Революція відкладається. Чому населення не випустили на ринок газу?

У перший же день липня уряд відклав на місяць – до 1 серпня – запуск роздрібного ринку газу для населення.

Таке рішення суперечить умовам меморандуму з МВФ про фінансову допомогу Україні.

Відмова від регулювання ціни газу – одна з ключових підвалин функціонування вільного ринку, де ціна має формуватися в результаті конкурентної боротьби між постачальниками газу.

Але Кабмін своєю постановою продовжив дію PSO (Public Service Obligation) –з метою стримування зростання ціни для побутових споживачів «Нафтогаз України» ще місяць виконувати спеціальні обов’язки (ПСО), аби зменшити фінансове навантаження на споживачів, ринкова ціна газу для яких може виявитися непідйомною.

Інтрига криється в тому, що й через місяць ПСО можуть не скасувати.

Цей тайм-аут влада взяла, скоріш за все, для того, аби просто «модернізувати» формулу стримування ціни газу для населення.

Наприклад, для виробників теплової енергії (підприємств теплокомуненерго) дію ПСО ще раніше було відкладено на рік - до 1 травня 2021 року.

Ручне регулювання проти вільного ринку.

За ухваленим ще в 2015 році законом про ринок газу, ринок газу мав би функціонувати на засадах вільної добросовісної конкуренції: кожен споживач мав би вільно обирати постачальника в залежності від запропонованої ціни та допоміжних послуг.

За такими правилами вже давно працює оптовий ринок – ціна газу там формується на основі котирувань «Української енергетичної біржі».

Але влада розуміє: запроваджувати роздрібний ринок для населення без певних запобіжників поки що ризиковано, адже навіть за наявності субсидій борги людей за газ перевищили 25 млрд грн, а якщо до цієї цифри додати ще й борги за газ підприємств теплокомуненерго, то буде майже 70 млрд.

Щоб застрахувати людей від цінових стрибків, у 2018 році уряд ухвалив постанову №867 про покладання спеціальних обов’язків на НАК «Нафтогаз України» щодо реалізації видобутого в Україні газу.

Мета постанови – обмежити ціни для населення і підприємств теплокомуненерго.

Тобто практично було запроваджено «ручне» регулювання на роздрібному ринку газу.

Дія цієї постанови мала б закінчитися 1 січня 2020 року, і тоді ціна газу для населення зрівнялася б зі значно вищою ринковою ціною для промисловості.

Щоб цього не сталося, дію постанови спочатку продовжили до 1 травня.

Водночас тоді ж січневою постановою Кабміну №17 уряд запровадив розрахунок ціни на газ у рамках спецзобов’язань, орієнтуючись на фактичні результати біржових торгів на найбільшому в Європі газовому хабі (ТТF).

Потім дію ПСО продовжили до 1 липня, а тепер - до 1 серпня.

За останні три роки «Нафтогаз України» продавав газ на Українській енергетичній біржі для промисловості по ціні в межах 3820-14590 грн за тисячу кубометрів (без передоплати).

Ціна на природний газ НАК «Нафтогаз України».

(для перегляду натисніть на зображення).

Постачальник останньої надії?.

Цього разу відтермінування запуску роздрібного ринку уряд пояснює необхідністю протягом липня обрати постачальника останньої надії (ПОН) – компанію, яка доставлятиме газ тим споживачам, з якими через борги не захоче мати справу жоден інший оператор.

Міненерго проводить відповідний конкурс.

Загалом на ринку газу вже працює близько 500 постачальників, але всі воюють лише за платоспроможного споживача – за «живі» гроші.

Для населення поки що діє режим ПСО і кожен споживач має договір на постачання газу з одним постачальником – збутовою компанію, виділеною зі складу міськ- чи облгазу.

Якщо ж режим ПСО буде скасовано, то цей постачальник може розірвати договір з домогосподарством, яке має борги за газ.

І якщо такий споживач не зможе вчасно обрати іншого постачальника, то в такому випадку він може розраховувати на тимчасову гарантовану допомогу і протягом 60 днів отримувати газ від постачальника останньої надії.

Але протягом цих 60 днів потрібно буде вибрати нового постачальника.

Отже, постачальник останньої надії – це гарантія того, що жодне з домогосподарств не залишиться без ресурсу газу, навіть за наявності боргів.

Але таке щастя триватиме лише 60 днів, а що буде далі, якщо у споживача немає грошей, щоб погасити борги? Питання риторичне.

Міненерго виставило жорсткі вимоги до постачальника останньої надії – зокрема, він повинен мати такий запас газу, щоб вистачило на місяць постачання в опалювальний період для всіх споживачів України.

«Також удосконалено критерії відбору – націнка постачальника визначатиметься за чіткою формулою», – пояснила в.

міністра енергетики Ольга Буславець.

Ольга Буславець стверджує, що Міненерго виставило жорсткі вимоги до постачальника останньої надії.

Проте директор ТОВ «Єгаз» Артем Компан вважає, що це буде конкурс одного учасника, натякаючи на «Нафтогаз України».

Він вважає, що «для вибору «постачальника останньої надії» потрібно було б провести регіональні конкурси, адже в країні є тільки один постачальник, який може відповідати виписаним критеріям.

Натомість регіональні постачальники з широкою клієнтською базою могли б підготуватися, запастися ресурсом і взяти участь в конкурсі на регіонального «постачальника останньої надії».

Але уряд не прислухався до цієї думки.

До сказаного варто додати, що компанія «Єгаз», яка з 2013 року працювала на ринку поставок газу під брендом «РГК Трейдінг» (власник Дмитро Фірташ), стала серйозним конкурентом «Нафтогазу України».

«Єгаз» постачає паливо збутовим компаніям, промисловим підприємствам, а також іншим постачальникам, закуповуючи ресурс в українських видобувних компаній, а також імпортуючи його з інших країн.

«Попри те, що ринок газу для населення ще не запущений, «Єгаз» вже закупив 60% газу для збутових компаній не в «Нафтогазі», а на біржі.

Тому й «Нафтогаз» був змушений продавати газ за нижчою ціною, ніж та, що була розрахована по формулі ПСО.

Отже, вже присутній елемент конкуренції, тобто елемент ринку», – звертає увагу керівник газової групи в Експертній раді при Міненерго Леонід Уніговський.

30 червня 2020 року Міненерго оголосило конкурс на вибір на постачальника останньої надії на ринку газу.

Пропозиції приймаються до 7 липня.

Участь у конкурсі можуть усі суб'єкти господарювання, які на підставі ліцензії провадять діяльність з постачання природного газу споживачам.

Відповідно до постанови Кабміну №529 від 25.06.2020 р., постачальник останньої надії повинен мати обсяги газу, не менші за найбільше значення місячного обсягу споживання газу всіма споживачами України протягом опалювального сезону 2019/20 року (3,5 млрд куб м).

В опалювальний сезон без газу?.

Експертна рада при Міненерго спрямувала керівництву міністерства листа з порадами, де висловлена стурбованість з приводу того, що навіть за наявності постачальника останньої надії, після скасування ПСО може статися так, що «певні групи населення залишаться без постачальників газу».

Це загрожує масовим відключенням побутових споживачів від газопостачання якраз перед опалювальним сезоном.

(для перегляду натисніть на зображення).

Експерти також попереджають, що скасування ПСО для населення відкриє можливості для зловживань «Нафтогазом» через його монопольне становище на ринку газу.

У складі групи «Нафтогаз» – найпотужніша видобувна компанія «Укргазвидобування».

У 2019 році вона видобула 14,9 млрд кубометрів газу (70,9% від загального обсягу вітчизняного газу).

В компанії достатньо обсягів для повного забезпечення річної потреби всього населення України (потреба – 7,5 млрд грн газу на рік).

Якщо зі своїм ресурсом «Нафтогаз» вийде на ринок, то, звісно компанія диктуватиме свою цінову політику.

Щоб обмежити можливі цінові маніпуляції, Експертна рада запропонувала перенести термін скасування ПСО для населення на 1 травня 2021 року.

Водночас уряду запропонували зобов`язати «Укргазвидобування» продавати власний газ для населення на біржі (7,5 млрд кубометрів).

Щоб це стало можливим, уряд має зробити відповідні зміни у вище згаданій постанові Кабміну №867, якою запроваджено ПСО.

Саме такий підхід дозволить повністю виконувати умови МВФ.

Тобто ціни продовжуватимуть повністю визначатися ринком, що відповідає Меморандуму з МВФ.

Саме в такий спосіб стримують ціни на газ в Польщі – там законодавчо закріплене правило продажу державною компанією PGNIG частки газу на біржі.

ПСО треба продовжити заради того, щоб всупереч закону про акціонерні товариства (він забороняє владі втручатися в діяльність господарюючого суб`єкта), уряд мав право зобов`язати «Укргазвидобування» (структуру «Нафтогазу») самостійно продавати газ на біржі.

Закон про ринок газу надає право владі запроваджувати ПСО.

Такі ж рекомендації для вдосконалення газового ринку містяться в пропозиціях Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

«Не існує механізму, згідно з яким АТ «Укргазвидобування» повинне реалізовувати газ, який буде вивільнятися після поставок населенню (близько 7,5 млрд куб м).

Існують ризики, що цей газ буде поставлятися «НАК «Нафтогаз» без забезпечення доступу на вільний ринок іншим учасникам», – сказано в документі Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

(для перегляду натисніть на зображення).

Крім цього, на період дії ПСО експерти радять уряду визначити «Нафтогаз» гарантованим постачальником газу для населення, якщо після закінчення періоду роботи постачальника останньої надії побутовий споживач не був відключений від газопостачання, а іншого постачальника споживач так і не знайшов.

До зими ціна газу зросте на 25%.

Після запуску роздрібного ринку газу кожен споживач отримає можливість укласти договір з тим постачальником, який запропонує найвигідніші умови.

Нині кожне домогосподарство отримує дві платіжки – одну за транспортування газу газорозподільному оператору (облгазу), другу – компанії-постачальнику за придбаний газ (газзбуту).

Якщо ж споживач вибере іншого постачальника, тоді в цій другій платіжці просто зміниться назва компанії.

Ключове питання роздрібного ринку: якою ж буде ціна газу? Зараз оптову ціну реалізації газу збутовим компаніям розраховує «Нафтогаз України» на умовах ПСО, тобто за формулою, визначеною урядом.

Звісно, «Нафтогаз» планує й надалі залишитися оптовим продавцем всім постачальникам, реалізуючи газ компанії «Укргазвидобування».

Крім того, «Нафтогаз» розраховує відібрати у збутових компаній щонайменше 20% від загального обсягу домогосподарств, щоб напряму продавати газ населенню.

У цій конкурентній боротьбі між постачальниками, за теорією, виграє споживач, адже в боротьбі за нього постачальники будуть знижувати ціну газу.

Але так станеться лише за умови, якщо уряд обмежить монопольне становище «Нафтогазу» і забезпечить можливість «Укргазвидобуванню» самостійно продавати газ на біржі.

Тоді ціна газу на ринку буде визначатися співвідношенням попиту й пропозиції.

До речі, у червні «Нафтогаз» запропонував газзбутам найпривабливішу ціну за останні п’ять років - оптова ціна для потреб населення, виробників тепла та інших захищених споживачів, яким «Нафтогаз» постачає газ в рамках спеціальних обов’язків (ПСО), знизилась до 2,14 грн за кубометр (без врахування ПДВ, націнки газзбутів та витрат на транспортування).

«Нафтогаз» вважає, що саме зараз найкращий період для запуску роздрібного ринку, адже ціна – на мінімальному рівні.

Але з настанням осені ціни, скоріш за все, поповзуть вгору, тому постачальникам газу варто влітку закупити ресурс на зиму.

Звісно, ті, в кого є гроші, так і зроблять, адже лише за найнижчої ціни можна виграти в конкурентній боротьбі за споживача.

Експерти впевнені, що після запуску роздрібного ринку ціна газу для населення до грудня зросте на 20-25%.

Це дуже стриманий прогноз, заснований на очікуванні ймовірної другої хвилі пандемії, яка спровокує зниження промислової активності у світі.

«Але, безумовно, в довгостроковій перспективі (якщо не буде пандемії) ціна підвищуватиметься», – прогнозує Леонід Уніговський.

За останні 5 років ціни на газ для побутових споживачів коливалися в межах 1200-8550 грн за тисячу кубометрів.

Дані НАК «Нафтогаз України».

Динаміка цін на природний газ для споживачів України (побутові споживачі) за останні 5 років.

(для перегляду натисніть на зображення).

Наталка Прудка, «Главком».