Пара всиновила одразу двох дітей, зламавши стереотипи про гени: дивовижна історія

Проєкт 24 каналу та благодійного фонду "Рідні" розповість про позитивний досвід усиновлення 10 сімей, приклади яких надихають. Дивіться програму в ефірі телеканалу щопонеділка о 19:30. Про сім'ю Гімонів, які всиновили вже досить дорослих дітей і змогли завоювати не лише їхню довіру та прихильність, але й стати для них вірними друзями. 

Зіна Гімон розповіла, що думали про усиновлення з чоловіком ще до того, як поговорили про це разом. Тригером було, коли мати Олександра обережно запитала про внуків.

Зіна Гімон: Ми на той час вже були 5 років одружені, в нас не було дітей і, мабуть, своїх біологічних вже не буде. Але для мене це було таким болісним питанням. Хочеться онуків, хочеться дітей, але не виходить. І тому ми сказали: а ви будете нас любити, якщо онуків не буде. Це було у Львові і ми коли їхали зі Львова у машині, продумувала: от є такий варіант усиновлення. Я сиділа і думала, поки він вів машину. Потім повернулася до нього, спитала: "А що ти думаєш про усиновлення?", і так повернулася до вікна, він відповів: "Добра ідея!".

Зіна та Олександр Гімони / Фото з сімейного архіву

Олександр Гімон: Коли сім'я має бажання всиновити дітей, вона використовує в принципі той досвід, який вона має. І поняття не має, що таке всиновити дитину з дитячого будинку. Дитину з травмою, дитину, яка мала зазвичай неодноразову втрату – втратила будинок, дитина втратила сім'ю, втратила опіку.

"Ми не малювали собі ідеальних дітей"

Друзі порекомендували парі спершу піти на курси прийомних батьків, яка допомогла їм зрозуміти, чи правильне рішення вони прийняли.

Олександр Гімон: Проходячи цю школу ти ще маєш можливість сказати: "О, ні. Це не для мене, я в це вв'язуватись краще не буду." Багато батьків, які мають бажання всиновити, мають "рожеві окуляри". І курси прийомних батьків, це просто супер місце, де ці "рожеві окуляри" просто з тебе знімають і пояснюють тобі, до чого готуватись і найважливіше, як реагувати на ситуації, які виникають в твоїй сім'ї, з твоїми прийомними дітьми.

Зіна Гімон: Насправді, найважчим це був вибір конкретних дітей. Ми намагалися не малювати собі ідеальну дитину, яку ми хочемо, бо дітей професорів і балерини немає у дитячих будинках.

"Це наші діти"

За словами подружжя, багато факторів вплинуло на те, що вони обрали дітей дошкільного віку. Спершу їм запропонували 4-місячного хлопчика, але його забрала інша пара і вони вирішили познайомитись з Женею і Жорою.

Олександр Гімон: Ми прийшли як звичайні волонтери до них, це не викликає ніякого відчуття в дітей, що от, це прийшли до мене, от можливо мене заберуть. Прийшли волонтери малювати. Все класно.

Жена та Жора, яких всиновила сім'я Гімонів / Фото з сімейного архіву

Женя: І ми почали гратись, у нас була гра на планшеті прикольна, а також ми грали в ігри настільні, які вони приносили нам.

Зіна Гімон: Я хвилювалась і на майстер-класі, і на зустрічі. А на зустрічі все пройшло дуже добре, ми робили селфі в кінці зустрічі і вони кривлялися. Я потім подивилася на фотку, відіслала нашій сім'ї і я така: "Це наші діти".

Перша зустріч подружжя з дітьми у дитячому будинку / Фото з сімейного архіву

"Зіпсовані гени – це не наша історія"

Важливим моментом було також знайомство дітей з новим будинком. Спершу це був лише гостьовий візит з психологом.

Олександр Гімон: Якщо ти знаєш, шо через 3 дні ти повинен поїхати на все життя жити туди, де ти ніколи не був, то це страшно. Ми так всі разом в один момент просто нирнули в сімейне життя.

Подружжя спершу пройшло курси прийомних батьків / Фото з сімейного архіву

Подружжя пояснює, що усиновлення кардинально змінило їхнє життя, адже вони тепер не вдвох вибирають куди піти і що робити. 

Олександр Гімон: Ми вплутались в історію, з якої ми вже ніколи не виплутаємось, треба тримати планку і йти до кінця. Деякі дорослі, які мають намір всиновити дітей, вони думають, що краще всиновити поменше: там 1 – 2 рочки, не більше. В нашому випадку це було 7 і 9. Це вже досить дорослі діти і багато хто дуже сильно переживає, думає, а там гени, зіпсовані. І, можливо, є такі випадки, але це зовсім не в нас. І ми дуже раді, що наші діти саме такого віку. Нам з ними цікаво просто тусаватись. Навіть сісти погратив PlayStation чи щось інше.

Зіна Гімон: Нам казали, не думайте, що ви будете спасителями для цих дітей. Бо, якщо так думати, то для дітей це дуже зависокі очікування. В нашому випадку це була і допомога нам, бо ми хотіли дітей, у нас чомусь не було біологічних. Для них це теж була допомога, бо це їхній шанс на те, щоб мати свого дорослого, щоб хтось їх направляв.

Сім'я зламала найпоширеніший стереотип про генами під час всиновлення / Фото 24 каналу

Сім'я Гімонів закликає інших піти на курси прийомних батьків, які дадуть точно зрозуміти, чи готові ви до цього, адже це велика відповідальність. 

Олександр Гімон: Підіть на курси, ще 10 разів подумайте, чи дійсно ви можете, чи дійсно ви цього хочете. Багато вчитись, багато віддавати, не чекати щось у відповідь. Це не інвестиція, що можна потім чекати на якісь девіденди. Чим більше любові будете віддавати, тим більше любові будете отримувати.