Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак: Про поради партнерів з НАТО, чисельність війська, використання "Джавелінів" та "Байрактарів"

Північноатлантична рада визнала Україну членом Програми розширених можливостей НАТО.

Того ж дня український уряд затвердив Програму діяльності Кабінету Міністрів України, у якій підтвердив незмінний курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію України.

Участь у цій Програмі, як і подальша допомога наших іноземних партнерів, є критично важливою для захисту України від зовнішньої агресії.

Які нові можливості відкриваються перед нашою країною після такого рішення Альянсу, кореспондент АрміяІnform запитав в ексклюзивному інтерв’ю у Головнокомандувача Збройних Сил України генерал-полковника Руслана Хомчака.

Наразі публікуємо частину першу нашого інтерв’ю із Головнокомандувачем ЗСУ.

– Нещодавно НАТО надало Україні статус члена Програми розширених можливостей.

На Ваш погляд, чому це рішення керівництва Альянсу ухвалене саме зараз і в яких питаннях можна розраховувати на пожвавлення чи навіть прорив у співпраці з цією організацією вже найближчим часом?.

– Рішення щодо надання нашій державі статусу партнера з розширеними можливостями ухвалене Альянсом точно не спонтанно і не як своєрідний аванс для України.

Це рішення свідчить про визнання країнами НАТО значного прогресу нашої держави в реформуванні, зокрема, сектору безпеки та оборони.

Це свідчення того, що політичне й військове керівництво Організації Північноатлантичного договору розглядає нашу державу як стратегічного і прогнозованого партнера, який має на меті стати повноправним членом найпотужнішої у світі системи колективної безпеки.

Це – результат тривалої та копіткої роботи наших військових і дипломатів.

Тепер щодо нових можливостей України.

Цей статус відкриває значно ширші можливості для нашого війська, зокрема, в секторальній взаємосумісності з НАТО, доступ практично до всіх навчань Альянсу, обмін розвідданими, посилення співпраці з підтримки безпеки у Чорному морі тощо.

Збройні Сили України прагнуть максимально ефективно використати можливості, які надає Програма.

Так, є зацікавленість в залученні до механізму кризових консультацій на їх ранніх стадіях.

Певний досвід ми здобули, беручи участь у підготовці Оцінки безпекової ситуації в Чорноморському регіоні торік і готові продовжити цю взаємовигідну практику.

Також ми зацікавлені в інтенсивнішому залученні підрозділів Збройних Сил України до заходів індивідуальної і колективної підготовки, що організують та проводять у НАТО, зокрема, до навчань за тематикою статті 5 Вашингтонського договору.

З-поміж усього, і за сценаріями колективної оборони та кризового реагування.

Крім того, розглядаємо можливість обіймання посад у штабах Альянсу, які будуть пов’язані з виконанням завдань більш функціонального спрямування, а не лише з тематикою військового співробітництва.

Впевнений: надання Україні статусу члена Програми розширених можливостей буде обопільно вигідним як Альянсу, так і для українців.

– На Ваш погляд, яка зацікавленість країн-членів Альянсу в тіснішій співпраці з Україною?.

– Треба визнати всім, що незалежна, демократична, суверенна і сильна Україна — ключ до європейської безпеки.

Крім того, офіцери НАТО вже багато запозичили з бойового досвіду наших воїнів.

"Масштабне реформування війська – це наше домашнє завдання.

Ніхто нашу роботу за нас не виконуватиме".

– Які головні підсумки співпраці з країнами-членами Альянсу за роки російсько-української війни?.

– Вкотре хочу наголосити ось на чому: масштабне реформування війська – це наше домашнє завдання.

Ніхто нашу роботу за нас не виконуватиме.

Водночас констатую той факт, що значний внесок у розвиток і зміцнення нашого війська зробили та продовжують робити партнери з армій країн-членів Альянсу.

Йдеться як про їхню всебічну консультативно-дорадчу допомогу, так і про масштабну багаторічну практичну підтримку.

У нинішніх умовах відбиття зовнішньої агресії допомога наших іноземних партнерів є критично важливою.

Один із аспектів цієї допомоги – це можливість для українських військовослужбовців удосконалювати знання і навички, що дозволяє успішно виконувати завдання у складі багатонаціональних військових формувань.

Адже це і є одна з важливих цілей оборонної реформи в Україні.

Нагадаю: для підвищення оперативних і бойових спроможностей наших підрозділів з 2015 року в Україні діють тренувальні місії провідних країн світу.

Наразі їх розгорнуто чотири – американська, британська, канадська й литовська.

Інструктори від ще п’яти країн здійснюють підготовку особового складу українського війська.

Зокрема, за участю інструкторів із США підготовлено 13 батальйонів і три бригади.

У період 2015–2019 років за участю британських інструкторів (операція "Орбітал".

– Авт.) підготовлено понад 17 500 військовослужбовців Збройних Сил України та понад 17 000 наших військових підготовлено за участю канадських інструкторів (операція "Юніфайєр".

– Авт.).

Литовська ж тренувальна місія допомагає готувати особовий склад Сил спеціальних операцій та механізованих, десантно-штурмових підрозділів, а також снайперів.

Інше важливе завдання цієї місії – виховання лідерів із старшинсько-сержантського складу.

НАРАЗІ УКРАЇНА Є НАЙБІЛЬШИМ РЕЦИПІЄНТОМ ДОПОМОГИ НАТО, ЯКУ НАДАЮТЬ ДЕРЖАВАМ-ПАРТНЕРАМ У РАМКАХ ТРАСТОВИХ ФОНДІВ АЛЬЯНСУ.

ДО ПРИКЛАДУ, ЗА ПЕРІОД 2014–2020 РОКІВ МИ ОТРИМАЛИ ДОПОМОГИ ВІД АМЕРИКАНСЬКИХ КОЛЕГ НА СУМУ ПОНАД 490 МЛН ДОЛАРІВ США.

– А щодо матеріально-технічної допомоги Україні….

– Наразі Україна є найбільшим реципієнтом (отримувачем.

– Авт.) допомоги НАТО, яку надають державам-партнерам у рамках трастових фондів Альянсу.

Маю на увазі виділення коштів до бюджету фондів, які в подальшому використовують як для закупівлі обладнання для нагальних потреб української армії, утилізації боєприпасів, фахової підготовки персоналу, реабілітації поранених військовослужбовців, так і в наданні союзниками масштабної консультативно-дорадчої допомоги для напрацювання концептуальних засад розвитку Збройних Сил України.

Тому я ще раз висловлюю щиру вдячність усім країнам-союзницям, які активно нам допомагають.

До прикладу, за період 2014–2020 років ми отримали допомоги лише від американських колег на суму понад 490 млн доларів США.

Перелік наданого обладнання достатньо широкий: від сучасних засобів зв’язку та броньованих автомобілів до систем контрснайперської боротьби і радіолокаційних станцій.

Цього ж року перелік обладнання в рамках допомоги від США включає понад 30 найменувань.

Все це суттєво підвищує наші спроможності зі стримування російського агресора.

Крім того, нещодавно доставлено нову партію закуплених Міноборони України сучасних протитанкових комплексів та ракет до них.

ЦЬОГО РОКУ ПЕРЕЛІК ОБЛАДНАННЯ В РАМКАХ ДОПОМОГИ ВІД США ВКЛЮЧАЄ ПОНАД 30 НАЙМЕНУВАНЬ.

"За 6 років ми навчилися добре оборонятися.

А військо має бути навченим проводити і наступальні операції…".

– Ви згадали про американські протитанкові комплекси, і в мене одразу запитання щодо готовності їх застосування, як і щодо "Байрактарів".

– Нині на базі однієї з бригад, яка завершує підготовку на полігоні до виконання завдань у складі ООС, активно відпрацьовується тактика застосування "Джавелінів".

Напрацьовуються навички роботи розрахунків цих ПТРК.

Я особисто хочу переконатися в тому, що наші воїни можуть ефективно застосовувати ці протитанкові комплекси.

Наразі у нас в наявності вже значно більша кількість американських ПТРК.

До речі, як і кількість підготовлених розрахунків.

Скільки їх? Таємниця.

Скажу лише, що в подальшому кожну з бригад, яка заходитиме в район ООС, підсилюватимуть "Джавелінами".

Крім того, під час підготовки цієї бригади до чергової ротації відпрацюємо й застосування безпілотників "Байрактар" з бойовим ураженням цілі.

У ПОДАЛЬШОМУ КОЖНУ З БРИГАД, ЯКА ЗАХОДИТИМЕ В РАЙОН ООС, ПІДСИЛЮВАТИМУТЬ "ДЖАВЕЛІНАМИ".

– А які ще зміни відбулися в програмі підготовки бригад перед направлення в район ООС?.

– Нині ми значно більше уваги і часу приділяємо підготовці військ до наступальних дій в урбанізованій місцевості.

За 6 років ми навчилися добре оборонятися.

А військо має бути навченим і наступати вдень і вночі, за будь-яких погодних умов.

Таке завдання я поставив ще рік тому.

Адже армія має бути всебічно підготовленою до різного розвитку подій….

– Це означає, що визволення окупованої частини Донбасу, на Ваш погляд, можливе не лише дипломатичним шляхом?.

– Я відповідаю за боєздатність війська, за його розвиток, за його готовність адекватно реагувати на виклики сьогодення.

Ваше запитання – це запитання до керівництва держави, політиків… Від себе скажу, нині докладаються величезні зусилля з боку Президента, українського дипломатичного корпусу, наших переговорників задля пошуку таких аргументів, створення такої конфігурації ситуації, щоб Російська Федерація забралася з Донбасу.

Продовжує тиснути на Кремль і прогресивний світ.

І ця підтримка наших закордонних партнерів надважлива.

При цьому варто пам’ятати, що сильне військо – це завжди серйозний аргумент під час переговорів….

СИЛЬНЕ ВІЙСЬКО – ЦЕ ЗАВЖДИ СЕРЙОЗНИЙ АРГУМЕНТ ПІД ЧАС ПЕРЕГОВОРІВ.

Але мушу сказати, що для перемоги замало лише гучних заяв про готовність йти вперед! Наслідки популізму ми вже неодноразово пожинали.

Безвідповідальні заяви часто лише шкодять і війську, і суспільству.

До будь-яких завдань військо треба готувати.

Професійно, по-сучасному, до сьомого поту… Для цього потрібен час, ресурси.

Нині військо реально продовжує свій розвиток, технічно зміцнюється, навчається за сучасними програмами та набутим передовим досвідом.

Ми не зупиняємось.

Триває підготовка наших підрозділів за стандартами НАТО, Збройні Сили набувають сумісності з підрозділами країн-партнерів.

Але, я, як Головнокомандувач ЗСУ, об’єктивно оцінюючи результати цієї роботи, хотів би більшого прогресу.

Як і в реформуванні війська в цілому.

Нам потрібен швидший темп реформ.

"Зміна вивіски – це не реформа".

– А якими темпами відбувається побудова в нашому війську нової системи логістики?.

– У результаті реформування системи логістичного забезпечення має бути створений єдиний орган військового управління, а головне – ефективний, який забезпечуватиме війська всіма видами озброєння, військової техніки та матеріально-технічними засобами.

Наразі реформу системи логістики війська я оцінюю як таку, що перебуває лише на початковому етапі.

Кардинальних, системних змін, на жаль, поки немає.

Фактично, крім зміни вивіски і певних структурних переформатувань, інших результатів не бачу.

Замало змінити назви структурних підрозділів, важливо запровадити нові принципи організації постачання майна у війська.

Треба визначитись з типовою моделлю такого центру, їх кількістю, місцем розташування.

Головна вимога до нової системи логістики – ефективність.

Мінімум паперової роботи, натомість електронний облік.

Все має бути продумано до дрібниць.

Мінімум документальної роботи для командирів на оформлення заявки на необхідне майно, мінімальне плече підвезення, максимально завантажена машина.

А не так, як інколи сьогодні, за двома чи чотирма шинами машину направляють за кількасот кілометрів.

Приклади організації ефективної системи логістики є і в арміях наших партнерів, є і в Україні в багатьох відомих компаніях.

Я поставив завдання значно пришвидшити роботу зі створення сучасної системи логістики.