало одне з джерел CNN.

Президент послідовно відхиляв поради керівників оборони, розвідки і національної безпеки США про те, що до російського президента треба підходити більш рішуче і з меншою довірою.

Джерела вказали на найбільш помітний публічний приклад як “символічний”: Трамп, який стояв поруч з російським президентом на зустрічі в Гельсінкі в червні 2018 року, сказав, що він “не бачив жодної причини, з якої Росія втручалася б у президентські вибори 2016 року”, незважаючи на висновки розвідувального співтовариства США, що це була справа рук Москви.

Автором статті є журналіст Карл Бернштейн, який в 1972 році зіграв ключову роль у висвітленні “Вотергейтського скандалу”, що призвів до відставки президента Річарда Ніксона.

Автор стверджує, що стаття написана за підсумками багатомісячних розмов з чиновниками Білого дому і спецслужб, які були присутні під час розмов або знайомі з їх розшифровками.

Він зазначає, що докладна картина, зроблена джерелами телефонних розмов Трампа з іноземними лідерами, відповідає основному духу і деяким істотним елементам дзвінків, описаних колишнім радником з національної безпеки Джоном Болтоном в його книзі “Кімната, де це сталося”.